Відкрити головне меню

Префекту́ра А́йті (яп. 愛知県, あいちけん, МФА[ai̯t͡ɕi̥ keɴ]?) — префектура в Японії, в регіоні Чюбу, Східномор'я. Розташована в центральній частині острова Хоншю, на узбережжі Тихого океану. Адміністративний центр префектури — Наґоя. Межує з префектурами Міє, Сідзуока, Ґіфу й Наґано. Заснована 1872 року на основі провінцій Оварі та Мікава. Площа становить 5165,04 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення складала 1440 осіб/км². Основою економіки є автомобілебудування, машинобудування, комерція, посередницький бізнес, туризм. На території префектури розташовані Наґойський замок, святилище Ацута, місце битв при Окехадзамі, Наґашіно та інші численні історичні пам'ятки й місця. Батьківщина загальнонаціональних героїв-самураївОди Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі, Токуґави Ієясу, Като Кійомаси, Фукусіми Масанорі та інших. Формально поділяється на три регіони — Оварі, Західна Мікава і Східна Мікава. Перші два є найбільш заселеними і економічно розвиненими. В Оварі розміщений мегаполіс Наґоя, який часто називають «серединною столицею Японії». В Західній Мікаві розташована штаб-квартира компанії Тойота, одного з гігантів японського автомобілебудування[2].

Префектура Айті
Flag of Aichi Prefecture.svg
 Прапор
Map of Japan with highlight on 23 Aichi prefecture.svg
Префектура на карті Японії
Країна Японія Японія
Регіон Чюбу, Східномор'я
Центр Наґоя
Код 23000-6
ISO JP-23
Площа 5165,04 км²[1]
(є невизначені кордони)
Населення 7 415 267 осіб
(Станом на 1 серпня 2011)
Густота 1440 осіб/км²
Зв'язок Офіційна сторінка
проект

ГеографіяРедагувати

 
Урочище Ко́ран біля гори Іморі в Тойота, Айті. Одне з відомих місць любування червоним кленовим листям восени.

Префектура Айті розташована майже посередині Японського архіпелагу. Вона межує на півночі з префектурами Ґіфу і Наґано, на заході з Міє, а на сході з Сідзуокою. На півдні і південному заході Айті омивається водами Тихого океану, а також заток Ісе і Мікава.

Площа префектури Айті становить близько &&&&&&&&&&&05164.05700005164,57 км². Вона дорівнює 1,4 % усієї площі Японії. Протяжність префектури з півночі на південь становить 94 км, а з заходу на схід — 106 км. Берегова лінія дорівнює 597 км. За площею Айті посідає 28-е місце у країні серед інших префектур.

У західній частині префектури Айті знаходиться утворена річкою Кісо рівнина Міно-Оварі, 2-га за величиною в Японії, а також пагорби Оварі, розташовані на схід від цієї рівнини. Пагорби простягаються на південь, формуюючи півострів Тіта. Центром префектури протікає річка Яхаґі, у верхній течії якої розташовані Мікавські гори, а у нижній — рівнина Окадзакі. Сходом префектури Айті біжить річка Тойо: гори Сітара, Яна і Юміхарі знаходяться у її верхній течії, а рівнина Тойохасі, від якої простягається півотсрів Ацумі, — у нижній.

Найвищою точкою префектури Айті є гора Тяусу, висотою 1415 м над рівнем моря.

Клімат в префектурі, в цілому, помірний, що є наслідком впливу теплої тихоокеанської течії Куросіо. Щорічна середня температура становить 19 °C. Префектурний центр Наґоя влітку є найспектонішим місцем в Айті. Щорічна кількість опадів становить близько 1500—1600 мм, при цьому вони переважають у гірських районах префектури.

ІсторіяРедагувати

 
Наґойський замок був зведений 1612 року і зруйнований під час нальоту авіації США 1945 року. Головна башта замку і основні укріплення відновлені у 1959 році.

У 67 століттях територія сучасної перфектури Айті входила до складу японської держави Ямато і поділялася з заходу на схід на три провінції: Оварі, Мікава і Хо. Після реформ Тайка 645 року, Хо була приєднана до Мікави. Оварі і Мікава проіснували до середини 19 століття, до кінця періоду Едо.

У 1871 році, в результаті впровадження в Японії прямого імператорського правління, уряд провів адміністративну реформу. Провінція Оварі, за винятком півострова Тіта була перетворена на префектуру Наґоя, а провінція Мікава, разом із цим півостровом, — у префектуру Нуката. У квітні 1872 року префектура Наґоя була перейменована в префектуру Айті[3], а 27 листопада того ж року до неї була приєднана ліквідована префектура Нуката.

На кінець 19 — початок 20 століття в префектурі нараховувалось 2900 містечок та сіл. Проте на 1970 рік, в наслідок урбанізації регіону, залишилося лише 88 муніципалітетів. Станом на 2008 рік, у результаті так званого об'єднання і укрупнення населених пунктів у 1990-х і 2000-х років, в префектурі Айті залишилося 35 міст, 24 містечка і 2 села.

Адміністративний поділРедагувати

ДемографіяРедагувати

Префектура Айті є однією з найбільш заселених префектур Японії. За даними перепису, проведеного 1 жовтня 2005 року,[4] її населення становило 7 254 704 мешканців, а густота населення — 1 383 осіб/км². Це 4-а за кількістю населення префектура Японії, після Токіо, Канаґави і Осаки.

Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення становила 1440 осіб/км².

ЕкономікаРедагувати

Станом на 2008 рік валовий внутрішній продукт префектури Айті дорівнює понад 35,5 трильйонів єн. Це 3-й за величиною показник в Японії після Токіо і префектури Осака.

Найрозвиненішим сектором економіки Айті є третинний — послуги і комерція. Він становить понад 50% ВВП префектури. Вторинний сектор економіки, представлений промисловістю — текстильною, металургійною, хімічною, автомобільною, машинобудівною та іншими. Він скаладає 40%. Цей високий відсоток є особливістю господарчої структури префектури[5].

Первинний сектор економікиРедагувати

 
«Автомобіль майбутнього» — Toyota i-unit.

У префектурі Айті знаходиться 91 746 сільськогосподарських дворів. Загальна кількість осіб, зайнятих у сільському господарстві, становить 100 261 чоловік. Прибутки від нього становлять 3 275 мільярдів єн, що є 5-ю за величиною в усій Японії. За вирощуванням декоративних рослин префектура Айті посідає 1-е місце в країні.[6]

Префектура відома першокласною японською деревиною. Під вирощування лісу відведено площу у 219 848 га. Айті займає 1-е місце в країні за обсягом експорту лісу і дерев’яних виробів.[6]

Провідними галузями рибальства у префектурі Айті є розведення тигрових фуґу, японських креветок, молодих сардин, вугрів і золотих рибок. Префектура займає 1-е місце в Японії за вирощуванням молюсків асарі, кадзамі та раків-богомолів. В цілому, показники префекутри Айті у рибальстві є середніми порівняно з іншими префектурами Японії.[6]

Вторинний сектор економікиРедагувати

Префектура Айті є місцем найбільшої концентрації промислових підприємств в усій Японії. Їх прибутки у 2005 році становили понад 39,5 трильйонів єн. На 23 125 підприємствах різної величини зайнято 816 755 осіб. Найбільш рентабельними галузями промисловості у префектурі є літакобудування, машинобудування (підприємства Toyota Motor Corporation, Central Japan Railway Company) і виготовлення електроприладів.[6]

У префектурі також виготовляють традиційні ремісничі вироби, які мають багатовікову історію. Це арімацувські і нарумські фарбовані ворсинчасті тканини[7], наґойські фарбовані тканини юдзен[8], наґойські чорні тканини з монами[9], акіцувська кераміка[10], сетоська фарбована кераміка[11], токонамеська кераміка[12], наґойські комоди з павловнії[13], наґойські [14] і мікавські буддистські вівтарі[15], тойохаські пензлі[16], окадзаківські кам'яні вироби та скульптури[17], а також оварійська емальовано-розписна кераміка[18].[19]

Третинний сектор економікиРедагувати

У префектурі Айті зафіксовано 86 922 підприємств, зайнятих у комерції. Серед них 25 547 зайняті оптовим продажем товарів, а 61 375 — продажем у роздріб. Кількість зайнятих у комерції осіб становить 698 790. З них 267 382 чоловік працюють на підприємствах, що спеціалізуються на оптовій торгівлі, а 431 408 чоловік — на підприємствах, що спеціалізуються на роздрібній торгівлі. Загальний обсяг продаж на цих підприємствах у 2004 році склав понад 40 трильйонів єн. Це 3-й показник за обсягом продаж у всій Японії, після Токіо і префектури Осака.[20]

ОсвітаРедагувати

КультураРедагувати

Головним місцем паломництва туристів є синтоїстське святилище Ацута, в якому зберігається священний меч Кусанаґі но міцуруґі, один з трьох реліквій імператорської династії. Святилище має музей скарбницю, де зберігається близько 3000 історичних і культурних цінностей. Щороку у червні проводиться свято Ацута мацурі — змагання з різних видів японських бойових мистецтв.

Недалеко від міста знаходиться парк Мейдзі-мура — музей просто неба, розташований на пагорбі, покритому зеленню, в якому зі всіх куточків країни зібрані споруди, типові для епохи Мейдзі (18681912).

Префектура Айті стала місцем проведення Міжнародної виставки «Айті 2006», на якій була представлена і Україна.

ПриміткиРедагувати

  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. Іто Ґохей, Іто Тацуо. Префектура Айті // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґакукан, 1994—1997.
  3. Назва префектури Айті походить від однойменного повіту, в якому знаходився префектурний центр Наґоя. Назва місцевості і повтіу Айті, ймовірно, пов'язана із лагуною Аюті (年魚市潟), багатою на рибу аю. Згадка про цю лагуну, розташованою на території сучасної Наґої, міститься у антології японської поезії 7—8 століть «Манйосю». Припускають, що з часом слово «Аюті» змінилося на «Айті».[1]
  4. Дані перепису 1.10.2005. Архів оригіналу за 25.01.2007. Процитовано 28.01.2007. 
  5. За даними сайту префектури Айті [2].
  6. а б в г Дані сайту префектури Айті за 2005 рік
  7. Японською: арімацу-нарумі сіборі (有松・鳴海絞, ありまつ・なるみしぼり). Арімацу і Нарумі — райони сучаної Наґої.
  8. Японською: наґоя юдзен (名古屋友禅, なごやゆうぜん).
  9. Японською: наґоя куро-мон цукідзоме (名古屋黒紋付染, なごやくろもんつきぞめ).
  10. Японською: акіцу-які (赤津焼, あかづやき). Акціу — сучасний район міста Сето.
  11. Японською: сето сомецукі-які (瀬戸染付焼, せとそめつけやき).
  12. Японською: токонаме-які (常滑焼, とこなめやき).
  13. Японською: наґоя кірі тансу (名古屋桐箪笥, なごやきりたんす).
  14. Японською: наґоя буцудан (名古屋仏壇, なごやぶつだん).
  15. Японською: мікава буцудан (三河仏壇, みかわぶつだん).
  16. Японською: тойохасі фуде (豊橋筆, とよはしふで).
  17. Японською: тойохасі фуде (岡崎石工品, とよはしふで).
  18. Японською: тойохасі фуде (尾張七宝, おわりしっぽう).
  19. Дані сайту Традиційні ремесла Японії [3].
  20. Дані сайту префектури Айті за 2004 рік

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати