Сумська Наталя В'ячеславівна

українська акторка та телеведуча, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії (2008)

Ната́ля В'ячесла́вівна Сумська́ (нар. 22 квітня 1956[2], Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР) — українська акторка та телеведуча, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії (2008), лауреат Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки.

Наталя Сумська
Ім'я при народженні Наталія В'ячеславівна Сумська
Народилася 22 квітня 1956(1956-04-22)[1] (64 роки)
Катюжанка, Вишгородський район, Україна
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка, ведуча, телеведуча
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Інтер
Чоловік Хостікоєв Анатолій Георгійович
Діти Дарина Мамай
В'ячеслав Хостікоєв
Батьки Сумський В'ячеслав Гнатович
Сумська Ганна Іванівна
Брати / сестри Ольга Сумська
IMDb ID 0838920
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України — 2000
Заслужений артист України
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2008

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

Народилася в селі Катюжанка Київської області у спадковій родині акторів.

Батьки — актори Національного театру ім. Івана Франка народний артист України В'ячеслав Сумський та заслужена артистка України Ганна Опанасенко-Сумська. До 10 років жила у Львові.

У 1977 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Народного артиста України Анатолія Решетникова).

З 1977 — акторка Національного академічного театру ім. Івана Франка.[3]

Від осені 2003 до початку 2010 — ведуча програми «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер», випуск якої припинено попри досить високі рейтингові показники.[4][5]

Працює в театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв».

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[6]

Сім'яРедагувати

Дружина народного артиста Анатолія Хостікоєва. Має двох дітей: дочку Дарину Мамай-Сумську (нар. 16 червня 1982 года1982) (від першого шлюбу з оператором Ігорем Мамаєм[7]) та сина В'ячеслава Хостікоєва (нар. 26 червня 1996 года).

Молодша сестра — Ольга Сумська (1966).

Театральні роботиРедагувати

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Театральная компания «Бенюк и Хостикоев»
Інші театри

ФільмографіяРедагувати

  • 1973 — Чінара
  • 1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — епізод
  • 1978 — «Наталка Полтавка» — Наталка
  • 1989 — «Чекайте зв'язкового» — Марина Карпівна Поліщук, вчителька, дружина Романа
  • 1980 — «Дивна відпустка»
  • 1980 — «Від Бугу до Вісли» — Надя Циганок
  • 1980 — «Чекаю й сподіваюсь» — радистка Віра
  • 1980 — «Дударики» — Христина
  • 1980—1981 — «Мужність» — Галчонок
  • 1981 — «Така пізня, така тепла осінь» — суперниця
  • 1982 — «Побачення» — Женя
  • 1984 — «І прекрасна мить перемоги» — Женя Сабурова
  • 1984 — «Загублені в пісках»
  • 1984 — «В лісах під Ковелем» — Марина
  • 1985 — Диктатура (фільм-вистава) — Небаба
  • 1985 — «Чужий дзвінок» — вчителька
  • 1985 — «Кармелюк» — Марія Кармелюк
  • 1986 — «Крижані квіти»
  • 1987 — «Солом'яні дзвони»
  • 1987 — «Конотопська відьма» (фільм-вистава)
  • 1988 — «Державний кордон» — Марія
  • 1988 — «Театральний сезон»
  • 1989 — «Гори димлять» — Марічка, головна роль
  • 1989 — «Закон» — Інна Василівна
  • 1989 — Назар Стодоля (фільм-вистава) — Стеха
  • 1991 — «Карпатське золото» — Ольга
  • 1991 — «За часів Гайхан-бея»
  • 1992 — «Для домашнього огнища» — Юлія Шаблинська
  • 1992 — «Постріл у труні» — дружина Романа
  • 1993 — «Злочин з багатьма невідомими» — Евка Підгайна
  • 1997 — Роксолана. Настуня — циганка
  • 1997 — «Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа» — циганка
  • 2002 — «Вишивальниця в сутінках» — Марина Володимирівна, вчителька, головна роль
  • 2007 — «Коли її зовсім не чекаєш» — Наталя, дружина Петра
  • 2007 — «Дуже новорічне кіно»
  • 2012 — Перекотиполе — Галя
  • 2014 — Поки станиця спить — Віра Петрівна, дружина Гаврила Петровича
  • 2014 — Трохи інші — Жанна Йосипівна
  • 2014 — Пляж — Ольга Павлова
  • 2014 — Брат за брата-3 — Олена Фролова
  • 2015 — Казка старого мельника
  • 2015  — Слуга народу — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента
  • 2016 — Катерина — Марія Павлівна, мати Катерини
  • 2016—2017 — Село на мільйон — Тетяна, дружина голови сільради
  • 2017 — Сторожова застава — Маланка
  • 2017 — Слуга народу 2 від любові до імпічменту — Марія Стефанівна Голобородько, мати президента
  • 2019 — Подорожники — мати Ірини
  • 2019 — Чорний ворон — ворожка Явдоха
  • 2021 — Казка старого мельника — в очікуванні

Дублювання та озвучення українськоюРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль Актор оригіналу
2004 Суперсімейка 2 англ. Incredibles 2 Посол Ізабелла Росселліні
2012 Відважна англ. Brave Відьма Джулі Волтерс

НагородиРедагувати

Ордени та звання:Редагувати

  • Орден «За заслуги» ІІ ступеня (21 серпня 2020 )  — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[10]
  • Орден «За заслуги» III  ст. (26 березня 2016 )  — за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру[11]
  • Міжнародний Орден Миколи Чудотворця (1992)
  • Орден Варвари Великомучениці (2005)

Премії:Редагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Наталія Сумська: «Моє життя — гра» Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine. — CITY LiFE, № 3 (31) Березень 2007
  3. Тетяна ПОЛІЩУК (10 липня 2019). «Я – «біла» ворона!» Наталя Сумська — актриса театру ім. І.Франка (ua). «День» №121. Процитовано 2019-7-11. 
  4. Наталя Сумська: «Інтер», розлучившись із «Ключовим моментом», як типовий батько, забув про дитя. Архівовано 2011-03-17 у Wayback Machine. — Телекритика, 25.03.2010.
  5. «Ключовий момент» запустив сайт. Архівовано 2011-05-05 у Wayback Machine. — Телекритика, 02.04.2010.
  6. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  7. Дарина Сумська: Дуже важливо
  8. Наталия Сумская. Не родись красивой
  9. «Ураган по имени Одесса»: Сумская научила Филимонова делать дорожку из «кокаина»
  10. Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  11. Указ Президента України від 26 березня 2016 року № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  12. Нікітюк М. У Києві вручили пекторалі. — Українська правда, 29.03.2011.
  13. Лауреати Четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа": повний список переможців | Новини. Українська Кіноакадемія (uk). Процитовано 2020-11-19. 

ПосиланняРедагувати