Тлумацький район
Тлу́мацький райо́н — колишній район України на сході Івано-Франківської області. Районний центр — місто Тлумач. Населення становить 48 640 осіб (на 1 серпня 2013). Утворено 1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом.
| Тлумацький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Івано-Франківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Івано-Франківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2625600000 | ||||
| Утворений: | 1940 | ||||
| Населення: | ▼ 46 430 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 683 км² | ||||
| Густота: | 71.9 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3479 | ||||
| Поштові індекси: | 78000—78064 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Тлумач | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 32 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 57 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Тлумацька РДА Тлумацька райрада | ||||
| Адреса: | 78000, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, м. Тлумач, вул. Макуха, 12 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Географія
ред.Розташування
ред.Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області на Покутській рівнині неподалік від обласного центру.
На північному сході межа району проходять по Дністру де і межує з Монастириським і Бучацьким районами Тернопільської області. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні — з Коломийським, а на заході — з Тисменицьким районами.
| Тернопільська область (Монастириський район) |
Тернопільська область (Бучацький район) | |
| Тисменицький район | 
|
Городенківський район |
| Коломийський район |
Площа Тлумацького району становить 683,54 км², що становить 4,9 % всієї території області. Менші за площею тільки Снятинський та Калуський райони.
Крайні точки
ред.| Населений пункт | Координати крайньої лінії | |
|---|---|---|
| Північ | с.Буківна | 49 °С 00' північної широти |
| Схід | с. Петрів | 25°С 20' східної довготи |
| Південь | с. Яківка | 48°С 38' північної широти |
| Захід | с.Надорожна | 24 °С 55' східної довготи |
Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід — 30 кілометрів.
Клімат
ред.Вся територія району розміщена у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.
Рельєф
ред.Тлумацький район розташований повністю на Покутській рівнині. Рельєф території — хвиляста рівнина, на якій виділяються три природні райони: Гостівсько—Обертинська рівнина, Бистрицько—Тлумацька та Олешанська височини
- Бистрицько-Тлумацька височина.
Ця місцевість різко окреслена долинами Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300—360 метрів над рівнем моря. Найвища точка досягає 386 м (г. Надорожна). Посередині з півдня на північ вона прорізується порівняно широкою долиною р. Ольшаниці.
- Олешанська височина.
Знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут дещо збільшуються, досягають 350 і навіть 390 м. Ця височина розпадається на два крупні масиви: західний — між р. Тлумач і великою звивиною Дністра і східний — на схід звивини Дністра до його притоки Лемець на території Городенківського району.
- Гостів-Обертинська рівнина.
Знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300 м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь посередині території району від м. Тлумача до м. Городенки виділяєгься більш опущена смуга з висотами до 300 метрів. Це Тлумацько-Городенківське зниження.
Дністровський Каньйон
ред.В районі є унікальний і наймальовничіший куточок дикої природи України — Дністровський каньйон, який починається від гирла річки Золота Липа поблизу однойменного села і закінчується біля гирла Збруча. На території району протяжність каньйону становить 82 км. Тут зібрані найкращі творіння живої і неживої природи.
Рельєф місцевості в районі села Одаї створює можливість для занять дельтапланеризмом. Тут протягом останніх 10 років проходять міжнародні змагання з дельтапланерного та парапланерного спорту. Дельтадроми в с. Одаїв (північно-західні вітри), с. Ісаків-Підвербці (південно-східні вітри) є дельтадромами міжнародного значення. Дельтадром Одаїв є унікальним за своєю природно-геологічною будовою. Природна підкова каньйону на березі р. Дністер в Одаєві довжиною 4-5 км і висотою більше до 200 м направлена на північний захід, а тому збирає усі північно-західні вітри, які створюють чудовий динамічний потік висотою до 300 м. Термічні ж потоки, зустрічаючи на своєму шляху перепону, створюють на гребені берега-підкови сталі термічні потоки. Все це сприяє відмінним умовам для польотів на дельтапланах і парапланах. Такі ж умови є і на дельтадромі Ісаків-Підвербці, який використовується при південно-східних вітрах.
Завдяки таким чудовим природним умовам на цих дельтадромах уже багато років проводяться як чемпіонати України так і міжнародні змагання по дельта— і парапланерному спорту. Подібні умови є лише в Криму.
Природно-заповідний фонд
ред.- Регіональні ландшафтні парки:
«Дністровський» (частково).
- Ботанічні заказники:
- Заповідні урочища:
Долинянське, Нижнівське (Площа 53 га. На території Клубівецького лісництва. Еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Придністров'я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті — щитник Роберта), Хотимир, Хотимирське, Цовдри.
- Ботанічні пам'ятки природи:
Городище, Дівич-гора, Каштани, Липова алея, Лиса Гора, Петрівська липа, Потіцька Гора, Татри.
Система високих горбів з відслоненнями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю. Печери біля с. Одаїв.
- Делівські водоспади в с. Делева[1].
- Карстові печери: Сталактитова, Мокра та Вертикальна (с. Локітка).
- Парки:
Історія
ред.Територія Тлумацького району була заселена з давніх часів. Поблизу села с. Одаїв, археологами виявлено залишки житла доби трипільської культури датованої IV—III тис. до Різдва Христового. Однак, перші письмові згадки про цю місцевість містяться в Іпатіївському літописі під 1213 роком. В Іпатіївському літописі йдеться, за час князювання Ярослава Осмомисла було засновано поселення товмачів. Назва поселення Товмач — польською мовою — Тлумач.
Буківнянське городище — археологічний сайт поблизу с.Буківна, один із найбільших міських комплексів Середнього Подністров'я служить ще один приклад давнього поселення людей на цій території. Дослідженнями тут зафіксовано 9 культурно-історичних горизонтів від палеоліту до середньовіччя.
У 1349 році Галицько-Волинське князівство остаточно занепало і Галичину поступово завоювало Королівство Польське.
Саме в цей час в часописах і судових книгах згадуються поселення на сучасній території Тлумацького району: с. Петрилів (1378 р.), с. Долина (1395 р.), смт. Обертин (1416 р.), с. Олешів (1444 р.), с. Жуків (1461 р.) с. Нижнів (1474 р.).
У 1648—1654 рр. мешканці району брали активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу. Коли військо Б. Хмельницького восени 1648 року з'явилося на Прикарпатті, в Обертині організувався загін повстанців під керівництвом Літуся.
Після першого поділу Речі Посполитої (наступниці Польщі), 5 червня 1772 року, територія сучасного Тлумацького району відійшла до Австрійської Імперії в складі нової територіальної одиниці Королівство Галичини та Володимирії.
Район утворений 17 січня 1940 року з частини ґмін Тлумацького повіту: міської ґміни Тлумач і сільських ґмін Тлумач, Нижнів, Олеша і Олешів. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Клубівська сільська рада передана з Тлумацького району до Тисменицького району.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Тлумацькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Братишів і Петрилів.[2]
До 1957 року село Горигляди входило до складу району.[3]
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Виноградську сільраду Тлумацького району до складу Коломийського району.[4]
У районі збереглися сліди криївки вояків УПА в ур. «Біля дуба» Будзинівської сільської ради та велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка.
Адміністративний устрій
ред.Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селишну раду та 32 сільські ради, які об'єднують 59 населених пунктів і підпорядковані Тлумацькій районній раді. Адміністративний центр — місто Тлумач[5].
Районна рада
ред.Район був підпорядкований Тлумацькій районній раді розташованій у місті Тлумач. Останній голова Тлумацької районної ради був Вишневський Михайло Васильович. Кількість депутатів складала 68 осіб. Раді підпорядковувалася 1 міська рада, 1 селищна рада, 32 сільські ради, 1 місто, 1 Смт та 57 сіл. Рада розташовувалася по адресу місто Тлумач, вулиця Макуха №12.[6]
Економіка
ред.Тлумацький район належить до сільськогосподарських районів області. У Тлумачі найрозвиненішими галузями промисловості є харчова і будівельних матеріалів. Вони працюють на місцевій сировині.
Район багатий на поклади будівельних матеріалів: кварцовий пісок, вапняк, гравій, червону глину, бутовий камінь тощо. Розробляються поклади торфу.
Населення
ред.Розподіл населення за віком та статтю (2001)[7]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 24 404 | 5379 | 3484 | 7285 | 4902 | 3222 | 132 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 28 426 | 5119 | 3364 | 6716 | 6200 | 6576 | 451 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 52547 | 99,45 % |
| росіяни | 156 | 0,30 % |
| поляки | 79 | 0,15 % |
| молдовани | 14 | 0,03 % |
| білоруси | 12 | 0,02 % |
| інші | 27 | 0,05 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 52660 | 99,67 % |
| російська | 135 | 0,26 % |
| молдовська | 11 | 0,02 % |
| інші | 29 | 0,05 % |
Політика
ред.25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тлумацького району було створено 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 74,58 % (проголосували 28 098 із 37 673 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 55,12 % (15 487 виборців); Юлія Тимошенко — 24,90 % (6 997 виборців), Олег Ляшко — 9,84 % (2 766 виборців), Анатолій Гриценко — 3,71 % (1 043 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,70 %.[9]
Пам'ятки
ред.Старовинні церкви
ред.У Тлумацькому районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 53 пам'ятки архітектури.
- Церква Воскресіння Господнього (1770 р.), с. Підвербці
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1882 р.), дерев'яна, с. Долина
- Церква Введення у Храм Пресвятої Богородиці (1852 р.), дерев'яна, с. Нижнів
- Церква Воздвиження Чесного Хреста (1878 р.), дерев'яна, с. Одаїв
- Церква Святих Кирила і Мефодія (1882 р.), смт. Обертин
Цікаві об'єкти
ред.
- Водяний млин XIX ст в селі Нижнів
- Могила хорунжого Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Тихона Хилюка.
- Поселення, крем'яні штольні, літописне місто Биковен, с. Буківна (палеоліт, мезоліт, неоліт, доба бронзи, рання залізна доба, римський час, Київська Русь)
- Сліди криївки вояків УПА в ур. «Біля дуба» Будзинівської сільської ради та велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка
- Остринський тризуб
Відомі особистості
ред.В Антонівці народився і ріс перший українець який був членом британського парламенту — Стефан Терлецький.
У Хотимирі народилися поет і перекладач Ксенофонт Климович та український мовознавець Б.Кобелянський, у с. Долині — скульптор М. Бринський, лікар акушер-гінеколог В. Босацький, у с. Братишеві — скульптор Г.Крук, у с. Живачові — архієпископ львівський Вірменської католицької церкви Йосиф Теофіл Теодорович .
В селах Тлумацького району працювала вчителькою українська дитяча поетеса, народна вчителька, активна культурно-освітня діячка Марійка Підгірянка.
Примітки
ред.- ↑ Делівські водоспади
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
- ↑ М. Михайлюк. Горигляди // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 395-396. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Тлумацького району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Тлумацька районна рада
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021. [Архівовано 2021-07-26 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 21 лютого 2019. [Архівовано 2021-07-26 у Wayback Machine.]
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 8 лютого 2016.
Посилання
ред.
- Тлумацький район
- Тлумацький район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Івано-Франківська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Івано-Франківська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — 639 с.)