Анджей Максиміліан Фредро

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Анджей Максиміліан Фредро (пол. Andrzej Maksymilian Fredro; 1620, Плешевичі — 15 червня 1679, Перемишль) — польський шляхтич, філософ, письменник, державний діяч Корони Польської в Речі Посполитій.

Анджей Максиміліан Фредро
пол. Andrzej Maksymilian Fredro
Народився1620(1620)
родовий замок Фредрів у Плешевичах
Помер1679(1679)
Перемишль
ПохованняSaint Anthony of Padua church in Przemyśld
КраїнаРіч Посполита
Національністьполяк
Діяльністьписьменник, філософ, поет
Alma materЯгеллонський університет
Знання мовлатина
Посадаподільські воєводи, посол Сейму Речі Посполитої[d], Королівський секретар, учасник виборів короля Польщіd, Маршалок Сейму Речі Посполитої, львівський каштелян і коросненський старостаd
Військове званняподільський воєвода (1677-1679)
РідФредри
БатькоЄжи Фредро
У шлюбі зКатажина Ґідзінська
ДітиТереса Антоніна
Герб
Герб

Біографічні дані

ред.

Народився в родовому замку Фредрів у Плешевичах[1] Син перемиського стольника Єжи Стефана Фредра та його дружини Катажини з Берецьких.[2]

Навчався у Краківському університеті. Кар'єру в сеймі почав за короля Владислава IV Вази. 1649 року власним коштом скерував на битву під Зборовом 100 жовнірів. 1671 року знову надав кошти для фортифікування Перемишля (потім отримав від шляхти Руського воєводства 3000 злотих як «gratitudinis». Підтримав обрання королем Яна ІІ Казимира Вазу, критикував литвинів за їх опозицію. Був власником маєтку з 9 сіл в Перемиській землі, найчастіше перебував в Комарниках (Комарницях, пол. Komarnicach).

Посади: львівський стольник, маршалкував на сеймі 1652 p., з 1661 p. був каштеляном львівським, воєвода подільський у 1677—1679 роках. Його коштом відбудували знищений монастир («кляштор») оо. Реформатів у Перемишлі. Відправляв своїм коштом корогви під Берестечко та Зборів.

Його зятем був Анджей Лончинський — підкоморій новогрудський.[3]

Творчість

ред.

Писав книги латинською мовою, які багато разів перевидавали. Збирався писати книгу з історії.

Твори Фредро дають уявлення про ідеї польської аристократії XVII століття, — Фредро доводив, що селянин народжений рабства і здатний користуватися свободою. Фредро називали «польським Тацитом».

Видав збірку прислів'їв: «Коваль долі не кує, собі її, хто хоче збудує », «З нічого, нічого не буде», «Простак про речі говорить, мудрий — мовить», «Недовіра вірного зіпсує», «Хто багато прикладає сил, швидко видихається. Для того давно мовили: потихенько далі зайдеш», «Найкращий захист — не потребувати захисту».

Праці

ред.
  • «Militaria» (Амстердам, 1668 і Лейпциг, 1757)
  • «Gesta populi poloni sub Henrico Valesio» (Данциг, 1652; польський переклад Кондратовича, СПб., 1855);
  • «Monita politico-moralia" (Данциг, 1664);
  • «Vir Consilii" (посмертне видання, Львів, 1730).

Родина

ред.

Батько — Юрій Стефан Фредро (пом. 1634) — стольник.

Мати — Катаржина Б'єрецька

Дружина — Катаржина Гудзинська

Дочка — Тереза Анна Фредро

Дочка — Анна Вінченця Фредро

Син — Єжи Богуслав Фредро

Син — Станіслав Юзеф Фредро

Примітки

ред.
  1. Pleszowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 260. (пол.) — S. 260. (пол.)
  2. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — Т. 5. — S. 318. (пол.)
  3. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 15. (пол.)

Джерела

ред.



Попередник
Александр Станіслав Белжецький
  Воєвода подільський
1677-1679
  Наступник
Станіслав Конєцпольський