Дужки

Пунктуація
апостроф	(' , ’)
дужки	([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка	(:)
кома	(,)
тире	(‒, –, —, ―)
три крапки	(…, …)
знак оклику	(!)
крапка	(.)
дефіс	(-, ‐)
знак питання	(?)
лапки	(« », “ ”, „ “)
крапка з комою	(;)
Скісна риска	(/)
Розділювачі
пробіл	( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт	(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд	(&)
равлик	(@)
зірочка	(*)
обернена скісна риска	(\)
маркер списку	(•)
циркумфлекс	(^)
макрон	(¯)
хрестик	(†, ‡)
символ градуса	(°)
перевернутий знак оклику	(¡)
перевернутий знак питання	(¿)
октоторп	(#)
символ номера	(№)
порядковий індикатор	(º, ª)
відсоток	(%)
проміле	(‰)
базисний пункт	(‱)
символ абзацу	(¶)
штрих	(′, ″, ‴)
символ параграфа	(§)
тильда	(~)
підкреслення	(_)
вертикальна риска	(\|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права	(©)
символ правової охорони товарного знаку	(®)
символ знаку обслуговування	(℠)
знак охорони суміжних прав ; для фонограми	(℗)
символ товарного знаку	(™)
Символи валют
символ валюти	(¤)
	символи валют
	₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛
	п; о; р;

Дужки́^[1] — символи, що зазвичай використовуються парно для виокремлення частини інформації (уточнення на письмі, пріоритет операторів в математиці, функціональні групи в хімії тощо). У письмовому мовленні використовуються як пунктуаційний знак для виділення частини тексту, як то уточнення, вставні слова, ремарки тощо^[2].

Вираз у дужках або саму дужку (зазвичай, фігурну) можуть також називати паранте́з^[3] або паренте́за^[4] (від грец. parénthesis — внесення, через фр. parenthèse)^[5].

Різновиди

Розрізняють:

круглі або заокруглені — ();
квадратні — [ ];
фігурні — { };
кутові або ламані — <> та інші.

В українській мові використовуються три види дужок: круглі, квадратні та кутові^[2].

Круглі дужки

()

Мовлення

Частіше за все використовуються в письмовому мовленні як пунктуаційний знак для пояснень та уточнень: найвищою точкою України є гора Говерла (2061 м). Також вживається для виділення вставних слів, наприклад, автор, рік, джерело цитування, коментар редактора абощо: «Життя — се мій скарб…» (І. Франко)^[2].
В драматичних творах може позначати ремарки серед прямої мови героїв^[2]: Хіба хочете, щоб вам на весіллі сю пісню співали? Ось слухайте. (Виборний співає)^[6].
Одинарна закривна кругла дужка використовується в нумерованих списках разом з літерами або арабськими цифрами: Комп’ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; в) клавіатури^[2].
Так позначаються бібліографічні цитати в деяких стилях: наприклад, (Schmidt & Oh, 2016) в стилі APA.
Три дужки^[en] або (((echo))) використовуються в англомовному середовищі антисемітами для надання негативного забарвлення поняттю, пов'язаному з євреями.

Наука

В математиці такі дужки часто називаються операторними, бо використовуються для вказання пріоритету дій: наприклад, (2 + 3) · 4 означає, що спочатку виконується додавання, а потім вже множення (тобто, оператор додавання є більш пріоритетним). В достатньо великих формулах часто для цього використовують також квадратні та фігурні дужки.
Позначення векторів: $\ {\bar {x}}={\begin{pmatrix}x_{1}\\x_{2}\\x_{3}\end{pmatrix}}$ ; та матриць: $\ A={\begin{pmatrix}x_{11}&x_{12}\\x_{21}&x{22}\end{pmatrix}}$ .
Біноміальні коефіцієнти: $C_{n}^{k}={\begin{pmatrix}k\\n\end{pmatrix}}$ .
В дужках зазвичай записують аргументи функцій, наприклад: $f(x,y)=x+y$
Скалярний добуток: $(x,y)=(x\cdot y)=x_{1}y_{1}+\dots +x_{n}y_{n}$
Періодичні дроби, для позначення повторюваних цифр: $1/3=0.333\dots =0.(3)$
Числові проміжки: $(a,b),(a,b],[a,b)$ . Тут кругла дужка позначає, що межа проміжку не належить до нього. Тобто, для другого випадку: $a<x\leqslant b$
У фізиці має місце запис абсолютної похибки вимірювання вигляду 6,67408(31)·10⁻¹¹ Н·м²·кг⁻², ця формула еквівалентна запису 6,67408·10⁻¹¹ Н·м²·кг⁻² ± 0,00031·10⁻¹¹ Н·м²·кг⁻².
В хімії використовують круглі дужки для виділення повторюваних функціональних груп: (C₂H₅)₂O та для позначення ступеня окислення елемента: хлорид заліза(ІІІ) тощо.
Номери рівнянь, рисунків, таблиць абощо зазвичай позначають в круглих дужках близько правого поля.

Програмування

В багатьох мовах програмування використовуються такі дужки для задання аргументів функцій та як операторні дужки.
В мові Python круглі дужки позначають кортежі.

Квадратні дужки

[ ]

Мовлення

Квадратні дужки використовують, коли потрібне уточнення в цитатах: Їх [заручників] було близько 100 осіб. Зокрема, таким чином можна позначити і деякі пропущені частини цитати, за допомогою трикрапки у квадратних дужках: [ … ]^[2].
В драматичних творах може використовуватись для позначення дійової особи: [Наталка (кланяється):] Здорові були, добродію, пане возний!^[2]^[6].
Часто так позначаються бібліографічні цитати: наприклад, [77, с. 20-21] значить, що інформація в реченні/абзаці взята з 77-го за номером джерела зі сторінок 20-21. Також у надрядковому вигляді пишуться виноски (наприклад, така є в кінці цього речення)^[7].

Наука

Як зазначено вище, у великих формулах квадратні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають вищий рівень підпорядкування, як тут: $[(2+3)\cdot 4]^{2}$ — так краще видно, які дії застосовуються.
Ціла частина від числа: $[2.333]=2$ , $[-1.4]=-2$ . Для цього також використовують спеціальні дужки $\lfloor x\rfloor$ та $\lceil x\rceil$ .
Векторний добуток: $[x,y]=x\times y$ .
Числові проміжки: $[a,b],(a,b],[a,b)$ . Тут квадратна дужка позначає, що межа проміжку належить до нього, а кругла — навпаки.
Комутатор $[A,B]\equiv [A,B]_{-}\equiv AB-BA$ і антикомутатор $[A,B]_{+}\equiv AB+BA$ , але для останнього іноді використовують фігурні дужки без нижнього індексу.
Сукупність рівнянь або нерівностей. Тобто, це позначає, що має виконуватись хоча б одне із тверджень. Наприклад, $\left[{\begin{array}{l}x\leqslant -2\\x\geqslant 2\end{array}}\right.$ рівносильне твердженню «x менший за -2, або х більший за 2».
Так можуть позначатись: символ Кронекера, характеристична функція, функція Гевісайда, Signum-функція, інколи матриці та вектори тощо.
В хімії так позначають комплексні аніони та катіони: наприклад, K₃[Fe(CN)₆]. Крім того, згідно з номенклатурою IUPAC, в квадратні дужки записується кількість атомів в містках між двома атомами в назвах органічних поліциклічних сполук: трицикло[3.3.1.1^3,7]декан.
У фонетиці квадратні дужки позначають транскрипцію: слово обличчя транскрибується як [ɔˈblɪt͡ʃʲːɑ] або [обли́ч’:а].

Програмування

В вікірозмітці використовуються подвійні дужки для внутрішніх посилань, перенаправлень, категорій та інтервікі, а одинарні — для зовнішніх посилань. Посилання за допомогою квадратних дужок також реалізовані в Markdown.
В мовах програмування часто так позначають індекси масивів, списків абощо: наприклад list[0] у Python поверне перший елемент списку.
В мові Python квадратні дужки також позначають списки.
Можуть позначати необов'язковість (див. Нотація Бекуса — Наура). Зокрема, в мові розмітки LaTeX необов'язкові аргументи функцій передаються саме так.

Фігурні дужки

{ }

Наука

Як було зазначено вище, у великих формулах фігурні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають найвищий рівень підпорядкування (тобто, квадратні та круглі дужки мають знаходитись всередині фігурних.
Дуже часто одинарною дужкою позначають деяку сукупність понять, наприклад, доданки у довгій сумі та подібних записах: $\overbrace {1+2+\cdots +100} ^{5050}$ .
Дробова частина від числа: $\{3.25\}=0.25$ .
Позначення множин: $A=\{1,2,3\}$ .
Система рівнянь або нерівностей. Більш загально це значить, що мають виконуватись всі твердження, об'єднані такою дужкою. Наприклад, $\left\{{\begin{array}{l}x\leqslant 5\\x\geqslant 2\end{array}}\right.$ рівносильне твердженню «x менший за 5, та х більший за 2». Аналогічним чином працює задання кусково-заданих функцій.
Так можуть позначатись: характеристична функція, антикомутатор тощо.

Програмування

У вікірозмітці використовуються подвійні та потрійні фігурні дужки для шаблонів, змінних, функцій абощо. Подібні явища також є в Django, Jinja та інших.
В мовах програмування (зокрема С-похідних) фігурні дужки задають інтендацію. Подібне застосування вони мають і в LaTeX.
В мові Python фігурні дужки позначають словники та множини.
Широко використовуються у вебшаблонізаторі Jinja для шаблонів, функцій, змінних абощо.

Кутові дужки

< >

Кутові дужки мають кілька основних форм: <…> та ⟨…⟩. Перші зазвичай використовуються в мовах програмування та розмітки (а в одинарному вигляді — як знаки нерівності), а другі для позначення вузькоспеціалізованих понять в точних науках.

Мовлення

⟨ ⟩
Кутові дужки використовуються в українській мові для передачі пропущених частин цитат (аналогічно квадратним): Про цей переклад «Іліади» І. Франко сказав: «< … > се не популяризований, але справді націоналізований наш український Гомер, і то націоналізований так щасливо, що я не знаю нації, яка могла б похвалитися подібною працею» ^[2].
В японській, корейській та китайській мовах використовуються символи (т.з. шеврони), схожі на кутові дужки:〈…〉або《…》. Проте, в японській мові часто використовуються та європейські круглі дужки.

Наука

Можуть позначати середнє значення: наприклад, середнє значення функції за часом може бути записане як $\langle f(t)\rangle$ .

Можуть позначати скалярний добуток: $\langle x,y\rangle$
Використовуються у нотації бра-кет для позначення квантових станів.

Програмування

В HTML та XML складають основу синтаксису, задаючи теги.
В C++ кутові дужки позначають, що необхідний заголовковий файл потрібно шукати в одній із стандартних директорій, наприклад: #include <stdio.h>.
В деяких програмах та мовах розмітки подвійні < перетворюються на лапки.

Інші дужки

В МФА використовуються скісні риски як дужки — для фонематичного запису слів: /…/, на противагу фонетичному, який позначається квадратними дужками.
Для багатьох класичних дужок також існують подвійні варіанти: ⸨…⸩, ⟦…⟧, ⫽…⫽, ⟪…⟫. Наприклад, ⟦…⟧ позначають дуже точний фонетичний запис.

Див. також

Лапки

Примітки

↑ ДУЖКИ — СЛОВОЗМІНА | Горох — українські словники. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | «Український правопис». Електронна версія офіційного видання. web.archive.org. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2023.
↑ парантез — Великий тлумачний словник сучасної мови. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
↑ парентеза — Словник з творів Івана Франка. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
↑ парантез — Словник іншомовних слів Мельничука. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
↑ ^а ^б Іван Котляревський. Наталка Полтавка
↑ NaUKMA Library (19 грудня 2016). Складання бібліографічних списків до наукових робіт. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.

Джерела

Український правопис 2019 року на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.].
Александрова Н. В. История математических терминов, понятий, обозначений : словарь-справочник. — 3-е изд. — СПб : ЛКИ, 2008. — 248 с. — ISBN 978-5-382-00839-4. (рос.)
Кэджори Ф. История элементарной математики. — Одеса : Mathesis.(рос.)

[1] ДУЖКИ — СЛОВОЗМІНА | Горох — українські словники. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.

[:0-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | «Український правопис». Електронна версія офіційного видання. web.archive.org. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2023.

[3] парантез — Великий тлумачний словник сучасної мови. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.

[4] парентеза — Словник з творів Івана Франка. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.

[5] парантез — Словник іншомовних слів Мельничука. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.

[:1-6] а ^б Іван Котляревський. Наталка Полтавка

[7] NaUKMA Library (19 грудня 2016). Складання бібліографічних списків до наукових робіт. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]