Амперсанд (лат. ampersand) — назва знака «&», що є ідеограмою, яка означає сполучник «і». Він виник як лігатура літер «et» — латинського «і» або «та».

&

Пунктуація

апостроф (' , ’)
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка (:)
кома (,)
тире (, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику (!)
крапка (.)
дефіс (-, )
знак питання (?)
лапки (« », “ ”, „ “)
крапка з комою (;)
Скісна риска (/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт (·)
Основні друкарські знаки
амперсанд (&)
равлик (@)
зірочка (*)
обернена скісна риска (\)
маркер списку ()
циркумфлекс (^)
макрон (¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса (°)
перевернутий знак оклику (¡)
перевернутий знак питання (¿)
октоторп (#)
символ номера ()
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле ()
базисний пункт ()
символ абзацу ()
штрих (′, ″, ‴)
символ параграфа (§)
тильда (~)
підкреслення (_)
вертикальна риска (|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування ()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку ()
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
฿ ฿ ¢ R$ $ £ ƒ £ ¥

Амперсанд прямого та курсивного написання

Походження

ред.

Авторство амперсанда приписують Марку Тулію Тірону, відданому рабу та секретареві Цицерона. Навіть після свого звільнення від рабства, Тірон продовжував записувати промови Цицерона. До 63 р. до н. е. він створив свою систему скорочень прискореного письма, що її називають «тіронівськими знаками» або «тіроновими нотами» (лат. Notæ Tironianæ, оригінали не збереглися), якими користувалися до XI ст. (отже Тірон вважається також засновником римської стенографії).

Амперсанд з другої половини VIII ст. активно використовується переписувачами, а з середини XV ст. — типографами.

Інші застосування

ред.

Амперсанд також застосовується в різних мовах програмування:

  • у мовах С, С++, Java та інших, що використовують синтаксис С (PHP, Python та ін.) символ «&» застосовується для позначення декількох операторів:
    • отримання адреси змінної, унарний оператор «&» повинен передувати ідентифікатору (імені) змінної;
    • побітове логічне І між двома цілочисловими операндами;
    • оператор «&&» також означає логічне "і", але між двома булевими операндами.
  • у мові С++ також використовується для повідомлення змінної адресованого типу.
  • у HTTP оператором & також розділяються умови URI в рядку запиту, наприклад, ?book=12&page=45.
  • у Бейсіку символ &, що стоїть після імені змінної, означає тип змінної «довге ціле», а сполучення символів &H означає, що число записано в шістнадцятковій системі числення; у Visual Basic, окрім того, за допомогою операції & відбувається конкатенація (об'єднання) рядків.
  • в HTML конструкція на кшталт &xxxx; (де xxxx — числовий код або назва символу) дає можливість вивести будь-який символ з юнікод-простору, наприклад, &amp13; покаже у тексті ⅓. Цікаво, що сам & теж кодується відповідним кодом — & або &.[1]

Література

ред.
  1. Коломнин П. П. Краткие сведения по типографскому делу. СПб., 1899. 604 стр.
  2. Иванова О. Е., Лопатин В. В., Нечаева И. В. и др. Русский орфографический словарь: Около 180 тыс. слов / под ред. Лопатина В. В. 2-е изд., испр. и доп. М.: Изд-во Ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова, 2005. 960 стр. ISBN 5-88744-052-X.
  3. Справочник технолога-полиграфиста. Ч. 1. Наборные процессы / Сост. Шульмейстер М. В., Таль Г. А. М.: Книга, 1981. 255 стр.
  4. ГОСТ 2.743-91. Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Элементы цифровой техники

Примітки

ред.
  1. HTML Entities. w3schools.com (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 березня 2021.

Посилання

ред.