Борисов Олег Іванович

радянський та російський актор

Олег (Альберт) Іванович Борисов (рос. Оле́г Ива́нович Бори́сов; нар. 8 листопада 1929, Приволзьк, Івановська область, Російська РФСР — пом. 28 квітня 1994, Москва, Росія) — радянський та російський актор театру і кіно, майстер художнього слова (читець). Заслужений артист УРСР (1963). Народний артист РРФСР (1974). Народний артист СРСР (1978).

Олег Борисов
рос. Олег Борисов
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвастого
Олег Борисов в ролі Свирида Голохвастого
Ім'я при народженні Альберт Іванович Борисов
Народився 8 листопада 1929(1929-11-08)
Приволзьк, РРФСР
Помер 28 квітня 1994(1994-04-28) (64 роки)
Москва, Російська Федерація
  • хронічний лімфолейкоз
  • Поховання
    Національність росіянин
    Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
    Діяльність Актор, режисер
    Alma mater Школа-студія МХАТ
    Заклад Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки
    Роки діяльності 19511994
    Діти Yury Borisovd
    IMDb nm0096846
    Нагороди та премії
    Народний артист СРСР (1978)
    Державна премія України імені Олександра Довженка (1999, посмертно)

    ЖиттєписРедагувати

    По закінченні МХАТ у 1951-го року, приїжджає до Києва, де працював у 1951—1963 роках актором Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки.

    З 1955 року почав зніматися у кіно, дє всесоюзну славу та звання Заслуженного артиста УРСР приніс йому фільм «За двома зайцями» по п'єсі українського драматурга Михайла Старицького, знятий у Києві на кіностудії ім. О.Довженка у 1961 році.

    У 1963 працював актором у Московскому драматичному театрв ім. А.Пушкіна, але через деякий час він переходить до трупи Ленінградського БДТ ім. Горького, де потрапляє до відомого тоді режисера Георгія Товстоногова.

    У 1983 році Олег Іванович знов переїжджає з Ленінграда до Москви, де працює у відомому на весь Радянський Союз МХАТі, під керівництвом Олега Єфремова. Проте новий театр розчарував Борисова своїми правилами та поведінкою акторів.

    У 1989 році Олег Іванович йде з МХАТу та переходить до Центрального театру Радянської армії, де з успіхом зіграв Павла І. В 1991 році Борисов організовує свій власний театр — «Антреприза Олега Борисова».

    Мав сина Юрія.

    Брат Борисова — це нині відомий російський актор Лев Борисов.

    Відомо, що Олег Іванович багато років дружив з Валерієм Лобановським та Олегом Базилевичем[1].

    Помер Олег Іванович Борисов у 1994 році, від лейкемії, на 65 році життя. Похований на Новодівочому кладовищі.

    НагородиРедагувати

    ФільмографіяРедагувати

    1. 1955 — Мати (Київська кіностудія) — робітник-підпільник
    2. 1956 — Головний проспект
    3. 1956 — Діти сонця (фільм-спектакль) — Михайло
    4. 1957 — Коли співають солов'ї (Київська кіностудія) — Кузя
    5. 1958 — Місто запалює вогні — Сергій Ерошін
    6. 1959 — Сьогодні звільнення не буде (к/м фільм) — капітан Галич
    7. 1959 — Олекса Довбуш (Київська кіностудія) — Юзеф
    8. 1959 — Чорноморочка (Одеська кіностудія) — Юрко Фарасюк
    9. 1960 — Люблю тебе, життя! — морячок з гітарою
    10. 1960 — Спадкоємці — Фімка Воронька
    11. 1961 — Балтійське небо — Ілля Татаренко
    12. 1961 — За двома зайцями (Київська кіностудія) — Свирид Петрович Голохвостий
    13. 1962 — Велика дорога — Митька, дорученець комбрига
    14. 1963 — Стежки-доріжки (Київська кіностудія, режисер у співавт.) — Роман Степанович Калинка
    15. 1963 — Приборкувачі велосипедів — Лео Валик, молодий ветеринар
    16. 1965 — Дайте книгу скарг — Юрій Нікітін
    17. 1965 — Обіцянка щастя (фільм-спектакль)
    18. 1965 — Життя Галілея (фільм-спектакль) — кардинал Барберіні, потім — папа Урбан VIII
    19. 1965 — Ніс (фільм-спектакль) — майор Ковальов
    20. 1965 — Робоче селище — Леонід Плещеєв
    21. 1966 — На дикому березі — Петрович
    22. 1966 — Марнотрат (фільм-спектакль) — Бонифатий Минутка
    23. 1967 — Бунтівна застава — Микола
    24. 1968 — Віринея — Василь
    25. 1968 — На війні як на війні — Мишка Домешек
    26. 1968 — Живий труп — слідчий
    27. 1969 — Правду! Нічого, крім правди! (Фільм-спектакль) — Максиміліан Робесп'єр
    28. 1970 — Потоп (фільм-спектакль) — адвокат
    29. 1970 — Крадіжка — Орефьев, полковник міліції
    30. 1972 — Перевірка на дорогах — розвідник Соломін
    31. 1972 — Принц і жебрак — Гуго, ватажок злодійської зграї
    32. 1973 — Крах інженера Гаріна — Петро Петрович Гарін
    33. 1975 — Розповідь про просту річ
    34. 1975 — Гамлет Щигровського повіту
    35. 1975 — Щоденник директора школи — Борис Миколайович Свєшніков
    36. 1977 — Друга спроба Віктора Крохіна — Степан
    37. 1977 — Життєва справа — демобілізований солдат
    38. 1977 — Одруження — Кочкарьов
    39. 1978 — Заручини у Боготолі (Київська кіностудія)
    40. 1979 — Останнє полювання — капітан Хорсфілд
    41. 1979 — Сьогодні та завтра — Кадишев
    42. 1980 — Ендшпіль (к/м фільм) — Федір
    43. 1980 — Рафферті — Джек Рафферті
    44. 1981 — Други ігрищ та забав — Свиридов
    45. 1981 — Історія одного кохання — Шаліков
    46. 1981 — Два рядки дрібним шрифтом / нім. Zwei Zeilen, kleingedruckt — Ташков
    47. 1981 — Росія молода — Ларс Дес Фонтейнес
    48. 1982 — Острів скарбів — Джон Сільвер
    49. 1982 — Зупинився потяг — слідчий Єрмаков
    50. 1982 — Прозоре сонце осені (к/м фільм) — Аркадій Галецький
    51. 1982 — Крадіжка — Хаббард
    52. 1983 — Підліток — Версілов
    53. 1983 — Рецепт її молодості — Прус
    54. 1984 — Макар-слідопит — штабс-капітан Чорний
    55. 1984 — Парад планет — вчений Герман Костін
    56. 1985 — Контракт століття — Бессонов, голова делегації
    57. 1985 — Аткінс/нім. Atkins (НДР) — Аткінс
    58. 1985 — Перед самим собою — Воробйов
    59. 1986 — По головній вулиці з оркестром — Муравін
    60. 1986 — Прорив — Полуектов, начальник Ленметростроя
    61. 1987 — Садівник — Льоша Глазов
    62. 1987 — Запам'ятайте мене такою — Андрій Петрович
    63. 1987 — Лагідна (фільм-спектакль)
    64. 1987 — Дні і роки Миколи Батигіна — Пальцєв
    65. 1988 — Батьки — Дронов
    66. 1988 — Слуга — Андрій Андрійович Гудіонов
    67. 1990 — Спокуса Б. — Магістр
    68. 1990 — Лебедина пісня (фільм-спектакль)
    69. 1990 — Єдиний свідок (Болгарія) — Христо Панов, літній робітник
    70. 1992 — Луна-парк — Наум Хейфіц
    71. 1992 — Гроза над Руссю (Україна) — цар Іван Грозний
    72. 1993 — Мені нудно, бісе — Мефістофель/Бог та ін.

    Дубляж, озвучуванняРедагувати

    Ролі в театріРедагувати

    Київський російський драматичний театр ім. Лесі УкраїнкиРедагувати

    • 1951 — «Ходіння по муках» за А. Н. Толстому — матрос Шаригін
    • 1951 — «Учитель танців» Л. де Веги — Белардо
    • 1951 — «Вороги» М. Горького — відставний солдат Кінь
    • 1952 — «Мертві душі» по Н. В. Гоголю в інсценуванні М. А. Булгакова — слуга Порфирій
    • 1952 — «Маскарад» М. Ю. Лермонтова — Арлекін
    • 1952 — «Овід» за Е. Л. Войнич — Жебрак, Солдат
    • 1953 — «Весна в Москві» В. М. Гусєва — Яша
    • 1954 — «Стрекоза» М. Г. Бараташвілі — Кохта
    • 1954 — «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра — Грігоріо
    • 1954 — «Живий труп» Л. Н. Толстого — Коротков
    • 1955 — «В добрий час!» В. С. Розова — Андрій Аверін
    • 1956 — «Діти сонця» М. Горького — Міша
    • 1956 — «Коли цвіте акація» Н. Г. Віннікова — Борис Пріщепін
    • 1956 — «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо — Гільєрмо Капуто
    • 1957 — «Двадцять років потому» М. А. Свєтлова — Ліворуч
    • 1957 — «Світанок над морем» "В. Суходольського по Ю. К. Смолича — Сашко Птаха
    • 1958 — «В пошуках радості» В. С. Розова — Олег Савін
    • 1959 — «Товариші-романтики» М. А. Соболя — Альоша Березів
    • 1959 — «Комедія помилок» В. Шекспіра — слуги близнюки Дроміо [7]
    • 1959 — «Куховарка» А. В. Софронова — Бджілка
    • 1960 — «Останні» М. Горького — Петро
    • 1961 — «Проводи білих ночей» В. Ф. Панової — Костя
    • 1961 — «Океан» А. П. Штейна — Часословів
    • 1961 — «Четвертий» К. М. Симонова — Другий пілот
    • 1961 — «Ліс» А. Н. Островський — Аркадій Щасливців

    ПриміткиРедагувати

    1. «Обозреватель». Стаття про Олега Борисова.[недоступне посилання з червень 2019] (рос.)

    ПосиланняРедагувати