Іштван Еркень
Іштван Еркень | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Örkény István | ||||
Ім'я при народженні | угор. Örkény István György | |||
Народився | 5 квітня 1912[1][2][…] Будапешт, Австро-Угорщина[1][4] | |||
Помер | 24 червня 1979[1][2][…] (67 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка[1][4] | |||
Поховання | Фаркашреті | |||
Громадянство | Угорщина | |||
Діяльність | прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду | |||
Сфера роботи | література[5] і фармація[5] | |||
Alma mater | Будапештський університет (1934) | |||
Мова творів | угорська | |||
Роки активності | з 1938 | |||
Жанр | Absurd Dramad | |||
Членство | Digital Literary Academyd | |||
Батько | Hugó Örkényd | |||
У шлюбі з | Angela F. Nagyd і Zsuzsa Radnótid | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Іштван Еркень у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Іштван Еркень (угор. Örkény István; *5 квітня 1912, Будапешт — †24 червня 1979, Будапешт) — угорський прозаїк і драматург, основоположник угорського театру абсурду.
Біографія
ред.Еркень з юних років захоплювався літературою; здобувши освіту фармацевта і інженера-хіміка, він тим не менше присвятив себе літературі і в кінці 30-х років на власні кошти видав свою першу збірку оповідань — «Танець моря».
Після вступу Угорщини в Другу світову війну на боці Німеччини Еркень був мобілізований в армію, відправлений до трудового батальйон на Східний фронт.
У 1957, після придушення повстання в Угорщині, Еркень був включений в «чорний список» цензури за свої зухвалі виступи на радіо та у пресі. Не маючи можливості друкуватися, працював на заводі з виготовлення медикаментів і перев'язувальних засобів. Заборона на публікацію, що тривала до початку 1960-х, звільнив письменника не тільки від зовнішньої, але і від внутрішньої цензури:
«Я не думав про редактора, критика, видавця і навіть про читача, мене займало лише те, що я пишу»
Заборона була знята в 1963, в пресі з'явилися збірники його оповідань, драми і повісті «Кішки-мишки» (1963) і «Сім'я Тотів» (1964); сценічні варіанти цих повістей, які йшли на сценах Європи, Америки, Японії і Австралії, принесли Еркеню міжнародне визнання.
Твори
ред.збірки оповідань
- «Танець моря»
- «Царівна єрусалимська»
- «Молодята на липучці»
повісті
п'єси
Екранізації
ред.- 1969 — «Сім'я Тот» ("Ласкаво просимо, пане майоре!"; режисер Золтан Фабрі (Угорщина).
Джерела
ред.- Марковец Н. «Быть бунтарём или Сизифом?» Иштван Эркень — 100 // Литературная газета. — М., 18 апреля 2012. — № 16 (6366).
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119038706 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б Czech National Authority Database