Відкрити головне меню

Суро́хів (пол. Surochów), первинна назва Сухо́рів[2], або Сугорів[3] — село в Польщі, в гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване за 5 км на північний-схід від Ярослава[4].

Село
Сурохів
пол. Surochów
Surochów.jpg
Костел св. Міхала (колись церква св. Параскеви)

Координати 50°01′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.767° сх. д. / 50.017; 22.767Координати: 50°01′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 22.767° сх. д. / 50.017; 22.767

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ярославський повіт
Гміна Ярослав
Висота центру 182  м
Населення 1019 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-500
Автомобільний код RJA
SIMC 0603394
GeoNames 757744
Офіційний сайт surochow.pl
Сурохів. Карта розташування: Польща
Сурохів
Сурохів
Сурохів (Польща)
Сурохів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Сурохів
Сурохів
Сурохів (Підкарпатське воєводство)
Сурохів у Вікісховищі?
Залізнична станція у Сурохові

Населення — 1019 осіб (2011[1]).

ІсторіяРедагувати

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського», село містилося в родючій місцевості, над потоком Шкло. В селі було дві церкви: дерев'яна греко-католицька та мурований костел, збудований 1860 року. В селі були школа, два водні млини, гуральня та залізнична станція (10 км від станції Ярослав).

Це було велике село (1163 мешканців). Більшість населення були греко-католиками — 1037 осіб. Також проживали 100 римо-католиків та 26 юдеїв. До греко-католицької парафії села належали також сусідні села Собятин та Конячів. Проте не було власної римо-католицької парафії. Місцеві римо-католики належали до парафії міста Ярослав. 1912—1914 — у селі збудували греко-католицьку церкву святої Параскеви. Фундатором будівництва був Вітольд Чарторийський. Після переселення української громади церкву перетворили на костел св. Міхала.

В селі містився маєток графів Фредрів[5]. У маєтку народився Александер Фредро, класик польської літератури, комедіограф, поет, масон, дідусь Андрея Шептицького.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни.

1945—1946 — зі села виселили 207 українських сімей (1077 осіб). Переселенці опинилися в населених пунктах Тернопільської області[6]. 15 вересня 1945 року озброєні поляки вдерлись до церкви під час богослужіння та після знущань вбили пароха церкви св. Параскеви Михаїла Плахту, його дружину та сина Юрка. Тоді ж загинуло ще коло 20 інших українців.[7]22 листопада 1945 року для протидії депортації українського населення з цих теренів сотня «Месники-3» куреня «Месники» Української Повстанської Армії знищила реактивним снарядом залізничний міст біля цієї станції[8].

Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[9].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

З XIX ст. в селі діє однойменна залізнична станція.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 508 106 367 35
Жінки 511 94 324 93
Разом 1019 200 691 128

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сурохів

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Грицак Е. (1936) Перемишль тому сто літ, Перемишль: накладом товариства «Стривігор», друкарня А. Блюя; — С. 28
  3. Схематизмъ всего клира греко-каθолического епархіи соединеннхѣ Перемыской, Самборской, Сяноцкой 1886. — Перемышль типогр. собору крилошан. — С. 323
  4. Główny Urząd Statystyczny - TERC (Polish). 2008-06-01. Архів оригіналу за 2012-03-01. Процитовано 2012-02-02. 
  5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom XI Sochaczew — Szlubowska Wola, 1890. — С. 598
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 23 вересень 2015. Процитовано 2 лютий 2012. 
  7. Іванусів В. Церква в Руїні. Гонконг WKT Ldt. 1987 р. -С.236
  8. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком» Архівовано 12 листопад 2013 у Wayback Machine. — Дрогобич: ВФ «Відродження», 1997.- 359 с., ISBN 966-538-009-5
  9. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
  10. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати