Варецький Валентин Сергійович

російський актор

Валентин Сергійович Варецький (нар. 16 лютого 1956, село Андрієво-Іванівка, Одеська область) — радянський та російський актор театру та кіно, театральний режисер, Заслужений артист Росії (2001)[1].

Варецький Валентин Сергійович
Народився16 лютого 1956(1956-02-16) (68 років)
Андрієво-Іванівка, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Росія
Діяльністьактор
Alma materРосійський університет театрального мистецтва
IMDbnm0889684
Нагороди та премії
заслужений артист Росії

Біографія

ред.

Валентин Варецький народився 16 лютого 1956 року в селі Андрієво-Іванівка, Миколаївського району, Одеської області. У 1975—1979 роках навчався на акторсько-режисерському факультеті Київського театрального інституту, закінчив його з відзнакою. У 1990 році отримав відзнаку за навчання на режисерському відділенні Гітісу.

Творчість

ред.

Ролі в кіно

ред.

У 1989—1993 роках був головним режисером Бєлгородського академічного театру.

З 1996 до 2002 — головний режисер Московського обласного театру драми і комедії м. Ногінськ http://motdik.ru [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.]

Постановки в театрі

ред.

У 2002—2004 рр. режисер російської версії мюзиклу «Чикаго» (продюсери: А.Пугачова, Ф.Кіркоров)[2].

Творчість

ред.
  • 1979 — Не дать оступится
  • 1985 — Легенда про безсмертя
  • 1999 — Небо в алмазах
  • 2001 — Гражданин начальник — Фердолевский
  • 2002 — Бригада — Михалыч, прораб
  • 2002 — Даже не думай! — Егор
  • 2002 — Олигарх — член Совета Безопасности
  • 2002 — Раскалённая суббота
  • 2004 — Штрафбат — немецкий генерал
  • 2004 — Красная капелла — Берг
  • 2004 — Личный номер — Генерал прокуратуры
  • 2005 — Бухта Филиппа — Грузнов
  • 2005 — Голова классика — «Высокое начальство»
  • 2006 — Тёмный инстинкт — Коротыш
  • 2007 — Гражданин начальник 3 — полковник Паршин Григорий
  • 2007 — Я сыщик — Косаренко
  • 2007 — Смерть шпионам! — Георгий Николаевич Лифанов
  • 2008 — Батюшка — майор Миронов
  • 2008 — Любовные причуды
  • 2009 — Суд — Вячеслав Германович Громов
  • 2009 — Папины дочки — Виктор Анатольевич Мавзолеевский, директор сети кинотеатров
  • 2009 — «L'affaire Farewell» / «Прощальное дело» (Франция) — Анатолий
  • 2011 — МУР. Третий фронт — ювелир
  • 2011 — Поцелуй сквозь стену — сотрудник редакции
  • 2011 — Пятницкий — Павел Иванович Прошин
  • 2011 — Утомлённые солнцем 2: Цитадель
  • 2011—2012 — Хозяйка моей судьбы — Главреж
  • 2011 — Жажда — генерал Петров
  • 2011 — Каменская-6 — майор, замначальника РОВД
  • 2011 — Лесник — Фома
  • 2012 — Август. Восьмого — начальник Генштаба
  • 2012 — Без следа — Николай Тихонов
  • 2012 — Братаны-3 — Олег Витальевич Добрынин
  • 2012 — Метро — сотрудник метрополитена
  • 2012 — Проснёмся вместе? — Семён Михайлович Иванников
  • 2012 — Склифосовский — Александр Сминальников
  • 2012 — Смерть шпионам. Скрытый враг — Георгий Николаевич Лифанов
  • 2013 — Время дочерей — прокурор
  • 2013 — Поговори со мною о любви — Дундуков, отец Зинаиды
  • 2013 — Пенелопа — Николай Степанович
  • 2015—2016 — Последний мент — Семякин
  • 2016 — Можете звать меня папой — Юрий Петрович
  • 2016 — Шелест — Станислав Николаевич Ольховский

Нагороди

ред.
  • 1974 — Грамота ЦК ВЛКСМ «За мужність і стійкість, виявлені під час військових подій на острові Кіпр»
  • 2005 — Лауреат міжнародного фестивалю «Слов'янські театральні зустрічі»

Примітки

ред.
  1. Валентин Варецкий. Кино-Театр.РУ. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  2. История мюзикла Чикаго. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 січня 2019.
  3. Мещанин во дворянстве[недоступне посилання з березня 2019]
  4. Гоголевская «Женитьба» — на сцене Белгородского драмтеатра[недоступне посилання з березня 2019]