45-та паралель північної широти

45-та парале́ль півні́чної широти́ — лінія широти, що розташована на 45 градусів північніше земної екваторіальної площини. 45-ту паралель північної широти часто називають точкою, що міститься на півдорозі між екватором та північним полюсом, проте насправді така точка розташована на 16,2 кілометри північніше 45-ї паралелі через те, що Земля сплюснута, тобто має опуклість на екваторі та сплощення на полюсах [3].

Координати: 45° пн. ш. 0° зх. д. / 45° пн. ш. -0° сх. д. / 45; -0

Точки на паралелі 45° північної широти
Знак на узбіччі шосе, який позначає 45-у паралель у штаті Нью-Гемпшир, США.

ГеографіяРедагувати

Починаючи з Гринвіцького меридіану та рухаючись на схід, 45-та паралель північної широти проходить через:

Країна, територія або море Примітки
  Франція
  Італія Міста Турин та П’яченца
Адріатичне море Венеціанська затока
  Хорватія Півострів Істрія
Острів Црес
Острів Крк
материкова частина
  Боснія і Герцеговина
  Хорватія
  Сербія
  Румунія Місто Плоєшті
Чорне море
  Україна Крим; міста Сімферополь, Білогірськ та Феодосія
Чорне море
  Росія Міста Краснодар та Ставрополь
Каспійське море
  Казахстан Мангістауська область
  Узбекистан Каракалпакстан
Аральське море Острів Відродження, що належить   Узбекистану
  Казахстан Кизилординська область
Південно-Казахстанська область
Жамбилська область
Алматинська область
  КНР Сіньцзян
  Монголія
  КНР Внутрішня Монголія
  Монголія
  КНР Внутрішня Монголія
Гобі
Гірін
Хейлунцзян
  Росія Приморський край; озеро Ханка, місто Терней
Японське море
  Японія Острів Хоккайдо
Курильські острови Острів Ітуруп, що перебуває під контролем   Росії,
але   Японія має на нього територіальні претензії[1]
Тихий океан
  США Орегон
Айдахо
Монтана
Монтана / Вайомінг (приблизний кордон)
Південна Дакота
Міннесота
Вісконсин
Озеро Мічиган
  США Мічиґан
Озеро Гурон
  Канада Півострів Брус, Онтаріо
Озеро Гурон
  Канада Онтаріо
Озеро Онтаріо
  Канада /   США кордон Квебек / Нью-Йорк
Квебек / Вермонт (приблизно, див. нижче)
  США Нью-Гемпшир
Мен
Затока Фанді
  Канада Нова Шотландія
Атлантичний океан
  Франція

Північна АмерикаРедагувати

У Північній Америці 45-та паралель приблизно позначає кордон між Сполученими Штатами Америки та Канадою на відрізку між річками Св. Лаврентія та Коннектикут (північні межі штатів Нью-Йорк та Вермонт із канадською провінцією Квебек), на якому паралель іноді називають «Канадською лінією». Фактична межа штату Вермонт розташована приблизно на 1 км північніше паралелі через картографічну помилку. Кордон у цьому місці перетинає озеро Шамплейн, яке поділене між двома країнами та більша частина якого розташована на території Сполучених Штатів Америки.

45-та паралель утворює більшу частину кордону між штатами Монтана та Вайомінг. Вона також проходить через штати Орегон, Айдахо, Південна Дакота, Міннесота, Вісконсин, Мічиґан, Вермонт, Нью-Гемпшир та Мен, а також через канадські провінції Онтаріо, Квебек, Нью-Брансвік та Нова Шотландія.

Далі на захід лінія приблизно розділяє метропольний регіон Міннеаполіс-Сент Полу. Центральна лінія Бродвей авеню, яка проходить зі сходу на захід, була навмисне розпланована проектувальниками міста таким чином, щоб вона збігалася з 45-ю паралеллю (тобто, якщо ви стоїте посеред вулиці, ви буквально стоїте на 45-й паралелі). У західній частині США паралель проходить через Великі рівнини та Скелясті гори і перетинає тихоокеанське узбережжя штату Орегон. У багатьох місцях на території США паралель відмічена на магістральних автошляхах знаком, який оголошує, що він міститься на півдорозі між північним полюсом та екватором.

Міста та громадиРедагувати

Паралель перетинає або проходить у надзвичайній близькості до міст:

АзіяРедагувати

Продовжуючи далі на захід, паралель проходить через величезні простори північної частини Тихого океану перед тим як перетнути національний парк Рісірі-Ребун-Саробецу, розташований на північному кінці острову Хоккайдо — найбільш північного з головних островів Японії. Паралель продовжується через північну частину Японського моря та входить на материкову частину Азії, перетинаючи узбережжя Приморського краю північніше Владивостока.

На озері Ханка паралель входить на територію північно-східного Китаю, проходячи якраз на південь від міста Харбін у провінції Хейлунцзян, та продовжується далі на захід через провінцію Гірін і східну частину Внутрішньої Монголії. Після перетину північної Монголії вона повертається до Китаю. На території північно-західного Китаю паралель проходить через Ілі-Казахську автономну область у провінції Сіньцзян та її місто Карамай.

Паралель проходить через південний Казахстан, перетинаючи місто Кизилорда. На кордоні з Узбекистаном вона розрізає навпіл Аральське море та токсичний півострів Відродження — місце розташування покинутої радянської лабораторії біологічної зброї. Вона огинає північний край плато Устюрт, повертаючись до Казахстану перед тим, як пройти через північну частину Каспійського моря та увійти на територію Європи й Росії.

ЄвропаРедагувати

У Європі 45-та паралель простягається між російським узбережжям Каспійського моря на Кавказі на сході та французькою Біскайською затокою на заході. У Росії вона проходить від західного берега Каспійського моря до східного берега Чорного моря через Калмикію, Ставропольський край та Краснодарський край, а також його адміністративний центр — місто Краснодар. В Україні вона проходить через Автономну Республіку Крим та її столицю Сімферополь.

Далі на захід паралель проходить через країни Балканського півострова: Румунію (якраз на північ від Плоєшті та через Тиргу-Жіу), автономний край Сербії Воєводина, східну частину Хорватії, північний край Боснії і Герцеговини та частину адріатичної Хорватії.

У північній Італії вона проходить паралельно річці По якраз на південь від Турина перед тим, як увійти на територію Франції у Котських Альпах.

У південній Франції паралель перетинає річку Рона якраз на північ від міста Валанс. Далі вона проходить через Центральний Французький масив та входить в Аквітанію. Місто Бордо розташоване якраз на південь від паралелі.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Проблема Північних територій // Сайт Міністерства Іноземних справ Японії. Переглянуто 11 вересня 2008р. [1] [Архівовано 2 січня 2009 у Wayback Machine.] (яп.), [2] [Архівовано 12 листопада 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

ПосиланняРедагувати