Сумська Ольга В'ячеславівна
українська акторка
О́льга В'ячесла́вівна Сумська́ (нар. 22 серпня 1966, Львів) — українська акторка та телеведуча. Заслужена артистка України (22.10.1997),[2] Народна артистка України (16.01.2009)[3]. Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996)[4]. Нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2021)[5].
| Ольга Сумська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ольга Сумська у 2013 році. | ||||
| Ім'я при народженні | Ольга В'ячеславівна Сумська | |||
| Народилася |
22 серпня 1966 (57 років) Львів, Україна | |||
| Національність | українка | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | акторка, ведуча, телеведуча | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Заклад | Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки | |||
| Роки діяльності | 1983 — дотепер | |||
| У шлюбі з | Паперний Євген Васильович і Віталій Борисюк | |||
| Діти | Антоніна, Ганна | |||
| Батьки |
Сумський В'ячеслав Гнатович Сумська Ганна Іванівна | |||
| Брати / сестри | Сумська Наталя В'ячеславівна | |||
| Провідні ролі | Роксолана | |||
| IMDb | nm0838921 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Ольга Сумська у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія ред.
Народилась у відомій акторській родині Сумських. Стала другою дитиною в родині, старша сестра — Наталія Сумська (нар. 22 квітня 1956), Народна артистка України, акторка та телеведуча, провідна акторка Драматичного театру імені Івана Франка. Батьки — актори Національного драматичного театру імені Івана Франка — народний артист України В'ячеслав Гнатович Сумський (1934—2007) та заслужена артистка УРСР Ганна Іванівна Опанасенко-Сумська (1933—2022)[6].
Відвідувала школу № 8, дитинство пройшло на Вусинях, що в Угринові. З 1973 по 1982 роки Ольга Сумська навчалася у запорізькій школі № 1. А потім разом із батьками переїхала до Полтави, де й закінчила школу[7]. Паралельно з навчанням у середній школі здобула музичну освіту.
Вперше на сцену вийшла в п'ятирічному віці у виставі «Дженні Герхардт» в Запорізькому українському драматичному театрі ім. М. Щорса.
1987 року закінчила акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Н. Н. Рушковського).
У 1988–2005 рр. працювала акторкою в київському Театрі російської драми імені Лесі Українки.[8]
Кінокар'єра ред.
Зніматися в кіно почала ще в студентські роки. Перша роль в кіно — «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (1983). Велику популярність Ользі Сумській принесла її роль Роксолани в серіалі «Роксолана».
З 1997 до 2008 року була ведучою програми «Імперія кіно» на телеканалі «1+1».[9]
У 2009 році була ведучою на телеканалі «Інтер» (програми «Ранок з „Інтером“» і «Місце зустрічі»).
У 2006 році була учасницею першого сезону проєкту «Танці з зірками» на телеканалі «1+1».[10]
З 2013 року по теперішній час є експерткою програми «Битва екстрасенсів» на телеканалі СТБ.[11]
Крім популярного серіалу «Роксолана», Сумська знялася в картинах «Голос трави», «Пастка», «Записки кирпатого Мефістофеля», «Кілька любовних історій», «Останній москаль», «Тигролови» та ін.
Озвучувала українською Малефісенту у фільмі «Чаклунка».[12]
Фільмографія ред.
- 1983 — Вечори на хуторі поблизу Диканьки — Муза, сотниківна, Панночка
- 1985 — За покликом серця
- 1986 — І в звуках пам'ять відгукнеться…
- 1988 — Назар Стодоля (фільм-спектакль) — Галя
- 1988 — Театральний сезон
- 1991 — Карпатське золото — Оксана
- 1991 — Народний Малахій
- 1992 — Ну ти й відьма...
- 1992 — Голос трави — Ляля
- 1992 — Київські прохачі
- 1992 — Помилка професора Буггенсберга — маркіза де Сад
- 1992 — Чотири листи фанери — журналістка Софія
- 1993 — Пастка (телесеріал) — Регіна Стальська
- 1994 — Записки кирпатого Мефістофеля
- 1994 — Кілька любовних історій — Беатріче
- 1994 — Тигролови — Наталка
- 1995 — Партитура на могильному камені
- 1997 — Принцеса на бобах — Лара
- 1997 — Роксолана (український телесеріал) — Роксолана
- 2001 — «Я — лялька» (Я — лялька[ru]) — Снайпер Герда
- 2001 — Вечори на хуторі біля Диканьки
- 2002 — Нероби (телесеріал) — Ліза Арсеньєва
- 2002 — Жіноча логіка — чергова в готелі
- 2002 — Попелюшка — княгиня
- 2004 — За двома зайцями — Галя
- 2004 — Казанова мимоволі
- 2004 — Плакальники або Новорічний детектив
- 2005 — Право на любов — Оксана
- 2006 — Богдан-Зиновій Хмельницький
- 2006 — Зоряні канікули — мама
- 2006 — Дивне Різдво — Лілія
- 2006 — Таємниця «Святого Патрика» — Наталя Карякіна
- 2006 — «Таємниця Маестро» (режисер М. Федюк) — княжна Тараканова
- 2006 — Театр приречених — акторка Ірина Хмельницька
- 2006 — Утьосов. Пісня довжиною у життя (телесеріал) — Немировська
- 2007 — Бес Пор No — мачуха
- 2007 — Тримай мене міцніше — Ольга Дніпрова
- 2007 — Дні надії — Марго
- 2008 — Абонент тимчасово недоступний — Серафима Зуєва
- 2008 — Ділки — Елен Гарднер
- 2008 — Куплю друга — Ліля
- 2008 — Казка про чоловіка та жінку
- 2008 — Хочу дитину — сусідка Валерії
- 2009 — Повернення блудного батька
- 2009 — Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні — Бланш
- 2009 — Територія краси — Христина Іванівська
- 2010 — Віра. Надія. Любов (телесеріал) — Аріна
- 2010 — Єфросинія — Ірина Володимирівна
- 2010 — Непрухи — Галина Непруха
- 2011 — Нічна зміна — Любов Волкова
- 2012 — «Снігова Королева» — дублює Снігову Королеву / відображення Снігової Королеви
- 2012 — Остання роль Ріти
- 2013 — Іван Сила — Аделія
- 2013 — Тіні незабутих предків — мати Вані
- 2013 — 1+1 удома (новорічний мюзикл) — дружина мера
- 2015 — Гречанка (рос.) — Софія Миколаївна
- 2016 — Останній Москаль — Ганна
- 2016 — «Найкращий» тиждень мого життя
- 2016 — Анна-детективъ — Софья Николаевна Елагина
- 2018 — Копи на роботі
- 2018 — Я, ти, він, вона
- 2018 — Дві матері
- 2019 — Кріпосна
- 2019 — З мене досить
- 2019 — Повернення
- 2021 — Кохання без вагання — Тамара Альбертівна
Дублювання та озвучення українською ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | Актор оригіналу | Дж. |
|---|---|---|---|---|---|
| 2006–2017 | Тачки (1,3 частини) | англ. Cars | Саллі Каррера | Бонні Гант | [13] |
| 2011 | Величне століття. Роксолана | тур. Muhteşem Yüzyıl | Айше Хафса Султан | Небахат Чехре | |
| 2012 | Відважна | англ. Brave | Королева Елінор | Емма Томпсон | [14] |
| 2012[15] | Снігова Королева | рос. Снежная Королева | Снігова Королева, Дзеркало Королеви | Галина Тюніна, Ольга Зубкова |
|
| 2014 | Чаклунка | англ. Maleficent | Малефісента | Анджеліна Джолі | [16] |
| 2016,2018 | Наші пані у Варшаві (1,2 сезони) | пол. Dziewczyny ze Lwowa | Світлана | Анна-Марія Бучек | [17] |
| 2018 | Величне століття. Нова володарка (1 сезон) | тур. Muhteşem Yüzyıl Kösem | Сафіє Султан | Гюлья Авшар | [18] |
| 2019 | Чаклунка: Володарка темряви | англ. Maleficent: Mistress of Evil | Малефісента | Анджеліна Джолі | |
| 2022 | Крила кохання | тур. Sefirin Kızı | Халісе Ефеоглу | Ґонджа Джіласун |
Театральні роботи ред.
Національний академічний театр російської драми ред.
- 1988 — «Криваве весілля», за п'єсою Ф. Г. Лорки
- 1989 — «Самогубець», за п'єсою М. Ердмана
- 1992 — «Дама без камелій», за п'єсою Т. Реттігана; реж. Роман Віктюк — Мона
- 1992 — «Запрошення в замок», Ж. Ануя, реж. Владислав Пазі — Ізабелла
- 1993 — «Молоді роки короля Людовіка XIV»; реж. Михайло Резнікович — Мадемуазель де Ля Мотт
- 1995 — «Скажені гроші», О. Островського; реж. Леонід Остропольський — Лідія Юріївна
- 1997 — «Крокодил» за Ф. Достоєвським — Олена
- 2000 — «Ревізор», М. Гоголя; реж. Алла Рубіна
- 2003 — «Неймовірний бал»; автор і постановник Алла Рубіна
- 2003 — «Сон літньої ночі», за п'єсою В. Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов
Київський театр оперети ред.
- 2015 — «Боїнг-Боїнг», за п'єсою М. Камолетті; реж. Євген Паперний
Московський незалежний театр ред.
- 2003 — «Майстер і Маргарита», за романом М. Булгакова; реж. Валерій Белякович — Маргарита
Сучасний театр ред.
- 2016 — «Анна Кареніна», за романом Л. Толстого; реж. Борис Чернявський — Графиня Вронська
- 2019 — «Декамерон, або секс під час чуми», Дж. Бокаччо; реж. Валентин Варецький
- 2022 — «Любов і голуби»; реж. Дмитро Рачковський — Раїса Захарівна
Різні театри ред.
- 2016 — «Сублімація любові», за п'єсою Альдо де Бенедетті; реж. Володимир Астахов — Паола
- 2018 — «Серенада сонячної долини», Г. Міллер; реж. Семен Горов — Вів'єн Доун (Жовтневий палац)
Громадська діяльність ред.
- Член політичної партії «Європейська столиця»[джерело?].
- 2006 р. балотувалася в депутати Київради (третім номером у списку блоку «Київ — Європейська столиця») і на посаду мера Києва (самовисуванцем).
- У лютому 2012 р. підписалася під листом проти Юлії Тимошенко[19][20].
Родина ред.
- Євген Паперний — колишній чоловік, 1990 року вони розлучилися
- Донька Антоніна Паперна (нар. 1 червня 1990)[21] — російська акторка, дружина актора Володимира Яглича, живе в Москві[22]
- Віталій Борисюк — колишній чоловік
- донька Ганну (нар. 2 березня 2002), 2017 — член журі Ліги Сміху.[23]
Нагороди та номінації ред.
| Нагороди й номінації | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Премія | Номінація | Робота | Результат |
| 1994 | Кінофестиваль «Созвездие» | Найкраще виконання жіночої ролі | «Голос трави» | Перемога |
| 1998 | «Київська пектораль» | Найкраще виконання жіночої ролі другого плану | «Крокодил» | Номінація |
| 1999 | «Жінка року» (журнал «Единственная») | Жінка року — 1999 | Перемога | |
| 2006 | «Best Ukrainian Awards» | Найкраща акторка | Перемога | |
| 2009 | «Телетріумф» | Акторка телевізійного фільму/серіалу (виконавиця жіночої ролі) | «Територія краси» | Номінація |
| 2010 | «Viva! Найкрасивіші» | Найкрасивіша жінка України | Номінація | |
| 2013 | Номінація | |||
| «Телетріумф» | Акторка телевізійного фільму/серіалу (виконавиця жіночої ролі) | «Остання роль Рити» | Номінація | |
| 2015 | «Жінка ІІІ тисячоліття» | Рейтинг | Перемога | |
| 2017 | «Жінка України» | Культура | Номінація | |
| «Viva! Найкрасивіші» | Найкрасивіша жінка України | Номінація | ||
| 2018 | Номінація | |||
| 2019 | «Ніч химер» | Відвертість року | Перемога | |
| 2020 | «Celebrity Awards» | Акторка року | Перемога | |
Державні нагороди ред.
- Лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1996)
Примітки ред.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 24 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Про відзначення працівників культури і мистецтва. Архів оригіналу за 17 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
- ↑ Указ Президента «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 25 лютого 2009.
- ↑ Сумська Ольга В’ячеславівна. knpu.gov.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №465/2021 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 12 вересня 2021.
- ↑ Ольга Сумська. rbc.ua. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Відома актриса показала шкільні фото із Запоріжжя. zprz.city. 4 вересня 2022.
- ↑ Ольга Сумська: «З квітня в театрі я не граю. Взагалі. Колеги з Російської драми написали, що не бажають виходити з актрисою Сумською на одну сцену. Боже, ну як з цим жити?». bulvar.com.ua (російською) . 23 серпня 2005. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Еталон! Ольга Сумська зачарувала ретро знімками 22-річної давнини. rbc.ua. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Ольга Сумська згадала, як 14 років тому брала участь в "Танцях з зірками". apostrophe.ua. 8 серпня 2020. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Ольга Сумська: «Екстрасенси кажуть, що я могла б лікувати людей». telegid.com (російською) . 11 березня 2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Ольга Сумська зірвала голос Анджеліни Джолі. tv.ua (російською) . 29 травня 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2021. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ ukraineartnews. Новости : Як упроваджували дублювання іноземних фільмів українською. ukraineartnews.com (ru-ru) . Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ https://plus.google.com/u/0/+РусланКозак. мультфільм Відважна. Український портал - Таємна Січ (укр.). Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Мультфільм вийшов у 2012 році, але дублювали його у 2015 році студією «1+1» на замовлення телеканалу «1+1».
- ↑ Ольге Сумской сорвала голос Анджелина Джоли. tv.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Замок, Високий (5 серпня 2018). «Для зйомок у Польщі я вивчила роль польською мовою» — Високий Замок. wz.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Ольга Сумская озвучила героиню в новом сериале Великолепный век. Новая правительница. Официальный сайт канала 1 + 1 - 1plus1.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- ↑ Ольга Сумська про лист щодо Тимошенко: «У мене не було вибору». Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 25 грудня 2012.
- ↑ Ольга Сумська розповіла, чому вона підписала лист проти Тимошенко
- ↑ "Татова донька". Донька Сумської Паперна показала чорно-біле фото з мамою. gordonua.com. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 8 лютого 2021.
- ↑ Дочка Ольги Сумської знялася у Москві в російському серіалі. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
- ↑ Ольгу Сумську переплутали з Олею Поляковою. tv.ua (російською) . 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2021.