Величне століття. Роксолана

«Вели́чне столі́ття. Роксола́на» (тур. Muhteşem Yüzyıl) — турецький телесеріал. З успіхом транслюється в Азербайджані, Казахстані, Чехії, Словаччині, Болгарії, Сербії[1], Албанії, Хорватії, Греції, Ірані, Об'єднаних Арабських Еміратах, Лівані, Грузії, Україні, Польщі та в інших 35 країнах світу.

Величне століття. Роксолана
тур. Muhteşem Yüzyıl
Тип телесеріал
Телеканал(и) Туреччина Show TV, Star TV
Греція Universal Channel[en]
Україна 1+1
Україна 1+1 Україна
Україна Бігуді
Дистриб'ютор(и) Netflix
Жанр Історична драма
Формат зображення 480i (SDTV)
720p (HDTV)
Формат звуку Стерео
Тривалість серії 90-140 хвилин
Керівник проєкту Meral Okayd
Сценарист Meral Okayd
Ідея Мерал Окай
Продюсери Тимур Савджи
У головних ролях Халіт Ергенч
Небахат Чехре
Окан Ялабик
Мер'єм Узерлі
Нур Феттахоглу
Сельма Ерґеч
Селен Озтюрк
Сема Кечік
Філіз Ахмет
Селім Байрактар
Мерве Офлаз
Бурджу Туна
Сечкін Оздемір
Деніз Чакир
Мехмет Гюнсюр
Гюрбей Ілері
Пелін Карахан
Енгін Озтюрк
Мерве Болугур
Озан Гювен
Толга Сариташ
Толга Текін
Бурджу Озберк
Арас Булут Ійнемлі
Серхан Онат
Вахіде Перчин
Себахат Кумаш
Джансу Дере
Ясемін Аллен
Мельтем Джумбул
Саадет Аксой
Фатіх Ал
Езгі Еюбоглу
Озге Гюрель
Меліса Сьозен
Сайгин Сойсал
Гекхан Алкан
Тунджелі Куртіз
Країна-виробник Туреччина Туреччина
Мова оригіналу Турецька
Перша поява 5 січня 2011 року
Перший показ 2011 — 2014
Кількість сезонів 4
Кількість серій 139 (в Туреччині)
155 (в Україні)
Посилання

У 2018 році на телеканалі 1+1 стартував показ продовження серіалу під назвою: «Величне століття. Нова володарка».

Сюжет ред.

Телесеріал знятий за мотивами реальних подій, заснований на історичних документах. Головним героєм телесеріалу є султан Сулейман I Пишний, якого самі турки називали Кануні, тобто «законодавець», що правив Османською імперією в XVI столітті, на яке і припав її розквіт. Головна героїня телесеріалу, його кохана і дружина, якій він дав ім'я Хюрем — «та, що завжди сміється», в Україні більш відома, як Роксолана. Хюррем, яку раніше звали Анастасією Лісовською, потрапила в полон до татар, які напали на її село і вбили батьків та сестру. Настю спершу відвезли до Криму, а звідти — й до Стамбула, де вона й потрапила до султанського палацу Топкапи. Побачивши султана Сулеймана, українка відразу ж закохується в султана і вирішує будь-що завоювати любов цього суворого чоловіка. Завдяки жіночим хитрощам, підкупам, інтригам і своїй кмітливості Настя зрештою стає улюбленою наложницею султана, його фавориткою, дружиною і матір'ю його дітей. Вона зачаровує його своєю вродою, веселою вдачею і дотепністю. Змагаючись за кохання Сулеймана, Хюррем наживає собі ворогів через свій нелегкий характер, але зрештою вона досягає поставленої собі мети — помститися за смерть рідних і отримати владу над Османською імперією…

Сезон 1 ред. Українську дівчину Настю, доньку сільського священника, татари викрали з рідного села, вбивши у церкві всю її сім'ю. Спершу вона потрапила до Криму, а звідти й до султанського палацу Топкапи у Стамбулі. Горда і норовлива дівчина спершу поводиться нерозумно: налаштовує людей проти себе. Але зустрівши султана Сулеймана I Пишного вона відразу закохується у нього і вирішує будь-що стати його улюбленою жінкою. Проти кмітливої та розумної Насті повстають мати султана — Валіде Айше Хафіза Султан, сестра султана — Хатідже Султан і третя дружина султана — Махідевран Султан разом зі своїми свитами.

Борючись з інтригами та підступами Настя не рідко сама починає діяти подібними методами. Згодом їй вдається закохати у себе Сулеймана і щоб стати хасекі-султан (улюбленицею), вона приймає іслам, а султан їй дає ім'я Хюрем (та, що завжди сміється). В цей час у султана псуються відносини із третьою дружиною. Махідевран намагається будь-що налагодити стосунки із султаном і прибрати зі свого шляху Хюрем. Проте після викидню і цього вчинку вона остаточно віддаляє від себе Сулеймана і він не хоче бачити її.

Паралельно розгортається сюжетна лінія Ібрагіма — помічника султана Сулеймана. Ібрагім закоханий у Хатідже — сестру правителя, але розуміє, що немає права претендувати на її руку, бо він звичайний раб, грек за походженням. Ібрагім і Хюрем майже відразу відчули неприязнь одне до одного, яка з часом переросла у справжню ворожнечу, попри те, що в дечому їх долі схожі — вони обоє досягли значних статусів у султанаті. Хатідже також закохана в Ібрагіма, але розуміє, що це кохання заборонене, для неї, представниці Османської династії.

До палацу згодом потрапляє красива угорка, на ім'я Вікторія, нареченого якої убив султан Сулейман після нападу на палац короля Лайоша в Буді. Щоб втертися в довіру до жителів султанського палацу, Вікторія підпалить кімнату, у якій сидітимуть султанські діти, і нібито їх врятує. Таким чином красива угорська дівчина заслужить довіру не тільки Хюрем, але й самого султана та Валіде Айше Хафси Султан, яка дасть їй ім'я «Садика», що означає — рятівниця. Єдине бажання Садики — це криваво помститись Сулейману за смерть коханого. Через неї Хюрем помилково звинуватять у вбивстві однієї із наложниць гарему і відішлють у заслання, із якого та швидко повернеться. Ібрагім буде шантажувати Гюрем, яка, щоб повернутись, має просити вибачення перед Махідевран Султан. Але її ніщо не спинило, бо це вибачення перед Махідевран дало більше сил і показало з ще кращого боку перед Сулейманом

Доля направить до султанського палацу і колишнього нареченого Гюрем — художника Левка, який, як виявиться згодом, не загинув після нападу татар. Він візьметься малювати портрет Сулеймана і Хюрем. Левко має намір утекти разом зі своєю коханою — своєю колишньою красунею Настею, але та відмовляється покинути Сулеймана і своїх дітей. Немало випробувань ще має випасти на долю героїв, доки Гюрем досягне ще більших висот, а Ібрагім і Хатідже одружаться…

Сезон 2 ред. Перший сезон серіалу закінчується трагічно: Ібрагім вбиває Левка. Сулейман дивом рятується від смерті. Сулейман звинувачує Ібрагіма в тому, що той підпустив до нього так близько вбивцю. Ібрагім звинувачує у всьому художника-мініатюриста Матракчи, який за випадковим збігом обставин привів Садику до гарему і навіть мав намір одружитись з дівчиною. Покарати Матракчи за його необережність Ібрагім вирішив тим, що Садику мав убити сам Матракчи. Зрештою, художник-мініатюрист утопив свою кохану і сильно страждав. Та Ібрагіма усе одно переслідують невдачі. Першу дитину Хатідже втратила, коли на палац Ібрагіма напали розлючені яничари. Хатідже впала зі сходів і сильно вдарилась, і саме через це у неї трапився викидень. Коли пізніше народилась друга дитина — син — шахзаде Мехмет, то при народженні мав померти, але Гюрем врятувала дитя. Щастю молодого подружжя не було меж, але горе спіткало їх і тут. Коли Хатідже годувала синочка груддю, в ліжку вона заснула… На ранок Хатідже подумала, що малятко ще просто не прокинулося, але, як потім виявилося, маля захлинулося молоком Хатідже, ще вночі. Найбільшим потрясінням це стає для самої Хатідже, яка не вірить, що стала причиною загибелі немовляти й потім звинувачує себе у всіх смертних гріхах, а також намагається покінчити життя самогубством, через що Сулейман відсилає її зі Стамбула. Хатідже повертається, але вже зовсім іншою людиною — злою, жорстокою султанною, яка не щадить ані себе, ані інших. У Хюрем з'являється суперниця — іспанська принцеса Ізабела Фортуна, яка потрапила в полон до Сулеймана. Він поселив її у мисливському будиночку. Згодом він закохується у молоду гарну іспанку, і переселяє її в палац Топкапи і Хюрем, ревнуючи свого коханого, починає проти Ізабелли справжнісіньку війну — не на життя, а на смерть… Щоправда, обійшлось без смертей — Гюрем чесно відправляє Ізабеллу додому, а Сулейман забуває про цей інцидент і все ще любить свою Гюрем. Згодом Хюрем має намір боротись із Махідевран, яка всіма правдами й неправдами готова позбутися її. Та згодом ця ворожнеча перетворюється у небезпечну гру. Декілька разів Махідевран Султан робить спроби вбити Хюрем. Ібрагім — наказує найманим вбивцям напасти на карету Гюрем, коли та поверталась вночі з заслання в Едірне до Стамбула. Декілька наложниць обпікають обличчя дівчини вогнем. Хюрем Султан мститься цим наложницям тим самим, обпікши вогнем обличчя. Хатідже, яка вже давно не така, як була колись, починає нападати словесно на Ібрагіма. Ібрагім покидає їхній палац і їде до свого брата Тео. Валіде дізнається про таємні стосунки Нігяр калфи і Ібрагіма паші, після чого у неї трапляється інсульт, що надовго прикує її до ліжка…Зрештою, у кінці сезону Валіде помирає. Через деякий час після смерті Валіде з Едірне повертається Хатідже разом із сестрою Бейхан Султан а Мустафа їде в Манісу. Згодом приймає рішення розлучитися з Ібрагімом і позбавити його всіх титулів, а також присягається помститися Хюрем за смерть матері. Хюррем султан назначають управителькою гарему.

Сезон 3 ред. У палац потрапляє перська полонянка — Фірузе Хумейра (суперниця Хюррем), яку привіз до Стамбула турецький пірат, на ймення Барбаросса. Доля приводить її до султанського палацу. Полонянка згодом стане для Хюррем досвідченою і хитрою суперницею в боротьбі за кохання Сулеймана. Покровительками перської рабині стали Махідевран, Хатідже й Афіфе — годувальниця Сулеймана, яку запросили до гарему «навести порядок», вони захищають і оберігають нову коханку султана від Гюрем та при нагоді роблять все щоб насолити останній. Та ніхто не підозрював, що Фірузе Хумейра — не просто рабиня, а справжнісінька принцеса, на ім'я Бегюмхан Султан — представниця перської династії Тахмаспа I (Сефевідів) — ворогів турецької династії Османів, що врятувалась після корабельної аварії. Згодом у палац приходить такий собі Рустем — конюх, який закоханий у доньку Хюррем — Міхрімах. Султан Сулейман відправляється у похід. Проходить 2 роки.Шехзаде Мехмет і Міхрімах Султан виросли. За допомогою Рустема Хюррем дізнається про таємницю Фірузе і, зрештою, султан Сулейман вирішує відправити Фірузе в мисливський будиночок, згодом Гюрем разом з Рустемом знаходять родичів Фірузе, або вже Бехюмхан, які забирають принцесу додому. Хюррем святкує перемогу.

Тепер Хатідже та Ібрагіма об'єднала спільна мета — дошкулити Хюррем. До столиці приїздить сестра Султана Сулеймана Шах Іхубан Султан — яка про людське око вирішує підтримувати гарні стосунки з Хюррем, але насправді має досить далекоглядні плани щодо подальшого свого перебування в Стамбулі. Ібрагім у своєму честолюбстві зробив необачні кроки: він називав себе неодноразово «правителем Османської імперії» і «приборкувачем» султана при іноземних послах, про, що було записано до протоколів. Про ці протоколи дізналась Хюррем і через своїх довірених людей передала їх Сулейману. Розгніваний Сулейман вирішує стратити Ібрагіма. Так він і чинить, про що шкодує. Згодом буде виявлено що Шах Іхубан Султан була закохана в Ібрагіма. Через те що Шах султан завжди заздрила Хатідже, вибір Ібрагіма ще більше розлютив Шах Іхубан. Султан Сулейман відправляється в похід. Міхрімах страждає, бо проти волі, її видають заміж за Рустема який їй огидний, бо вона кохає Малкочаглу Балібея — наглядача покоїв у якого закохана з дитинства. 1541 рік, Міхрімах Султан народжує доньку Айше Хюмашах Султан. Шехзаде Мехмета в Манісу, Селіма в Конью і Баязида в Кютахю відправляють в санджаки. Султан Сулейман іде в похід, Хюрем султан викрадають.

Користуючись відсутністю Гюрем, Махідевран Султан поза спиною свого сина Мустафи готує підступ старшому сину Гюрем, Мехмету, який був головним претендентом на престол батька Сулеймана. Готуються кілька замахів на життя Мехмета, у всіх брав участь його слуга, який став близьким другом. Життя головного спадкоємця, на якого покладав надії володар, висіло на волосині, коли йому під час сну підкинули отруйну змію в ліжко. Все обійшлося добре. Оскільки це відбувалося у військовому таборі, то якогось підступу не запідозрили. На цьому вороги не спинилися. Під час військових тренувань, товариш-зрадник Мехмеда навмисне поранив шехзаде руку мечем і, скориставшись розпалом хвороби віспи, підмішав у лікувальний гель виділення з ран померлої від віспи людини. У Мехмеда підіймається жар, з'являється висипання і він помирає від дуже небезпечної й невиліковної на той час хвороби.

За таким збігом обставин Сулейман повертається з походу і відразу починає пошуки Хюрем. Проходить 2 роки. За цей час багато доказів приводять султана на те, що саме Хатідже викрала Хюрем султан. Коли Сулейман приходить поговорити на балконі з Хатідже, та у всьому зізнається, і зі словами: «Ти забрав моє кохання, тож я заберу твоє», та «Ти більше ніколи не побачиш Гюрем», випила отруту та померла на руках у султана Сулеймана. В кінці сезону, Хюррем султан знову повертається до гарему, щоб помститися новим ворогам…

Сезон 4 ред. Зважаючи на минуле, Гюрем яскраво палає бажанням помсти. До палацу приїжджає ще одна сестра султана Фатма Султан — кокетка, весела та розважлива, проте не для Хюррем. Разом з нею приїжджає до палацу донька покійних Ібрагіма та Хатідже Хуріджихан.

Рустем стає великим візиром і довіреною особою султана Сулеймана. Він допомагає Гюрем творити інтриги. Хюрем стає злішою, ніж була. Сулейман призначає шехзаде Селіма (раніше середнього — тепер старшого сина Гюрем) керувати головним санджаком — провінцією Сарухан (Маніса). Це викликає невдоволення у сина Махідевран — Мустафи, а також у двох молодших братів — сміливця Баязида і горбатенького Джихангіра. Вони укладають союз проти Селіма. Селім, дізнавшись про це, замість того, щоб починати діяти, починає пиячити. До палацу приїздить деяка італійська принцеса Сесилія Верньер-Баффо, яка мріє швидше повернутися додому, але Гюрем лякає її звісткою про те, що тепер та — власність шехзаде Селіма… Сесилія у відчаї намагається покінчити життя самогубством, але її рятує той же Селім. Познайомившись із ним, Сесилія знову отримує віру в життя, щастя і справжнє кохання. Сесилія приймає іслам і Хюррем султан називає її «Нурбану» — та, що сяє. Селім і Нурбану здійснюють ніках (з турецької — весілля), вона народжує йому багато дітей, Селім перестає пиячити. Повертається донька Ібрагіма та Хатідже — Хуріджихан Султан і їх любовна лінія розгортається із шехзаде Баязидом. Мустафа закохується у доньку капітана Барбароса, і укладає з нею шлюб. 1553 рік за цей час у Селіма і Нурбану народжується 3 дочки Шах, Гевгерхан, Есмахан, у Міхрініси і Мустафи син шехзаде Мехмет. Фатьма султан укладає шлюб з Ахмедом пашею. Міхрімах султан повертається в Топкапи й віддає печатку своїй Валіде. Хюрем пише від імені Мустафи лист Тахмаспу, щоб скинути з престолу і вбити Сулеймана. Султан приїжджає в табір яничарів і викликає невинного Мустафу, згодом віддає наказ стратити свого сина в себе на очах. Після смерті Мустафи володар звільняє Рустема з посади Великого Візира і призначає чоловіка Фатми султан, а Джихангір гине від туги за Мустафою. Потім виявилося, що великий візир привласнив багато золота скарбниці та відправив повстанцям лжешехзаде Мустафи (прибічникам Мустафи, які вірили самозванцю). Після цього володар наказав пошити чорний каптан, і на засіданні дивану звелів Ахмету паші надягти його, і за звичаєм його відразу стратили. Рустем знову стає великим візиром. Міхрімах дізнається що вагітна. В палац приїжджають всі діти султана і Хюррем. 1561 рік Селім та Баязид сходяться на поєдинок. Згодом Селім нечесним шляхом перемагає шехзаде. Шехзаде Баязида страчують. 1566 рік у палаці свято приїжджає шехзаде Селім і його син Мурад з наложницею Сафіє майбутньою Сафіє Султан. Нурбану дізнається що Сафіє хатун вагітна. Султан Сулейман розуміючи що скоро помре іде в похід, де і помирає. Міхрімах султан розуміючи що програла відправляється в Едірне разом із дітьми. В кінці шехзаде Селім стає султаном, а Нурбану султан стає Хасекі-султан.


Назва серіалу ред.

Мовою оригіналу серіал називається «Величне століття». Називається він так тому, що в турецькій історіографії період правління Сулеймана I Пишного вважається Золотою Ерою Турецької Державності.

Назву «Величне століття. Роксолана» в Україні стрічка отримала завдяки широковідомому українському походженню Хюррем Султан, що дозволяло пересічному глядачеві одразу зрозуміти про що сюжет серіалу.

В різних країнах серіал має свою назву, за тим же принципом безліч інших країн ключовою фігурою зробили султана Сулеймана:

Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Румунія, Сербія, Словенія, Хорватія — «Сулейман Пишний»

Словаччина — «Султан»

Угорщина — «Сулейман»

Український дубляж ред.

Українською мовою серіал дубльовано студією «1+1» у 2011—2014 роках.

Ролі дублювали: Михайло Жонін, Юлія Перенчук, Людмила Ардельян, Ольга Сумська, Олена Яблочна, Олесь Гімбаржевський, Дарина Муращенко, Лідія Муращенко, Олена Узлюк, Андрій Твердак, Ольга Радчук, Тетяна Антонова, Ніна Касторф, Юрій Висоцький, Дмитро Завадський, Юрій Коваленко, Олег Лепенець, Євген Пашин, Катерина Буцька, Андрій Мостренко, Андрій Бурлуцький, Анатолій Зіновенко, Юрій Кудрявець, Павло Скороходько, Михайло Тишин, Лариса Руснак, Максим Кондратюк, Наталія Романько, Катерина Брайковська, Ярослав Чорненький, Андрій Федінчик, Олександр Погребняк, Наталя Ярошенко, Анна Левченко, Сергій Могилевський, Аліса Гур'єва, Катерина Сергеєва, Євген Сінчуков, Юрій Ребрик, Владислав Пупков, Ірина Дорошенко, Василь Мазур, Дмитро Терещук, Ганна Соболєва, Ігор Рода, Дмитро Гарбуз та інші.

Цікаві факти ред.

  • Це найдорожчий телевізійний проєкт в історії турецького телебачення;
  • деякі сцени знято в реальних історичних інтер'єрах палацу Топкапи;
  • перший східноєвропейський серіал, який побачили глядачі США;
  • основою сценарію стали середньовічні документи та історичні романи;
  • для зйомок фільму було збудовано 2100 кв. метрів декорацій: використано 1000 кв. метрів каменю, 1800 кв. метрів справжнього мармуру, 2500 шт. залізного профілю, 1,5 тонни фарби;
  • кастинг на головну жіночу роль тривав 8 місяців, участь у ньому взяли актриси з Туреччини, США, Німеччини, Нідерландів, Великої Британії, Македонії, Хорватії, Болгарії;
  • над декораціями 5 місяців працювали 120 осіб, серед них 30 скульпторів і художників;
  • на каналі Show TV пілотну серію показали двічі, створивши прецедент на турецькому телебаченні;
  • актор Халіт Ергенч (виконавець ролі Сулеймана) завжди запізнювався на зйомки щонайменше на пів години;
  • у 4-й, 12-й, 17-й та 22-й серіях за кадром чути звук літака;
  • у 5-й серії під час походу султана можна побачити Кам'янець-Подільську фортецю

Примітки ред.

  1. Офіційний сайт каналу 1+1. Величне століття. Роксолана. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 20 листопада 2012.