Ілі-Казахська автономна область

Ілі-Казахська автономна область (також автономна префектура; каз. ىله قازاق اۆتونومىيالى وبلىسى / Ile Qazaq avtonomııalyq oblysy; кит. трад. 伊犁哈薩克自治州, піньїнь: Yīlí Hāsàkè zìzhìzhōu), — автономна область, розташована на півночі Синьцзян-Уйгурського автономного району КНР.

Ілі-Казахська автономна область

спр. китайська: 伊犁哈萨克自治州
каз. ىله قازاق اۆتونوميالى وبلىسى
уйг. ئىلى قازاق ئاپتونوم ئوبلاستى

Yining.jpg
Адм. центр Кульджа
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Регіон Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Номерний знак 新D、新F、新G、新H
Населення
 - повне 2 848 393 осіб (2020)[1]
Площа
 - повна 269 101,18 км²
Часовий пояс UTC+8
Дата заснування 1954
Вебсайт xjyl.gov.cn
China Xinjiang Ili.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ілі-Казахська автономна область

ІсторіяРедагувати

 
В долині Ілі

Після повного розгрому в 1757 році Джунгарського ханства китайським імператором династії Цін Айсіньгіоро Хунлі на цих землях в 1761 році була утворена провінція Синьцзян (Нові землі). Але в заплаві річки Ілі споконвіку кочували казахи Середнього жуза, котрі, щоб позбавитися від гніту джунгар, прийняли підданство Росії ще в 1740 році. Лише через 100 років територіальні стосунки між Китаєм і Росією врегулював Чугучакський протокол 1864 року, що дозволяв казахським племенам, як і раніше кочувати на цих землях. Але по Лівадійському Договору 1879 року Ілійський район, відрізаний хребтами Тянь-Шаня від решти Синьцзяня, все ж офіційно відійшов до Китаю. Казахам, що не бажають залишатися в Китаї, було запропоновано відкочовувати на російську сторону. Але багато родів залишилися на своїх звичних пасовищах.

У 1916 році сотні тисяч казахів утекли з імперської Росії сюди, рятуючись від примусових окопних робіт і репресій. У роки громадянської війни сюди вирушали з білогвардійцями і багаті казахські аули. У тридцяті роки ще сотні тисяч казахів утекли сюди вже з Радянського Союзу, рятуючись від голоду і політики утисків комуністичного режиму відносно корінного населення, яку проводив Філіп Голощокін, перший секретар Казкрайкома ВКП(б). У 1954 році урядом КНР, враховуючи склад населення, у регіоні була створена Ілі-Казахська автономна область (ІКАО) з центром в Кульджа (Інін). У 1962 році історія повторилася, але у зворотну сторону. Десятки тисяч казахів повернулися з Китаю, протестуючи проти політики загальної китаїзації населення. В наш час[коли?] ІКАО СУАР КНР і незалежний Казахстан підтримують дружні взаємини.

Територія і населенняРедагувати

Адміністративний поділРедагувати

Власне префектура поділяється на 3 міста і 8 повітів (один з них є автономним), але їй також підпорядковані префектури Алтай і Тачен:

Карта
Статус Назва Оригінал Населення (2010)
Місто Кульджа 伊宁市 515 082
Місто Куйтун 奎屯市 166 261
Місто Хоргос 霍尔果斯市 56 669
Повіт Їнін 伊宁县 372 590
Повіт Кюнес 新源县 282 718
Повіт Нілка 尼勒克县 157 743
Повіт Текес 特克斯县 142 718
Повіт Токкузтара 巩留县 164 860
Повіт Хочен 霍城县 173 641
Повіт Чжаосу 昭苏县 148 187
Автономний повіт Чапчал-Сибо 察布查尔锡伯自治县 171 383

Національний склад населенняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати