Відкрити головне меню
Молодило руське
Молодило руське1.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолисті (Crassulaceae)
Підродина: Sedoideae
Рід: Молодило (Sempervivum)
Вид: Молодило руське
Біноміальна назва
Sempervivum ruthenicum
Schnittsp. & C.B.Lehm., 1855
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sempervivum ruthenicum
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sempervivum ruthenicum
EOL logo.svg EOL: 5549721
IPNI: 60458481-2
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1538674
The Plant List: kew-2871569

Молоди́ло ру́ське[1][2] (Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm.; інша назва — молоди́ло украї́нське;[3] народна назва: свинячий хліб) — сукулентна рослина роду Молодило (Sempervivum) з родини товстолистих (Crassulaceae).

Зміст

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

 
Квіти молодила руського
 
Молодило руське серед гранітних виходів Гранітно-степового Побужжя

Трав'яниста, суцільно залозистоопушена багаторічна рослина, у стані цвітіння досягає 20-35 см заввишки. Стебло борозенчасте; стеблові листки довгастоланцетні, загострені, війчасті. Розетки листків сизувато-зелені, 5-8 см у діаметрі. Листки м'ясисті, оберненояйцеподібні, по краю з війками (помітно довшими, ніж волосинки на поверхні), коротко загострені, розширені у верхній третині. Суцвіття пухке, щитковидне, близько 8-10 см завширшки, 4-10 см заввишки, з довгими, пухнастими, багатоквітковими гілками — завитками. Квітки правильні, оцвітина подвійна. Чашечка зрослолисткова, частки м'ясисті, довгастояйцеподібні, гострі. Пелюстки зірчасто-розпростерті, жовті, лінійні, загострені, зовні з довгим опушенням. Плід — багатолистянка; листянки довгастояйцеподібні, з довгим прямим носиком, багатосім'яні, з пухнастими залозистими волосками. Нектарні залозки опуклі. Насіння довгасто-яйцеподібні, бурі, трохи більше 0,5 мм. Цвіте влітку (липень-серпень) 35-40 днів. Монокарпік. Плоди дозрівають у серпні-вересні. Після цвітіння й утворення плодів рослина гине. Основний спосіб розмноження — вегетативний. На кінцях тонких пагонів-вусів утворюються нові молоді рослини.[4]

ПоширенняРедагувати

Вид розповсюджений у Центральній, Південній, Східній Європі, на Кавказі, в Західній Азії.

В Україні зростає на Поліссі — зрідка, в Лісостепу і в північній частині Степу — частіше.

ЕкологіяРедагувати

Зростає в соснових лісах, на пісках, скелях, кам'янистих місцях.

РаритетністьРедагувати

Прийняті заходи охорониРедагувати

Хімічний складРедагувати

Не вивчений. Відомо, що м'ясисте листя накопичує велику кількість органічних кислот.

ВикористанняРедагувати

Молоде листя придатне для салатів протягом всього літа. На Кавказі листя заквашують і маринують про запас.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 787.
  3. Sempervivum ruthenicum // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  4. Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C.109
  5. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) Архівовано 29 October 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine. / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0.
  6. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.42

ДжерелаРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати