Відкрити головне меню
Герб Фредро Бонча

Фре́дри (однина Фре́дро, пол. Fredrowie) — шляхетський рід гербу Бонча в Червоній Русі. Перші згадки датуються XIV століттям.

Зміст

ВідомостіРедагувати

Каспер Несецький називав їх предками Межбів (пол. Mierzbowie[1]), відомих з 966 року. Одним з них був Клеменс Межб, який отримав від польського монарха Мечислава[2] обширні маєтності поблизу Червенська.[3]

Згідно з «Гербами лицарства польського» Бартоша Папроцького, найдавніші представники роду Фредро підписувалися «з Низнова». Вони мали маєтності в Князівстві Руському, були господарями замків і виконували функції управителів краю.

Бартош Папроцький наводить переказ про походження прізвища Фредро: маршалок польського короля Казимира ІІІ Добєслав з Низнова в двобої з королівським фаворитом-німцем здолав його. Переможений волав «Fryd Her, Fryd Her, Fryd Her», через що Добислав отримав прізвисько Фридер (Fryder), а його нащадки стали називатися Фредровими.

Єжи Дунін-Борковський вважав їх угорцями, тому що королева Марія у 1385 році надала села Дмитровичі, Єжманичі[4], Плешевичі, Поповичі, які потім посідали Фредри, Яну, Владислав та Міхалу, синам Андрія з Кіс Паллюді, та їх стриєчному братові Андрію, сину Філіпа. Адам Бонецький не погоджувався з цим.[5]

ПредставникиРедагувати

За Адамом БонецькимРедагувати

  • Фрідро (Фредро) з Плешевичів — тесть Сенька Бибельського[6], щирецький староста (1448—1449), у 1452 взяв у заставу від Бучацьких Рошнів (Самбірський повіт); перша дружина Бибельська (пом. до 1441), друга — Дорота Лігенза, дочка ленчицького воєводи
    • Анджей, у XV столітті вже іменувався Фредро, був воєводою подільським і старостою кам'янецьким, галицьким каштеляном.
    • Фридруш; Бонецький припускав, що він — ідентичний з перемиський каноніком Фридериком (Фрідром, Фредром), згаданий в джерелах у 1431—1448
    • Анджей (Індрих, Гінджих,[7] Інджик, Генрик,[8]), найстарший син другої дружини, його дружина — Гербуртівна (не пізніше 1463, вдова Яна Кміти з Дубецька), у 1466 році набув війтівство у Краківці (у 1479 році від Яцимирських набув його правом дідича)
      • Анджей (з Млодовичів), у 1521 році названий стриєчним братом Францішека; дружина Анна N. (діти Станіслав, Анджей, Якуб, Анна, від них походить Ельжбета, дружина Станіслава Жолкевського у 1582 році, другий її шлюб)
        • Ельжбета, чоловік Христофор Дрогойовський
    • Ян (підписувався з Плешевичів, іноді з Новоседлиць, мав прізвисько Сас (Шах, Саш), пом. 1508), дружина — Катерина Кердей з Оринина і Давидківців, у 1465 продав Бучацьким 2 села на Поділлі;[9] за Гарбачиком, певний час по смерті батька — брат «неподільний» воєводи Анджея[10]
      • Рафал, дружина Катажина, донька Дерслава Вільчека
      • Миколай, дружина Комарницька
        • Станіслав пом. 1555), хорунжий галицький, др. Ельжбета Моравська, сини
          • Томаш,
          • Пйотр, дружина Барбара N.
            • Анджей, 3-й син Станслава
          • Ян — 4-й син[11], ловчий перемиський, др. Анна Яксманицька
            • Марцін (пом. 1646) — посідач (дідич) війтівств (Нижанковичі, Малнів), др. Ева[12] Яни(і)цька[13]
              • Ян, дружина Саломея Нагурська
                • Станіслав (з Плешевичів), дружина Катажина Лащевська
                  • Антоній
                    • Юзеф, дружина Тереса Урбанська (дідичка ключа Рудки, її 2 шлюб)
                      • Яцек (пом. 7 лютого 1828) — дідич сіл Гочів, Тісна, представник рицарського стану, віце-маршалок Галицького станового сейму 1817 року, нащадок Анджея Фредра, що жив на межі 15-16 ст.[14]
                      • Константій — пробощ, декан перемиський (РКЦ?)
                      • Ельжбета — черниця
                        • Константій
            • Каспер, дружина Магдалена Дуніковська
          • Анджей (пом. 1621) перемиський войський 1601,
          • Ян[16]
          • Зофія
        • Кшиштоф
        • Габріель
      • Зигмунт, др. Анна (може, з Паньова)
      • Францішек, дружина Катажина Дершняк,
      • Анна, чоловік Ян Гербурт, перемиський войський
    • Якуб (підписувався з Рубешовичів), у 1474 році під час війського походу це село та Поповичі віддав у руки зведеного брата Анджея; дружина — Ядвіга Одровонж Годовська, хорунжанка галицька, їх сином ма бути Вавжинець (бездітний, посол до султана Баязида)
    • Ядвіга

За НесецькимРедагувати

----






Загиблі у битві під Сокалем 2 серпня 1519 р. представники роду були поховані в Латинській катедрі Львова.

МаєтностіРедагувати

Одним з маєтків Фредрів був Сурохів.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. родовий відмінок Mierzbów
  2. так у Несецького
  3. а б в Niesiecki K. Korona Polska… — Т. 2. — S. 167.
  4. Яксманичі?
  5. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—313.
  6. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 238—239.
  7. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314.
  8. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 313.
  9. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314—315.
  10. Garbacik J. Fredro (Frydro, Fridro, Fredrowicz) Andrzej, z Pleszewic, Czeszek, Lubinia i Lackiego (Laczskie) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113. (пол.)
  11. S. 318.
  12. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 319
  13. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 320.
  14. Garbacik J. Fredro Aleksander (1793—1876) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)
  15. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 317.
  16. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 316.
  17. Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw : Nakladem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)
  18. Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.). — S. 606. (пол.)
  19. а б Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 315.
  20. Несецький висловив сумнів у цій посаді, оскільки вона, на його думку, мала б появитись пізніше, він ставить 1436 рік
  21. Reychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy… // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. (пол.)
  22. Niesiecki K. Korona Polska… — T. 4. — S. 532.
  23. Krakowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883 . — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 606. (пол.)
  24. Przybos A. Fredro Walenty z Pleszowic h. Boncza (1602-przed 1677) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 126. (пол.)
  25. ks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104—105. (пол.)
  26. Czaplinski W. Fredro Stanislaw Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 125. (пол.)
  27. Przybos A. Fredro Jerzy Boguslaw z Pleszowic h. Boncza (†po 1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123. (пол.)
  28. Czaplinski W. Fredro Zygmunt (†1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 127. (пол.)
  29. Czaplinski W. Fredro Karol (†1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123—124. (пол.)
  30. Garbacik J. Fredro Aleksander (1793—1876) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. (пол.)
  31. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 березень 2014. Процитовано 6 лютий 2015. 
  32. Тихий Б. Монастир бернардинів // Пам'ятки України. — К., 2013. — № 5 (188) (трав.). — С. 24.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати