Аральське море

безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану

Ара́льське мо́ре (тюрк. арал — «острів») — безстічне солоне озеро в Туранській низовині в пустельній зоні на теренах Казахстану й Узбекистану, зникле внаслідок діяльності людини.

Аральське море
Аральське море
Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч)
Аральське море 1989-го (ліворуч) і 2014-го (праворуч)
45°0′0″ пн. ш. 59°56′50″ сх. д. / 45.00000° пн. ш. 59.94722° сх. д. / 45.00000; 59.94722
Розташування
Країна  Казахстан і  Узбекистан
Регіон Казахстан
Розташування Казахстан Казахстан
Узбекистан Узбекистан
Геологічні дані
Тип Безстічна область
Частина від Середземноморський регіонd[1]
Розміри
Площа поверхні 17 160 км² (2004),
28 687 км² (1998),
68 000 км² (1960) км²
Висота 31 м
Глибина макс. 42 м і 8,7 м
Довжина 428 км
Ширина 284 км
Вода
Басейн
Вливаються Амудар'я, Сирдар'я
Площа басейну 690 000 км²
Країни басейну Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Афганістан
Інше
Міста та поселення (Аральськ)
Geonames 1526250
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років
Зменшення рівня Аральського моря впродовж 2000-2011 років
Аральське море. Карта розташування: Казахстан
Аральське море
Аральське море (Казахстан)
Мапа

CMNS: Аральське море у Вікісховищі

Аральське море зникло всього за кілька десятиліть через неефективне використання іригаційних систем у радянські часи, а також через зміну клімату. Це мало драматичний вплив на всі аспекти життя в регіоні. У 1950-х роках Аральське море було четвертим за величиною озером у світі. З початку 1960-х рівень моря катастрофічно знизився (Сирдар'я і періодично Амудар'я не впадають в озеро). Нині озеро здебільшого пересохло, за винятком найглибших частин; Арал — регіон екологічного лиха. Площа Аральського моря до початку висихання становила 66 458 км². Найбільша глибина була 68 м, середня — 15,5 м. У морі було багато островів загальною площею 2345 км². Найбільші острови: Кокарал, Відродження, Барсакельмес.

Північний берег Аральського моря був сильно порізаний і мав кілька великих заток. Західний — рівний, підвищений, з кручами «чинками» висотою до 100—150 м. Східний і південний береги — низовинні. Рівень Аральського моря і в ті часи був мінливий. Амплітуда коливання пересічних річних рівнів становила 3 м. Колишній рівень мав відмітку 52 м над рівнем океану. Коливання рівня Аральського моря залежали від стоку Амудар'ї та Сирдар'ї, які його живили. З будівництвом Каракумського каналу та Голодностепської зрошувальної системи відбулися значні зміни у водному балансі Аральського моря. Припинення стоку річок внаслідок надмірного зрошування призвело до висихання моря.

Солоність Аральського моря становила 10—11 ‰. Північна частина Аральського моря взимку замерзала.

Судноплавство тривало близько 7 місяців.

В Аральському морі водилося до 20 видів риб. Середньорічний вилов риби становив понад 35 тисяч тонн. Основні промислові риби — короп, лящ, вобла. Зараз[коли?] в пересолених водах тих басейнів, які залишилися на дні озера, і досі є життя — існують кілька видів водоростей та живе один вид риби (колючка південна), хоч вважалося, що, коли солоність досягне такого рівня, ніякого життя в озері, окрім мікроорганізмів, не залишиться.

Карту Аральського моря вперше склав Олексій Бутаков, в Аральській описовій експедиції якого брав участь Тарас Шевченко, який дав низку замальовок Аральського моря. Артем Акишев першим провів топографічне знімання островів Аральського моря.

Галерея

ред.

Примітки

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.

Посилання

ред.