Нова Аквітанія (фр. Nouvelle-Aquitaine) — регіон на південному заході сучасної Франції. Столиця регіону — Бордо. Площа регіону 84 060 км².
Складається з департаментів Дордонь, Жиронда, Ланди (департамент), Лот і Гаронна, Атлантичні Піренеї, В'єнна, Де-Севр, Приморська Шаранта, Шаранта, Крез, Коррез, Верхня В'єнна.

Нова Аквітанія

Nouvelle-Aquitaine

Герб Прапор
Столиця Бордо
Країна  Франція[1]
Регіон Метрополія Франції
Межує з: сусідні адмінодиниці
Пеї-де-ла-Луар Центр — Долина Луари
Овернь-Рона-Альпи
Країна Басків Наварра, Арагон Окситанія
Департаменти Дордонь
Жиронда
Ланди (департамент)
Лот і Гаронна
Атлантичні Піренеї
В'єнна
Де-Севр
Приморська Шаранта
Шаранта
Крез
Коррез
Верхня В'єнна
Округи 41
Кантони 258
Населення
 - повне 5 844 млн. (оцінка станом на 01.01.2013)
2 908 359 чол. (за переписом 08.03.1999) (1-ше)
 - густота 75/км² (2006)
Етнікон фр. néo-aquitain
Площа
 - повна 84,060 км²
Висота
 - максимальна 2974±1 м
(Pic Palasd)
Губернатор Ален Руссеd
Президент ради Ален Руссе
Префект Франсі Ідрак
Код ISO 3166-2 FR-NAQ
Карта Франції з позначенням регіону Нова Аквітанія
Карта Франції з позначенням регіону Нова Аквітанія

Карта Франції з позначенням регіону Нова Аквітанія
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нова Аквітанія

Новий регіон створено відповідно до територіальної реформи французьких регіонів 2014 року[2] у результаті об'єднання регіонів Аквітанія, Лімузен і Пуату-Шарант. Датою утворення нового регіону вважається 1 січня 2016 року[3].

Назва ред.

У тексті закону визначено тимчасове найменування регіону, що складається зі сполучення назв існуючих історичних регіонів Аквітанія (фр. Aquitaine), Лімузен (фр. Limousin) та здвоєної назви регіону Пуату-Шарант (фр. Poitou-Charentes), розділених (у французькому та українському написанні) дефісами. Постійна назва та розташування регіональної столиці були визначені Регіональною радою — Нова Аквітанія та Бордо.

Географія ред.

Регіон, загальною площею 84 061 км² є найбільшим у метропольній Франції. Він розташований на південному заході країни й межує з регіонами Пеї-де-ла-Луар та Центр — Долина Луари на півночі, Овернь-Рона-Альпи та Окситанія на сході, з Іспанією на півдні. Із заходу регіон омивається Атлантичним океаном.

Територією регіону протікають дві з п'яти Великих річок Франції: Гаронна та Луара, а також велика річка Дордонь. Зі сходу регіон обмежений височинами Центрального масиву, а з півдня — Піренеями.

Історія ред.

1790 року історичні провінції Франції були переформовані в департаменти. Під час Третьої республіки в 1919 році Етьєном Клементелем[fr](англ.) було засновано «економічні регіони» та зроблено першу спробу економічного планування.

30 червня 1941 року уряд маршала Петена об'єднав департаменти під керівництвом регіонального перфекта. Вони проіснували до 1946 року й були знову створені 1960 року. Така структура залишалася незмінною до 2015 року.

Адміністративний поділ ред.

Регіон покриває площу більш ніж 84 061 км² з чисельністю населення 5 844 177 осіб[4]. Щільність населення становить (станом на 2013 рік) 69,52 осіб/км². Тимчасовим адміністративним центром є місто Бордо, рішення про остаточний адміністративний центр бути прийняте регіональною радою до кінця червня 2016 року[3].

Департаменти ред.

Департамент Герб Площа Населення Щільність населення Префектура
16 Шаранта
 
5956 км² 353 657 61,19 чол/км² Ангулем
17 Приморська Шаранта
 
6864 км² 628 733 93,36 чол/км² Ла-Рошель
19 Коррез
 
5857 км² 241 247 43,07 чол/км² Тюль
23 Крез
 
5565 км² 121 517 22,99 чол/км² Гере
24 Дордонь
 
9060 км² 416 384 47,09 чол/км² Периге
33 Жиронда
 
10 725 км² 1 483 712 137,93 чол/км² Бордо
40 Ланди
 
9243 км² 392 884 43,03 чол/км² Мон-де-Марсан
47 Лот і Гаронна
 
5361 км² 332 119 63,89 чол/км² Ажен
64 Атлантичні Піренеї
 
7645 км² 660 871 88,28 чол/км² По
79 Де-Севр
 
5999 км² 371 583 63,44 чол/км² Ніор
86 В'єнна
 
6990 км² 430 018 62,74 чол/км² Пуатьє
87 Верхня В'єнна
 
5520 км² 375 869 69,71 чол/км² Лімож

Примітки ред.

  1. archINFORM — 1994.
  2. Collectivités territoriales : nouvelle organisation territoriale (фр.). Assemblée Nationale. 7 серпня 2015. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 1 січня 2016. 
  3. а б à La carte 13 r? gions définitivement adoptée (фр.). Le Monde. 17 грудня 2014. Архів оригіналу за 15 травня 2020. Процитовано 1 січня 2016. 
  4. Populations légales 2013 des r? gions 2016 (фр.). Institut national de la statistique et des études économiques. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 1 січня 2016. 

Посилання ред.