Зарудний Микола Якович
Мико́ла Я́кович Зару́дний (20 серпня 1921, Оріховець, Горобіївська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Українська СРР — 25 серпня 1991, Київ) — український радянський письменник, сценарист. Член спілок письменників (з 1950 року) і кінематографістів України.
| Микола Якович Зарудний | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 20 серпня 1921[1] Оріховець, Горобіївська волость, Сквирський повіт, Київська губернія, Українська СРР | |||
| Помер | 25 серпня 1991 (70 років) Київ, Україна | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Діяльність | письменник, драматург, сценарист | |||
| Сфера роботи | література[2], драма[2] і фільм[2] | |||
| Alma mater | Казахський державний університет | |||
| Заклад | Кіностудія ім. О. Довженка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | сценарій і п'єса | |||
| Членство | СП СРСР, Національна спілка письменників України і Національна спілка кінематографістів України | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |          | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 20 серпня 1921 року в родині вчителів в селі Оріховці, тепер Сквирського району Київської області. У 1939–1941 роках навчався в Українському комуністичному інституті журналістики у Харкові. У 1942 році закінчив факультет журналістики Казахського університету в Алма-Аті.
Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1948 року.
Працював у редакціях обласних газет, у 1961–1963 роках був головним редактором Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка. У 1966–1969 роках — секретар правління Спілки письменників України, у 1981–1990 роках — правління Київської організації СПУ.
Помер 25 серпня 1991 року в Києві. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (ділянка № 52).
Творчість
ред.Почав друкуватися від 1944 року. Перші п'єси написані в дусі часу, зокрема під впливом творчості О. Корнійчука. Успіх і головні риси драматургії Зарудного — конфлікт між високим, одухотвореним і приземлено-меркантильним — означила комедія «Веселка» (1958; Київ, 1962; Київ) і розвинулися у п'єсах «Мертвий бог» (1960; Київ), «Фортуна» (1964; Київ), «Рим, 17, до запитання» (1969; Київ), «Дороги, які ми вибираємо» (1971; Київ), «Пора жовтого листя» (1974; Київ) «Маестро, туш!» (1978; Київ), «Обочина», «Регіон» (обидві — 1981; Київ), «Бронзова фаза» (1985; Київ) та інших. Більшість п'єс — на теми сільського життя.
Автор повісті «Мої земляки» (1950; Київ), збірка оповідань «Світло» (1961; Київ), романів «На білому світі» (1967; Київ), «Уран» (1970; Київ), «Гілея» (1973; Київ).
За його сценаріями знято:
- художні фільми: «Веселка» (1959, режисер М. Літус), «Стежки-доріжки» (1963, режисери О. Борисов, А. Войтецький), «Тут нам жити» (1973, режисер А. Буковський; всі — Київська кіностудія художнії фільмів імені О. Довженка);
- фільми-спектаклі: «Чужий дім» (1968), «Рим, 17...» (1972), «Пора жовтого листя» (1974;), «Вірність» (1977), «І відлетимо з вітрами» (1978), «Тил» (1979). Всі студія «Укртелефільм».
Відзнаки
ред.Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1978; разом з С. В. Данченком (режисером-постановником), М. В. Кипріяном (художником), Н. П. Доценко, В. Г. Максименком, Ф. М. Стригуном (акторами) за виставу «Тил» у Львівському українському драматичноиу театрі імені М. К. Заньковецької)[3]. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалями.
Примітки
ред.- ↑ Зарудный Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Сайт Комітету національних премій України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 8 вересня 2012.
Джерела
ред.- Бондарчук П. М. Зарудний Микола Якович [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 281. — ISBN 966-00-0610-1.
- Кравченко А. Є. Зарудний Микола Якович [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- Сценаристы советского художественного кино. — М., 1970. — С. 139.
- Литературный энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 604.
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 262 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 357 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — С. 181—182. — ISBN 966-7575-29-2.