Відкрити головне меню

Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль (італ. Coppa Volpi per la miglior interpretazione maschile) — одна з головних нагород Венеційського міжнародного кінофестивалю, що присуджується акторові за найкраще виконання чоловічої ролі. Перше вручення нагороди відбулося у 1935 році. З часу її введення назва та кількість нагород були змінені кілька разів. Кількість присуджуваних нагород коливалася від двох до чотирьох на окремих фестивалях, а іноді Кубок присуджувався як за найкраще виконання головної, так і другорядних кіноролей.

Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль M:
Coppa Volpi per la miglior interpretazione maschile
Засновник(и) Венеційський МКФ
Країна Італія Італія
Вручення Венеція
Рік заснування 1935
Теперішній лауреат Віллем Дефо

П'ять акторів були відзначені Кубком двічі:

Зміст

Переможці та номінантиРедагувати

* У 1932 та 1934 роках до заснування Кубка Вольпі вручалася Велика золота медаль Національної фашистської асоціації для найкращого актора (Grande medaglia d'oro dell'Associazione Nazionale Fascista dello Spettacolo per il migliore attore).

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1932   Фредрік Марч * Доктор Джекіл і містер Гайд Dr. Jekyll and Mr. Hyde
1934   Воллес Бірі * Віва Вілья! Viva Villa!
1935   П'єр Бланшар Злочин і кара Crime et châtiment
1936   Поль Муні Історія Луї Пастера The Story of Louis Pasteur
1937   Еміль Яннінгс Володар Der Herrscher
1938   Леслі Говард Пігмаліон Pygmalion
1941   Ермете Дзаконі Дон Буонапарт Don Buonaparte
1942   Фоско Глакетті Бенгізі Bengasi

1947—1968Редагувати

Після чотирирічної перерви, викликаної війною, фестиваль знову став конкурсним у 1947 році. Діюча нагорода в найближчому післявоєнному періоді отримала назву Premio Internazionale per il migliore attore (Міжнародна премія найкращому акторові)[1][2][3][4].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1947   П'єр Френе Мосьє Вінсент Monsieur Vincent
  Олесій Дикий[5] Адмірал Нахімов Адмирал Нахимов
1948   Ернст Дойч Процес Der Prozess
1949   Джозеф Коттен Портрет Дженні Portrait of Jennie
1950   Сем Джаффе Асфальтові джунглі The Asphalt Jungle
1951   Жан Габен Ніч — моє царство La nuit est mon royaume
1952   Фредрік Марч Смерть комівояжера Death of a Salesman
1953   Анрі Вільпер Відпущення гріхів без сповіді Le bon Dieu sans confession
1954   Жан Габен Повітря Парижа i Не чіпай здобич L'air de Paris i Touchez pas au grisbi
1955   Кеннет Мор Глибоке синє море The Deep Blue Sea
  Курд Юрґенс Герої втомилися та Генерал диявола Les héros sont fatigués/Les Héros sont fatigués i Des Teufels General
1956   Бурвіль Через Париж La traversée de Paris
1957   Ентоні Франчоза Капелюх, повний дощу A Hatful of Rain
1958   Алек Гіннесс Вустами художника The Horse's Mouth
1959   Джеймс Стюарт Анатомія вбивства Anatomy of a Murder
1960   Джон Міллз Мотиви слави Tunes of Glory
1961   Тосіро Міфуне Охоронець Yojimbo
1962   Берт Ланкастер Птахолов з Алькатраса Birdman of Alcatraz
1963   Альберт Фінні Том Джонс Tom Jones
1964   Том Кортні За короля і вітчизну King and Country
1965   Тосіро Міфуне Червона борода Akahige
1966   Жак Перрен Напівлюдина та Пошуки Un uomo a metà / La busca
1967   Любіша Самаджич Ранок Jutro
1968   Джон Марлі Обличчя Faces

1983—1987Редагувати

Фестиваль знову став конкурсним у 1980 році, але діючі до цього нагороди, присуджувані журі конкурсу, не були відновлені до 1983 року: призи більше не називали Coppa Volpi (Кубок Вольпі), а вручалися під назвою Premio per il migliore attore (Премія найкращому акторові). Переможці отримували нагороди не у вигляді чаш, а прямокутних бляшок.

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1983   Мітчелл Лічшенштейн, Гай Бойд, Майкл Райт, Девід Алан Г'єр,
Меттью Модайн та Джордж Дзундза
Невдвахи Streamers
1984   Насіруддін Шах На ту сторону Paar
1985   Жерар Депардьє Поліція Police
1986   Карло Делле П'яне Різдвяний подарунок Regalo di Natale
1987   Г'ю Грант та Джеймс Вілбі Моріс Maurice

1988-наш часРедагувати

У 1988 році вперше за 20 років були відновлені найвідоміші призи фестивалю. Дві діючі донині нагороди були офіційно названі Coppa Volpi per la migliore interpretazione maschile (Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль) та Coppa Volpi per la miglior interpretazione femminile (Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль)[6].

Рік Актор Фільм Оригінальна назва
1988   Дон Амічі та Джо Мантенья Все змінюється Things Change
1989   Марчелло Мастроянні та Массімо Троїзі Котра година? Che ora è?
1990   Олег Борисов Єдиний свідок Edinstveniyat svidetel
1991   Рівер Фенікс Мій власний штат Айдахо My Own Private Idaho
1992   Джек Леммон Гленгаррі Глен Росс Glengarry Glen Ross
1993   Фабріціо Бентівольо Душа, що рветься навпіл Un'anima divisa in due
  Марчелло Мастроянні
(актор другого плану)
Раз, два, три… замри! Un, deux, trois, soleil
1994   Ся Ю Під гарячим сонцем Yangguang Canlan de Rizi
  Роберто Сітран (актор другого плану) Бик Il toro
1995   Ґец Ґеорге Фабрика смерті Der Totmacher
  Єн Гарт (актор другого плану) Нічого особистого Nothing Personal
1996   Ліам Нісон Майкл Коллінз Michael Collins
  Кріс Пенн (актор другого плану) Похорон The Funeral
1997   Веслі Снайпс Побачення на одну ніч One Night Stand
1998   Шон Пенн Сум'яття Hurlyburly
1999   Джим Бродбент Гармидер Topsy-Turvy
2000   Хав'єр Бардем Поки не настала ніч Before Night Falls
2001   Луїджі Ло Кашіо Світло очей моїх Luce dei miei occhi
2002   Стефано Аккорсі Подорож за покликом кохання Un viaggio chiamato amore
2003   Шон Пенн 21 грам 21 Grams
2004   Хав'єр Бардем Море всередині Mar adentro
2005   Девід Стретейрн На добраніч та бажаю удачі Good Night and Good Luck
2006   Бен Аффлек Голлівудленд Hollywoodland
2007   Бред Пітт Як боязкий Роберт Форд убив Джесі Джеймса The Assassination of Jesse James by the Coward Robert Ford
2008   Сільвіо Орландо Тато Джованни Il papà di Giovanna
2009   Колін Ферт Самотній чоловік A Single Man
2010   Вінсент Галло Необхідне вбивство Essential Killing
2011   Майкл Фассбендер Сором Shame
2012   Філіп Сеймур Гоффман та Хоакін Фенікс Майстер Master
2013   Теміс Пану Пані жорстокість Miss Violence
2014   Адам Драйвер Голодні серця Hungry Hearts
2015   Фабріс Лукіні Горностай L'Hermine
2016   Оскар Мартінес Почесний громадянин El ciudadano ilustre
2017   Камель Ель Баша Образа L'insulte
2018   Віллем Дефо Ван Гог. На порозі вічності At Eternity's Gate

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. La Magnani premiata come miglior attrice. La Stampa. 16 вересня 1947. Процитовано 8.08.2017. 
  2. Il Gran Premio ad "Amleto" di Olivier. La Stampa. 5 вересня 1948. Процитовано 8.08.2017. 
  3. L'assegnazione dei diciassette premi. L'Unità. 2 вересня 1949. Архів оригіналу за 07.10.2013. Процитовано 8.08.2017. 
  4. L'assegnazione dei premi. La Stampa. 11 веренся 1950. Процитовано 8.08.2017. 
  5. ДИКИЙ, Алексей Денисович // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 472. — 85000 прим. (рос.)
  6. Tutti i premiati. La Stampa. 10 вересня 1988. Процитовано 8.08.2017. 

ПосиланняРедагувати