Відкрити головне меню

Сре́мська Ми́тровиця (серб. Сремска Митровица/Sremska Mitrovica, хорв. Srijemska Mitrovica, русин. Сримска Митровица, угор. Szávaszentdemeter, нім. Syrmisch Mitrowitz) — стародавнє місто на півночі Сербії, на території Воєводини, адміністративний центр Сремського округу, найбільше місто Срему. Місто лежить на лівому березі річки Сави. За даними перепису 2002 року, налічувало 39 084 жителі, а згідно з переписом 1991 року, населення міста становило 38 834 особи.

Місто
Сремська Митровиця
Sremska Mitrovica/Сремска Митровица
The view to New Orthodox Church and neighborhood.jpg
Погляд на центр міста
Герб
Герб

Координати 44°58′21″ пн. ш. 19°36′26″ сх. д.H G O

Країна Сербія Сербія
Автономний край Воєводина
Округ Сремський
Громада Сремська Митровиця
Мер Браніслав Недимович (ДПС)
Перша згадка IV століття до н. е.
Попередні назви Sirmium (Римська імперія)
Civitas Sirmiensium et Amantinorum (Римська імперія)
Colonia Flavia Sirmium (Римська імперія)

Sirmio (середньовіччя)
Civitas Sancti Demetrii (середньовіччя)
Д(и)митровиця (середньовіччя)
Szávaszentdemeter (угорською)
Dimitrofçe/Шехер-Митровица (турецькою)

Mitrowitz (німецькою)
Митровиця (назва до тридцятих років ХХ ст.)
Хорватська Митровиця (НДХ, 1941-1944)
Площа 48,4 км²
Висота центру 82  м
Населення 37 751[1]  (2011)
Густота населення 806  осіб/км²
Агломерація 79940
Міста-побратими Баня-Лука, Невер, Дунауйварош
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +381(0)22
Поштовий індекс 22000
Автомобільний код SM
GeoNames 319010
Офіційний сайт www.sremskamitrovica.org.rs
Сремська Митровиця. Карта розташування: Сербія
Сремська Митровиця
Сремська Митровиця
Сремська Митровиця (Сербія)
Сремська Митровиця у Вікісховищі?
Положення муніципалітету у межах Сербії
Будівля Сербського дому

Зміст

ІсторіяРедагувати

Ще придворний історик Матвія Корвіна Бонфініус писав, що Сірмій названо на честь вождя іллірійського племені трибалів Сіру, чиє ім'я латинізувалося до вигляду Сірмус. Такою назва постає вже в IV ст. до н. е.[2]. За іншим припущенням, місто дістало назву від вождя кельтського племені таврисків також у IV ст. до н. е.

Сремська Митровиця була столицею Римської імперії під час тетрархії, місто згадується як «славна мати міст».[3] Крім того, десять римських імператорів народилися у місті або поблизу нього: імператори Геренній Етруск (251), Гостіліан (251), Децій Траян (249—251), Клавдій II (268—270), Квінтілл (270), Авреліан (270—275), Проб (276—282), Максиміан Геркулій (285—310), Констанцій II (337—361) і Граціан (367—383).

1526 року місто завоювали турки, а 1688 р. у Срем увійшла австрійська армія.

 
Гербова марка без дати «Сремська Митровиця»

Після розпаду Австро-Угорської монархії в 1918 р. Срем (включаючи і Митровицю) опинився у новоствореній Державі словенців, хорватів і сербів, яка 1 грудня 1918 р., об'єднавшись із Королівством Сербія і Королівством Чорногорія стала Королівством сербів, хорватів і словенців (перейменованим 1929 р. на Югославію). У 1918-22 рр. Сремська Митровиця входила до складу Сремської жупанії, з 1922 по 1929 рр. належала до Сремської області, а з 1929 по 1941 — до Дунайської бановини.

Під час Другої світової війни місто окупували війська держав осі і приєднали до Незалежної Держави Хорватії, де воно ввійшло у велику жупу Вука. У цей час йому змінили назву на «Хорватська Митровиця». За часів Незалежної Держави Хорватії у місті існував один із найбільших нацистських таборів смерті, де було знищено 10 000 жертв (сербів, євреїв, антифашистів).[4][5]

Починаючи з 1944 року, Сремська Митровиця входила до складу Автономного краю Воєводина у межах нової комуністичної Югославії, а з 1945 року — у складі Соціалістичної Республіки Сербія. З 1992 по 2003 рік місто входило до складу Союзної Республіки Югославія, яка потім перетворилася на союз держав Сербії та Чорногорії, а з моменту проголошення незалежності Чорногорії 2006 року Сремська Митровиця знаходиться в державі Сербія.

Відомі особистостіРедагувати

У місті народилась:

ПриміткиРедагувати

  1. Результати перепису в Сербії 2011 (серб.)
  2. "Археологија и историја Сирмијума", Петар Милошевић, Матица српска, Нови Сад, 2001, 189-202
  3. Амміан Марцеллін
  4. The Contested Country. google.com. 
  5. Serbian Studies. google.com. Процитовано 30 July 2018. 

ПосиланняРедагувати