Відкрити головне меню

Кипріян Мирон Володимирович (нар. 27 липня 1930, Винники) — головний художник театру ім. М. Заньковецької, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреат премії імені В. Клеха (США).

Кипріян Мирон Володимирович
Народження 27 липня 1930(1930-07-27) (89 років)
Винники
Громадянство Польща ПольщаСРСР СРСРУкраїна Україна
Навчання Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльність scenic designer, художник
Вплив Манастирський Вітольд Антонович
Вчитель Манастирський Вітольд Антонович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»
Медаль «Ветеран праці»
Премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1978
Звання Народний художник України

ЖиттєписРедагувати

Проживання у ВинникахРедагувати

Народився 27 липня 1930 року у Винниках у місцевій лікарні січових стрільців, що була розташована в урочищі «на Куті». Його батько, Володимир Кипріян (народився 28 липня 1896 році в Ярославі (нині Польща), зовсім молодим вступив у легіон Українських Січових Стрільців, дослужившись із рядового стрільця до четаря. Тому він наполіг, щоб опікувалися дружиною й дитиною медики цієї лікарні. Пізніше Винники відіграють суттєву роль у житті відомого митця Мирона Кипріяна. Адже тут він із родиною переживе один із найтрагічніших періодів у сучасній історії людства — другу світову війну.

Праця у театрі ім. Марії ЗаньковецькоїРедагувати

Навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (1954 р.), в художній майстерні Вітольда Манастирського. Від 1957 р. — художник-постаановник театру ім. Марії Заньковецької, а з 1963 р. обіймає посаду головного художника театру. Оформив вистави: «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1964 р.), «Річард III» У. Шекспіра (1974 р.), «Украдене щастя» І. Франка (1976 р.), «Народний Малахій» М. Куліша (1990 р.), «Павло Полуботок» К. Буревія (1990 р.); трилогія Б. Лепкого «Мазепа» (1992 р.), «Не убий» (1992 р.), «Батурин» (1993 р.); «Ісус, Син Бога живого» В. Босовича (1994 р.) та інші.

Державні нагородиРедагувати

Мирон Володимирович був знайомий з видатними людьми минулого століття і сучасності: Кароль Войтила (Папа Іван Павло ІІ), Соломія Крушельницька, Святослав Ріхтер, Галина Уланова, Майя Плісецька, Дмитро Крвавич, Ян та Андрій Скарбеки, Зінаїда Дехтярьова, Анатолій Ротенштейн, Сергій Данченко, Богдан Ступка, Микола Зарудний, Олексій Коломієць та багато інших письменників, художників, артистів, співаків, композиторів і людей найрізномінітніших уподобань.

ДжерелаРедагувати

  • Байцар А. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів-Винники, 2012. — 88 с.

ПосиланняРедагувати

ВитокиРедагувати