Відкрити головне меню

Націона́льний приро́дний парк «Кремене́цькі го́ри» — природоохоронна територія в Україні, в межах низькогірного пасма Кременецькі гори. Розташований на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області.

Національний природний парк «Кременецькі гори»
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Кременецькі гори (національний парк).jpg
50°03′02″ пн. ш. 25°37′06″ сх. д. / 50.050555560027774504° пн. ш. 25.618611110027778466° сх. д. / 50.050555560027774504; 25.618611110027778466Координати: 50°03′02″ пн. ш. 25°37′06″ сх. д. / 50.050555560027774504° пн. ш. 25.618611110027778466° сх. д. / 50.050555560027774504; 25.618611110027778466
Розташування: Україна Україна
Тернопільська область
Кременецький район
Шумський район
Найближче місто: Кременець
Площа: 6951,2 га
Заснований: 11 грудня 2009
Веб-сторінка: kremgory.in.ua
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Національний природний парк «Кременецькі гори». Карта розташування: Тернопільська область
Національний природний парк «Кременецькі гори»
Національний природний парк «Кременецькі гори»

CMNS: Кременецькі гори на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Природний парк створено 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України Віктора Ющенка[1] з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів[1]. До території національного природного парку «Кременецькі гори» погоджено в установленому порядку включення 6951,2 гектара земель державної власності, а саме: 3968,6 гектара земель, які надаються (в тому числі з вилученням у землекористувачів) національному природному парку в постійне користування, згідно з додатком, і 2982,6 гектара земель Державного підприємства «Кременецьке лісове господарство», що включаються до складу національного природного парку без вилучення у зазначеного підприємства. До 2010 року територія парку була філіалом природного заповідника «Медобори».

Території природно-заповідного фонду у складі НПП «Кременецькі гори»[2]Редагувати

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Як наслідок, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території національного природного парку «Кременецькі гори» входять такі об'єкти ПЗФ України:

Процес створенняРедагувати

Згідно з указом президента Кабінет Міністрів України повинен:

  1. забезпечити:
    1. вирішення питання щодо утворення адміністрації національного природного парку «Кременецькі гори» та забезпечення її функціонування;
    2. затвердження у тримісячний строк у встановленому порядку Положення про національний природний парк «Кременецькі гори»;
    3. підготовку протягом 2010–2011 років матеріалів та вирішення відповідно до законодавства питань щодо вилучення та надання у постійне користування національному природному парку «Кременецькі гори» 3968,6 гектара земель, зокрема підготовку та внесення в установленому порядку пропозицій про зміну меж території природного заповідника «Медобори», а також проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і проекту землеустрою з організації та встановлення меж території національного природного парку, отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками;
    4. розроблення впродовж 2010–2012 років та затвердження в установленому порядку Проекту організації території національного природного парку «Кременецькі гори», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів;
  2. передбачати під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та підготовки проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки кошти, необхідні для функціонування національного природного парку «Кременецькі гори».

ГеологіяРедагувати

У геологічній будові кряжа є осадові породи крейдового періоду мезозойської ери та неогенного періоду кайнозойської ери, а також леси четвертинного періоду.

В основі гір залягає потужна товща білої крейди з включенням конгломератів кременю. Вище розташовані потужні шари сарматських пісків, що переходять у вапняковий пісковик. Верхній шар морських відкладів — черепашково-піщані та черепашкові вапняки, сильно зцементовані, що утворюють обривисті скелі. Вони в багатьох місцях вінчають вершини гір.

Відносні висоти кряжу — 100–200 м, абсолютні — 350–400 м над рівнем моря.

КліматРедагувати

Клімат району Кременецьких гір характерний м'якою зимою, нежарким літом, значною кількістю опадів.

Флора і фаунаРедагувати

Флора судинних рослин філії нараховує 919 видів, 39 з яких занесені до Червоної книги України, 2 — Європейського Червоного списку, 2 види — під охороною Бернської конвенції.

Природний рослинний покрив утворений хвойними, хвойно-широколистими, широколистими лісами, а також чагарниковими заростями, луками, степовими ділянками. Ліси Кременецьких гір мають значне флористичне значення. Неабияку цінність становлять ділянки букових лісів на горах Маслятин та Черча. Особливої самобутності й своєрідності рослинному світові Кременецьких гір надають ділянки степової і наскельно-степової рослинності — місце зростання ряду волино-подільських ендеміків, а також реліктових видів. Це шавлія кременецька, молочай волинський, змієголовник австрійський, гвоздика несправжньопізня, спірея пиківська, лещиця дністровська, підмаренник застарілий, самосил гірський, жовтозілля Бессера. Ендеміками тільки Кременецьких гір є мінуарція побільшена та юринея товстосім'янкова й вузьколокальний ендемік і реліктовий вид — береза Клокова, що зростає на вершинах гір Страхова й Маслятин.

Окрім того, у флорі Кременецких гір чимало інших рідкісних видів: цибуля пряма, сонцецвіт сивий, клокичка периста, костриця бліднувата, тонконіг різнобарвний, ковила волосиста та пірчаста.

Сучасна фауна хребетних має типовий видовий склад лісових зооценозів із невеликими кількісними змінами і належить до зооценозу горбистих підвищень Кременецьких гір.


Тваринний світРедагувати

На території Парку нараховано 451 видів тварин, з них до Червоної книги України (ЧКУ) віднесено 41 вид, до регіонально рідкісних у Тернопільській області – 11, до додатків Боннської конвенції – 61 та Бернської конвенції – 188, до списку CITEC – 22, до Європейського червоного списку – 12 та до додатків МСОП IUCN Red List – 6.

Клас комахи налічує 197 видів, серед яких найвищим видовим багатством відзначаються твердокрилі. Найчастіше у лісових ценозах зустрічаються туруни лісовий та фіолетовий, лептура плямиста, рогач малий, бронзівка золотиста, гнойовик лісовий. Зрідка у межах Парку трапляється жук-олень. Серед рідкісних бабок періодично трапляється коромисло синє та красуня-діва. Із лускокрилих часто трапляються червонокнижні дукачик непарний, махаон та подалірій. Серед рідкісних перетинчастокрилих на території Парку мешкають ксилокопи фіолетова та звичайна.

На території Парку відомо 60 наземних молюсків, з них до ЧКУ книги належать равлик Любомирського та гранарія зернова.

Фауну хребетних Парку репрезентують представники чотирьох класів, серед яких переважають птахи. У межах Парку відмічено 145 видів птахів. Серед них 14 видів занесено до ЧКУ.

Земноводні на території Парку представлені 8 видами. Усі види підлягають збереженню й охороні, відповідно до Бернської конвенції.

У біоценозах Парку виявлено п’ять видів плазунів. Із рідкісних видів на лучно-степових ділянках мешкає ящірка зелена.

На території Парку відмічено 36 видів ссавців, з них 10 червонокнижних. Із хижаків поширені борсук, лисиця звичайна, куниці лісова та кам’яна Зрідка трапляються видра річкова та вовк. Часто трапляються такі гризуни, як вивірка звичайна, вовчки звичайний та горішковий, мишак жовтогорлий. Бобер європейський зрідка трапляється у північно-західній частині Парку.

Серед ратичних найбільш чисельними видами є кабан, козуля європейська, олень шляхетний. Деколи на територію заходить лось європейський.

Кажани представлені дев’ятьма видами, усі рукокрилі перебувають під протекцією ЧКУ.

Рослинний світРедагувати

У природному рослинному покриві національного природного парку «Кременецькі гори» переважають ліси 93%. Флора Кременецьких гір багата і різноманітна. За геоботанічним районуванням Парк знаходиться у межах Європейської широколистянолісової області, Центральноєвропейської провінції, Південнопольсько-Західноподільської підпровінції, Опільсько-Кременецького округу букових, грабово-дубових лісів, справжніх та остепнених лук і лучних степів.

За флористичним районуванням України територія Парку розташована у Люблінсько-Волино-Малополіському окрузі Люблінсько-Волино-Подільської підпровінції Центрально-європейської провінції.

Флора Парку нараховує 1181 вид вищих судинних рослин, з них судинні – 781, мохоподібні – 104, гриби – 294 види.

За узагальненими даними видовий склад мохоподібних Парку налічує 104 види, які належать до відділів Hepaticophyta (4 види) та Bryophyta (100 видів).

У Парку переважають ліси з домінуванням у деревостані дуба звичайного Quercus robur. Часто з дубом співдомінує граб звичайний Carpinus betulus, на вершині гора Божа – домінує дуб скельний Quercus petraea.

Декілька старих дерев бука лісового Fagus sylvatica збереглися на гора Черча, дещо більшу площу займають культури бука на горі Страхова.

Вузьколокальним ендеміком, реліктом та видом Червоної книги є береза Клокова  Betula klokovii, що зростає на вапнякових вершинах гір Маслятин та Страхова.

Самобутності і своєрідності рослинному світу Кременецьких гір надають ділянки степової і наскельно-степової рослинності, які є місцем зростання низки волино-подільських ендеміків, а також реліктових видів.

Усі степові ділянки мають високу созологічну цінність, тому що тут найвища концентрація видів рослин, внесених до ЧКУ.

У Кременецьких горах поблизу вершин пагорбів відслонюються карбонатні пісковики, на яких формується скельна рослинність, а біля скель – рослинність петрофітних степів.

Раритетна фракція флори Парку налічує 96 видів. Найбільше рідкісних видів відмічено у родинах: зозулинцеві − 22 види, губоцвіті, розові − по 5, бобові, злакові, складноцвіті, жовтецеві − по 4 види. Серед вищих спорових рослин з території Парку охоронний статус мають 5 видів.

На території Парку відмічено 49 видів судинних рослин з Червоної книги України (2009).

До Червоного списку МСОП включено 8 видів.

До Додатку І Бернської конвенції занесені 4 види.

Також виявлено 2 види з Європейського Червоного списку та 2 види зі списку CITES.

На регіональному рівні у межах Парку охороняються 48 видів.

На території Парку виявлено сім формацій рослинності (за домінантною класифікацією), які зачислені до Зеленої книги України (2009).

Угруповання формації осоки низької Cariceta humilis;

угруповання формації костриці бліднуватої Festuсеta pallentis;

угруповання звичайнодубових лісів Querceta roboris з домінуванням у травостої скополії карніолійської Scopolia carniolica;

угруповання формації вівсюнця пустельного Helictotrichoneta desertori;

угруповання формації ковили волосистої Stipeta capillatae;

угруповання формації ковили пірчастої Stipa pennata;

для східної частини Парку вказуються ліси сосни звичайної Pinus sylvestris з домінуванням у трав’яному ярусі осоки низької Carex humilis.

 
Кременецькі гори в межах Кременця

Історико-культурні пам'яткиРедагувати

Територія багата історико-культурними пам'ятками.

ТуризмРедагувати

Еколого-освітні стежкиРедагувати

На території Кременецьких гір організовано чотири еколого-освітні стежки:

  • «Бона»;
  • «Гора Божа»;
  • «Дівочі скелі»;
  • «Скелі Словацького».

ВеломаршрутиРедагувати

У межах Парку розроблено чотири веломаршрути протяжністю від 20 до 90 км:

  • Велосипедний маршрут №1 «Навколо Кременецьких гір»[3]. Протяжність – 34 км.

Центр вільного часу «Панорама»[4][5]санна траса – національний природний парк «Кременецькі гори»[2]с. Рудка (г. Сокілля) – г. Вовча[6] – центр вільного часу «Панорама»[4][5].

  • Велосипедний маршрут №2 «Гора Замкова»[3]. Протяжність – 20 км.

Центр вільного часу «Панорама»[4][5] – національний природний парк «Кременецькі гори»[2]с. Зеблазиг. Замковацентр м. Кременець – центр вільного часу «Панорама»[4][5].

  • Велосипедний маршрут №3 «До живоносного джерела на Божій горі»[3]. Протяжність – 36 км.

Центр вільного часу «Панорама»[4][5]с. Іквас. М. Бережціс. В. Бережціг. Божас. В. Бережціс. Савчиціс. Дунаївс. Підлісці – центр вільного часу «Панорама»[4][5].

  • Велосипедний маршрут №4 «Шляхами південного краю Волині»[3]. Протяжність – 90 км.

Центр вільного часу «Панорама»[4][5]с. Білокриницяс. Стіжокг. Даниловаг. Уніасс. М. Іловицяс. В. Іловицяс. Антонівці – центр вільного часу «Панорама»[4][5].


Для бажаючих Національний природний парк "Кременецькі гори" пропонує послугу надання у користування велосипедів (платну оренду)[3] - розцінки на оренду є на офіціцйному сайті Парку[3].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати