Відкрити головне меню


Кремене́цькі го́ри (також Крем'янецькі гори, чи Кремене́цький кряж, Кремене́цька гряда) — північно-східна частина Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Лежать на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області і (частково) Дубенського та Здолбунівського районів Рівненської області. Окремі відроги заходять в Білогірський район Хмельницької області.

Кременецькі гори
Кременецькі гори в межах Кременця
Кременецькі гори в межах Кременця

50°07′34″ пн. ш. 25°47′48″ сх. д. / 50.1262310000277722° пн. ш. 25.79687800002777820° сх. д. / 50.1262310000277722; 25.79687800002777820Координати: 50°07′34″ пн. ш. 25°47′48″ сх. д. / 50.1262310000277722° пн. ш. 25.79687800002777820° сх. д. / 50.1262310000277722; 25.79687800002777820
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Тернопільська область
Кременецький район
Шумський район
Система Подільська височина
Тип пагорб
Висота 350—400 м
(максимальна — 408,6 м)
Ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 704141
Кременецькі гори. Карта розташування: Україна
Кременецькі гори
Кременецькі гори
Кременецькі гори (Україна)
CMNS: Кременецькі гори на Вікісховищі

Простягаються з південного заходу на північний схід між долинами річок Ікви і Кутянки та Вілії (всі — басейн Прип'яті). Довжина 65 км, ширина 12—20 км. Середня висота становить 350–400 м. Максимальна — 408 м.

Кременецькі гори представлені в рельєфі плосковершинними пасмами, плато й останцями; сильно розчленовані долинами річок, балками і ярами. Схили асиметричні: круто, місцями урвищами обриваються на північному заході та півночі. Північно-західний край гряди підноситься над рівниною Малого Полісся на 120–150 м, на півдні гряда поступово знижується. Складається з крейди, вапняків, піску. Характерні ерозія ґрунтів, зсуви, карст (Студентська печера, Піщанка). Лісистість становить близько 20 %. На схилах переважно широколистяні ліси, чимало вершин голі, плоскі та місцями кам'янисті.

Зміст

ВершиниРедагувати

Рослинний світРедагувати

Кліматичні умови сприяють розвитку багатого рослинного світу. Переважають хвойно-широколистяні та широколистяні ліси, особливу цінність мають букові деревостани на горах Маслятин та Черча. На території є чагарники, луки і степи. Тут зростає понад 1200 видів вищих спорових і квіткових рослин, у тому числі 16 ендемічних видів. Судинних рослин налічується більше 915 видів, з яких 21 вид занесено до Червоної книги України. Серед степової і наскельно-степової рослинності — ряд волино-подільських ендеміків та реліктових видів. Зокрема: шавлія кременецька, молочай волинський, змієголовник австрійський, гвоздика несправжньопізня, спірея пиківська, лещиця дністровська, підмаренник застарілий, самосил гірський, жовтозілля Бессера. Ендеміки виключно Кременецьких гір — це мінуарція побільшена, юринея товстосім'янкова, береза Клокова[1].

Характерним для західної частини Кременецьких гір є наявність костриці валіської. Незначні ділянки займають формації чебрецю Бессера. З рідкісних рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України (1987), зустрічаються формації ковили волосистої, осоки низької, ковили пірчастої, костриці бліднуватої[2][3].

Тваринний світРедагувати

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати