Бу́товий ка́мінь, бут (англ. quarry-faced stone, rubble; нім. Bruchstein m, Berggestein m, Steinschlag m) — великі грудки (шматки) гірської породи неправильної форми розміром 150…500 мм, які одержують при розробці родовищ вапняків, доломітів, гранітів, пісковиків та інших гірських порід переважно буровибуховим способом. Різновид бутового каменю — булижник діаметром близько 300 мм.

Незавершена будівля мінарету в Делі з бутового каменю

Розрізняють бутовий камінь за міцністю:

  • високоміцний (понад 500 МПа),
  • середньої міцності (150—400 МПа),
  • маломіцний (25—150 МПа).

Також розрізняють бутовий камінь за морозостійкістю.

Бутовий камінь застосовують у будівельній справі, зокрема для кладки фундаментів, у будівництві гідротехнічних споруд, у шахтах.

Див. також ред.

Література ред.