Вікіпедія

Двокрапка

Двокра́пка (:) — розділовий знак у вигляді двох розташованих одна над іншою крапок (:), вживаний, щоб зазначити, що частина тексту після нього пов'язана причинами, поясненнями і іншими смисловими стосунками з частиною тексту перед ним.

:

Пунктуація

апостроф (' , ’)
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка (:)
кома (,)
тире (‒, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику (!)
крапка (.)
дефіс (-, ‐)
знак питання (?)
лапки (« », “ ”, „ “)
крапка з комою (;)
Скісна риска (/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт (·)
Основні друкарські знаки
амперсанд (&)
равлик (@)
зірочка (*)
обернена скісна риска (\)
маркер списку (•)
циркумфлекс (^)
макрон (¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса (°)
перевернутий знак оклику (¡)
перевернутий знак питання (¿)
октоторп (#)
символ номера (№)
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле (‰)
базисний пункт (‱)
символ абзацу ()
штрих (′, ″, ‴)
символ параграфа (§)
тильда (~)
підкреслення (_)
вертикальна риска (|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування (℠)
знак охорони суміжних прав
для фонограми		 (℗)
символ товарного знаку (™)
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛

У математиці двокрапка є одним з можливих позначень операції ділення (при цьому симетрично відбивається з обох сторін); в іншому значенні відокремлює знак відображення та його область визначення і безліч значень: запис f: A → B означає, що функція f відображає A на B (при цьому пробіл ставиться тільки після двокрапки).

У фонетичній транскрипції двокрапка після знака звука означає його довготу (в цьому значенні вона скоріше є акцентованим знаком).

Історія вживання

ред.

Двокрапка поряд з іншими розділовими знаками у давнину вживалася для відокремлення слів і відрізків тексту один від одного. У «Грамматіці словенскій» Лаврентія Зизанія (1596) двокрапка вживається у значенні, близькому до сучасної крапки з комою, а Мелетій Смотрицький у своїй «Грамматіки славенский правилное Синтагма» (1619) називає його «двоєточієм». У «Российской грамматике» Михайла Ломоносова (1755) вже сформульовано вживання двокрапки у значенні, близькому до сучасного.

В українській мові

ред.

Згідно з сучасними правилами українського правопису[1], якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка:

У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи. (Михайло Коцюбинський).
Несуть пани есаули
Козацькую збрую:
Литий панцир порубаний,
Шаблю золотую,
Три рушниці-гаківниці
І три самопали… (Шевченко).
Заснув, знечувся й коли, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні. (Василь Симоненко).

Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення й тоді, коли нема узагальнювального слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени речення читаються з перелічувальною інтонацією:

Та в цю хвилину двері розчинились
і ввійшли: якийсь рудобородий
в довгому старім плащі подертім;
з лірою ж за ним дідок кошлатий,
що все кашляв та все очі мружив;
іще й третій, що безруко щуливсь,
лиш рукав сорочки теліпався. (Павло Тичина).

Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з його членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні:

Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку. (Іван Нечуй-Левицький).
Якби його так намалювати, — сказали б: то не чоловік сидить, то — сам сум! (Панас Мирний).
Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. (Михайло Коцюбинський).
Як мала у тебе сила,
То з гуртом єднайся ти:
вкупі більше зробиш діла,
швидше дійдеш до мети. (Борис Грінченко).
Як і вони — я був щасливим:
Із теплих уст ловив слова,
Що казкою ставали, дивом,
В якому всесвіт ожива. (Олекса Ющенко).

В англійській мові

ред.

В англійській мові двокрапка (англ. colon) вживається у таких випадках[2][3]:

  • Перед переліченими однорідними членами, яким передує узагальнене слово:
    • My sister finds all school subjects easy: French, history, maths, everything. (Моя сестра вважає легкими всі шкільні предмети: французьку мову, математику, історію та всі інші.). При цьому, двокрапка не вживається, якщо узагальнене слово стоїть після перелічених однорідних членів. У такому випадку ставиться тире.
  • Перед другим реченням, якщо воно роз'яснює, розширює чи уточнює те, що було сказано у першому реченні:
    • His refusal did not surprise me: I had expected it. (Його відмова мене не здивувала: я чекав цього.)
  • Після слів автора перед прямою мовою, яка являє собою довгий текст;
  • Перед переліченням, яке подається списком:
    • Please, send the following items:
      - birth certificate;
      - passport;
      - correct fee.
      (Будь ласка, надішліть наступне:
      - свідоцтво про народження;
      - паспорт;
      - необхідну суму грошей.
  • Після слів, що вводять цитату:
    • In the words of Oscar Wilde: «I can resist anything except temptation.» (Як сказав Оскар Уайльд, «Я можу протистояти кому завгодно, крім спокуси»)
  • У заголовках для відокремлення основного заголовка від підзаголовка.
    • Punctuation: Colon (Пунктуація: Двокрапка)

Джерела

ред.

Література

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf
  2. ↑ Colon | The Punctuation Guide. www.thepunctuationguide.com. Процитовано 9 березня 2024.
  3. ↑ The Economist Style Guide - 12th edition (E-Book) – The Economist Store & Economist Diaries. web.archive.org. 23 травня 2021. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 9 березня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Двокрапка&oldid=42268739