ДШК
12,7-мм ста́нковий кулеме́т Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938 року (ДШК, Індекс ГРАУ — 56-П-542, рос. «Дегтярева-Шпагина крупнокалиберный») — радянський великокаліберний кулемет під набій 12,7×108 мм, що був прийнятий на озброєння 26 лютого 1939 постановою Комітету Оборони при РНК СРСР. ДШК системи Дегтярьова В. О. з барабанним приймачем стрічки системи Шпагіна Г. С. встановлювався на універсальному станку системи І. М. Колесникова з відокремлюваним колісним ходом і розкладною триногою. У роки радянсько-німецької війни кулемет ДШК застосовувався піхотними підрозділами для боротьби з повітряними цілями, легкоброньованою технікою противника, його живою силою на великих і середніх дальностях, та як додаткове озброєння танків і САУ.
.jpg)
У 1946 році під позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный, Індекс ГРАУ — 56-П-542М) кулемет був прийнятий на озброєння Радянської Армії.
Історія створення ред.
Завдання на створення першого радянського великокаліберного кулемета, призначеного в першу чергу для боротьби з літаками на висотах до 1500 метрів, було видано на той момент уже досвідченому і добре відомому зброяру Дегтярьову в 1929 році. Менше ніж через рік Дегтярьов представив на випробування свій кулемет калібром 12,7 мм, а з 1932 року розпочалось дрібносерійне виробництво кулемета з позначенням ДК (рос. «Дегтярева крупнокалиберный»). Загалом ДК повторював за конструкцією ручний кулемет ДП-27 і мав барабанні магазини на 30 патронів, які встановлювалися на кулемет зверху. Недоліки такої схем подачі патронів (громіздкість і велика маса магазинів, низька практична скорострільність) змусили закрити випуск ДК у 1935 році та зайнятися його вдосконаленням. До 1938 року конструктор Шпагін розробив модуль стрічкової подачі патронів для ДК і в 1939 році вдосконалений кулемет був прийнятий на озброєння Червоної Армії з позначенням рос. «12,7 мм крупнокалиберный пулемёт Дегтярёва — Шпагина образца 1938 года — ДШК».
Масовий випуск ДШК розпочатий в 1940—1941 рр. Вони використовувались як зенітні, як зброя для підтримки піхоти, встановлювались на бронетехніку і малі кораблі (в тому числі торпедні катери). За досвідом війни в 1946 році кулемет модернізований (змінена конструкція вузла подачі стрічки, кріплення ствола) і кулемет прийнятий на озброєння з позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный).
Бойове застосування ред.
| Цей розділ потребує доповнення. (червень 2015) |
Російсько-українська війна ред.
Кулемети ДШК використовували обидві сторони конфлікту — як українські військові, так і російські терористи[1][2][3].
В грудні 2015 українськими волонтерами була створена великокаліберна снайперська гвинтівка на базі ДШК. При цьому, гвинтівка може бути перетворена назад на кулемет[4].
Українські військові також вдосконалювали кулемет. Інженери спецпідрозділу «Хорт» розробили для нього глушник-полум'ягасник. Українські військові використовують ДШК для оборони блокпостів і опорних пунктів. Пристрій був розроблений в декількох модифікаціях і призначений також для нічних і диверсійних операцій. Звук пострілів не зникає повністю, але сильно змінюється — це може збити противника з пантелику[5].
Оператори ред.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Україна ред.
З початком російської агресії для забезпечення сухопутних підрозділів зі складів «дістали» ДШКМ[6].
Про опанування виробництва кулемета ДШКМ заявили на підприємстві НВК «Техімпекс» та за деякою інформацією навіть поставили партію кулеметів на експорт[6].
А влітку 2021 року про налагодження виробництва кулеметів ДШКМ заявив завод «Маяк». 1 липня 2021 року відбулась презентація кулеметів у дії для делегації однієї з африканських країн[6].
На початку грудня 2021 року стало відомо, що катери Ocea FPB 98 Державної прикордонної служби України отримають кормовий кулемет типу ДШКМ[7].
Також відомо про використання модифікованих «ручних» варіантів, відомих під умовною назвою «ДШКМ-ТК» (тактичний комплект), що стріляють із двоноги: для цього кулемети оснащуються двоногою, прикладом, масивним дульним гальмом для зменшення відбою та модифікованим УСМ. За словами військових, ці модернізації виправляють деякі недоліки станкових ДШК, а саме значну вагу та низьку стабільність при стрільбі навіть короткими чергами.[6][8][9][10]
Галерея ред.
-
ДШКМ-ТК в 22 ОМПБ
Див. також ред.
- ПК (набій 7,62×54 мм R)
- НСВТ (набій 12,7×108 мм)
- КПВТ (набій 14,5×114 мм)
- MG-34 (набій 7,92×57 мм Mauser)
- Browning M2 (набій .50 BMG — 12,7×99 мм)
Примітки ред.
- ↑ За прошедшие сутки боевики шестнадцать раз обстреливали подконтрольную Украине территорию Луганщины. Есть раненые. Остров. 10.06.2015. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
- ↑ Терористи протягом доби обстрілювали позиції українських військових у Щасті та Станиці Луганській. Преса України. 09 червня 2015. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
- ↑ Jonathan Ferguson, N. R. Jenzen-Jones (2014). Heavy Machine Guns. Raising Red Flags: An Examination of Arms & Munitions in the Ongoing Conflict in Ukraine. Research Report. Т. 3. Armament Research Services. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 10 червня 2015.
- ↑ Харківські волонтери зробили з ДШК 12,7-мм снайперську гвинтівку. Military Navigator. 12 грудня 2015. Архів оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- ↑ Бойова корсняшка: військові умільці зробили «глушник» для ДШК. Військова панорама. 5 Feb 2016. Архів оригіналу за 11 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
- ↑ а б в г Люксіков Михайло (2 липня 2021). «Маяк» локалізував кулемет «ДШКМ». Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 6 липня 2021.
- ↑ Стало відомо яке «вітчизняне» озброєння отримають прикордонні катери побудовані Францією. Ukrainian Military Pages. 2 грудня 2021. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021.
- ↑ Еще раз о ДШКМ-ТК. Для лентяев. Кому буквы лень читать. Доповидь вголос. site.ua (рос.). Процитовано 27 травня 2022.
- ↑ ДШКМ-ТК: нова система підготовки (uk-UA) , архів оригіналу за 27 травня 2022, процитовано 27 травня 2022
- ↑ Ukrainian Modified DShK with Buttstock, Picatinny Rail, and Bipod in Ground Role. The Firearm Blog (Англійська) . Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
Література ред.
- Koll, Christian (2009). Soviet Cannon - A Comprehensive Study of Soviet Arms and Ammunition in Calibres 12.7mm to 57mm. Austria: Koll. с. 53. ISBN 978-3-200-01445-9. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 13 березня 2022.
- Руководство службы к 12,7 мм станковому пулемёту ДШК обр. 1938 года
Посилання ред.
- описание ДШК и ДШКМ на сайте world.guns.ru
- Крупнокалиберный пулемет ДШК [Архівовано 17 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Пулемёт ДШК / ДШКМ [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- 12,7-мм крупнокалиберные пулемёты Дегтярёва-Шпагина ДШК и ДШКМ
- Russian 12.7 mm (0.5") DShK Wheeled Heavy Machine Gun — Walk around photos
- Soviet 12.7 mm DShK a/a navy machine gun — Walk around photos
- Soviet 12.7 mm DShK on ZIS-5V truck — Walk around photos
- Інтерв’ю з Дмитром Борцовим – конструктором модернізації ДШКМ-ТК. http://mil.in.ua/. Український мілітарни портал. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
Відео
- Стрельба из ДШК
- ДШК [Архівовано 26 червня 2014 у Wayback Machine.]
- DShK 1938 12.7mm Heavy Machine Gun Live Fire [Архівовано 13 грудня 2015 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про вогнепальну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |