Кміти гербу Шренява

Кміти гербу Шренява (пол. Kmitowie) — польський шляхетський рід.

Вперше Кміти згадуються в першій половині 19 століття. У XIV столітті ця родина успадкувала замок у Вішнічі. Потім сім'я Кміта отримала землю в передгір'ї Перемишля та в горах Бещади наприкінці XIV століття. Представники роду посідали впливові посади в Королівстві Ягеллонів, зокрема, на галицьких землях Королівства.

Вони обрали своїм замком Собєнь, а після його знищення угорською армією князя Ракоці переїхали до Леско (замок Собєнь врешті-решт впав у розорення після падіння Барської конфедерації). Сім'я Кмітів, заснувавши нові села, просунулася по Сану та його притоках. Вже на початку XV століття їм належали, серед іншого, Соліна та Райське, в середині XV століття існували Творільне та Ступосяни, Загорце, Яворник Польський, а наприкінці 16 століття вони мали близько 60 сіл у Бещадах, включаючи Ветліну, Берегув-Гурне, Устшики-Горне та Сянек.

Основна лінія родини вимерла в 16 столітті.

Герб Шренява

Представники

• Ян (Ясек) з Вишнича і Дам'яниць (?—після 1364), з дружиною Катажиною мав двох синів, старшим з яких був Ян (Ясько), руський і краківський староста:
  • Ян (Ясько) Кміта (бл.1330—1376) — руський і краківський староста; дружина — Ганка (пол. Hanka);
    • Пйотр (?—1409) — краківський, сандомирський воєвода;
      • Зофія Кмітова (Жешувська) (1430—1448) — дружина Пйотра Лунака Кміти
      • Пйотр Лунак Кміта (?—1430) — сандомирський підчаший, дружина — Катажина (Зофія) Жешовська:
        • Ясек на прізвисько «Темпи» (помер до 1434), дружина — Барбара Вонтробчанка Стшелецька, дочка сандомирського каштеляна;
        • Малгожата, дружина познанського підстлія Яна Голяна з Обіхова, Пшедпелка Мосьциця з Великого Козміна.
      • Клеменс Кміта; (1421) Шренява, герб Сміграда, сяноцький староста
      • Миколай з Вісьніча, Собєня, Дубецька (пом. 1447) — перемиський каштелян у 1433—1447; двічі одружувався; перша дружина; невідома, друга — краківська каштелянка Малгожата з Міхалува;
        • Миколай з Дубецька, син першої дружини батька; дружина Малгожата, мали трьох синів (розлучилися 1441 року, зять Міхала «Мужила» Бучацького):
          • Станіслав;
          • Миколай, помер замолоду;
          • Ян Кміта (пом. 1450) — провінціал чесько-польської францисканської провінції
          • Ян, дружина — Катажина Гербурт (після його смерті вийшла заміж за Анджея Фредра).
        • Ян Носек із Собеня (?—1458/1460) — середній син перемиського каштеляна, дідич Собеня, каштелян перемиський, львівський, дружина — Марта, мали 5 синів:
        • Добеслав Кміта (помер у 1478 р.) — наймолодший син перемиського каштеляна, дідич Вісьнича, воєвода люблінський і сандомирський., раніше Люблін — брат Яна (помер у 1458/60 р.), Каштелян
          • Ян;
          • Пйотр (1442^{[джерело?]}—1505) — маршалок великий коронний, студент Краківського університету;
          • Миколай, студент Краківського університету;
          • Станіслав — військовик, урядник, магнат, дружина — донька краківського воєводи Яна Амора «Юніора» Тарновського Катажина (шлюб близько 1489 року):
            • Станіслав, брав участь у битвах під Вишнівцем 1512 та Оршею 1515, покінчив життя самогубством;
            • Пйотр (1477—1553) — молодший син батька, маршалок великий коронний, краківський воєвода, найвідоміший з роду. Дружина — Барбара Гербурт.
          • Анджей Кміта (помер у 1494 р.) Лат. Андреас Кміта де Вішніце, брат Пйотра Капітаней Сцепусієнсіс та Станіслава, 1487, — староста Белза та Бецьких, королівський придворний, син Яна Кміти (помер 1458/60), каштелян
          • Станіслав Кміта (близько 1450—1511) — воєвода, воєвода Рутенії, каштелян Санока, брат Анджея
          • Пйотр Кміта (1442—1505) — краківський воєвода, коронний маршал, старший син Яна(помер 1458/60) каштелян, брат Анджея та Станіслава
            • Пйотр (?–1515) — сяноцький староста, син Анджея.
    • Миколай, 1418 року продав село Березка.
• Малгожата.
• Пйотр Кміта Собєнський (1477—1553) — краківський воєвода, великий маршал корони, Спіш староста (1522—1553)
• Барбара Кміта (померла в 1580 р.) — дружина Пйотра Кміти
• Валентин Кміта — Valentino Kmitha de Wolia, burgrabio arcis Cracoviensis, heredi in Sadowie et Bethkowicze (1574)
• Ян Кміта (1517—1588) — краківський письменник землі, посланник
• Ян Ачаці Кміта (помер близько 1628 р.) — поет, ймовірно, міщанин, що видає себе за сім'ю Кмітів Шренява

---

• Ян — писар земський краківський, приятель Менжика Станіслава.
• Ян — провінціял отців францисканців провінції чесько-польської.
• Ян — посол сеймовий.
• Ян — друкар.
• Ян — лікар.
• Ян Ахацій — поет.

Джерела

• Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 190—203. (пол.)
• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 539—542. (пол.)
• Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1967. — T. XIII/1, zeszyt 56. — 160 s. (пол.)

Посилання

• Osoby o nazwisku «Kmita» w Genealogii Potomków Sejmu Wielkiego [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)