Відкрити головне меню

Дегтярьов Василь Олексійович

Василь Олексійович Дегтярьов (нар.21 грудня 1879 (2 січня 1880)(18800102),Тула — пом.16 січня 1949, Москва) — радянський конструктор стрілецької зброї.

Василь Олексійович Дегтярьов
Vasily Degtyaryov.jpg
Народження 2 січня 1880 (21 грудня 1879)(1879-12-21)
Flag of Russia.svg Російська імперія, Тула,
Смерть 16 січня 1949(1949-01-16) (69 років)
СРСР СРСР, Москва
Поховання Ковров
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР,
Освіта церковнопарафіяльна школа
Партія ВКП(б)
Звання генерал-майор
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1940
Орден Леніна — 1933 Орден Леніна — 1940 Орден Леніна — 1944 Орден Суворова I ступеня  — 1945
Орден Суворова I ступеня  — 1944 Орден Трудового Червоного Прапора — 1942 Орден Червоної Зірки  — 1932 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Сталінська премія — 1941 Сталінська премія — 1942 Сталінська премія — 1944 Сталінська премія — 1949
Дегтярьов Василь Олексійович у Вікісховищі?

Герой Соціалістичної Праці (1940), генерал-майор інженерно-артилерійської служби. Лауреат чотирьох Сталінських премій (1941, 1942, 1946, 1949 — посмертно). Доктор технічних наук, член ВКП(б).

БіографіяРедагувати

Василь Олексійович Дегтярьов народився в 21 грудня 1879 (2 січня 1880)(18800102) році у місті Тулі. В 1901 році він був призваний на військову службу. Служив у збройовій майстерні в Оранієнбаумі. З 1905 року працював слюсарем в майстерні при полігоні.

[1] Під керівництвом Володимира Григоровича Федорова почав створення першої російської автоматичної гвинтівки. Ця робота була продовжена на Сесрецькому заводі зброї. В 1916 році ним був винайдений та успішно випробуваний автоматичний карабін.

В січні 1918 року В. Г. Федоров отримав доручення очолити виготовлення автоматів власної системи на Ковровському кулеметному заводі (з 1927 — Інструментальний завод № 2, потім завод № 2 Наркомату озброєння СРСР). Разом із ним на нове місце роботи виїхав і Дегтярьов.

З 1918 року В. А. Дегтярьов очолив дослідну майстерню заводу зброї, а потім проектно-конструкторське бюро автоматичної стрілецької зброї, яке організував В. Г. Федоров в місті Ковров.

В 1924 році почав роботу над створенням першого зразка 7,62-мм ручного кулемета, прийнятого на озброєння в 1927 році під назвою ДП (Дегтярьова Піхотний). На базі ручного кулемета були створені авіаційні кулемети ДА і ДА-2, танковий кулемет ДТ, ротний кулемет РП-46. В 1934 році на озброєння був прийнятий пістолет-кулемет Дегтярьова ППД-34, згодом отримавши розвиток у моделях ППД-38, ППД-40. В 1930 Дегтярьов розробив 12,7-мм крупнокаліберний кулемет ДК який після його вдосконалення Г. С. Шпагіним в 1938 році отримав назву ДШК. В 1939 році на озброєння став станковий кулемет системи Дегтярьова ДС-39.

Під час німецько-радянської війни ним були розроблені та передані в війська 14,5-мм Противотанкова рушниця, ПТРД і ручний кулемет зразка 1944 року (РПД) під патрон 7,62 зр. 1943 р.

В. А. Дегтярьов помер 16 січня 1949 року. Похований у Коврові на Іоанно-Воїнському цвинтарі.

Пам'ятьРедагувати

В Коврові в домі, де жив В. А. Дегтярьов, відкритий музей.

ДжерелаРедагувати

  1. Російські зброярі. В книзі А. И. Давыденко. «Сестрорецк. Очерки по истории города». Л., 1962, с. 42-56