Вікіпедія

Гуторов Іван Федорович

український художник і педагог

Іван Федорович Гу́торов (нар. 20 серпня 1911, Мінеральні Води — пом. 13 листопада 1998, Львів) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1946 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1982 року.

Гуторов Іван Федорович
Народження 7 (20) серпня 1911
Мінеральні Води, Ставропольський край, РСФРР
Смерть 13 листопада 1998(1998-11-13) (87 років)
  Львів, Україна
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, пейзаж і натюрморт
Навчання Одеське художнє училище (1935) і Київський державний художній інститут (1941)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Волокидін Павло Гаврилович, Єлева Костянтин Миколайович, Кричевський Федір Григорович і Григор'єв Сергій Олексійович
Відомі учні Балла Павло Карлович, Бокшай Йосип Йосипович, Ващенко Гавриїл Харитонович, Караффа-Корбут Софія Петрівна, Карпинець Ірина Іванівна, Кипріян Мирон Володимирович, Коваленко Семен Дмитрович, Кушнір Веніамін Володимирович, Медвецька-Лутак Едіта Федорівна, Михайлюк Володимир Якович, Островський Володимир Олексійович, Присяжнюк Артемій Васильович, Ушаков Володимир Андрійович, Корженко Вадим Анатолійович, Козін Петро Дмитрович, Никаноров Віктор Федорович, Гришин Сергій Іванович і Музика Олександр Федорович
Працівник Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Член Спілка радянських художників України
Партія ВКП(б)
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги»
заслужений діяч мистецтв УРСР

Біографія ред.

Народився 7 [20] серпня 1911(19110820) року у місті Мінеральних Водах (нині Ставропольський край, Росія). Протягом 1929—1932 років навчався у Краснодарському художньому технікумі; у 1932—1935 роках — в Одеському художньому інституті у Павла Волокидіна; у 1935—1941 роках — у Київському художньому інституті у Костянтина Єлеви, Федора Кричевського і Сергія Григор'єва. Дипломна робота — картина «Фелікс Дзержинський з безпритульниками» (олія, керівник Федвр Кричевський).

У Червоній армії з липня 1941 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Служив молодшим офіцером у стрілецьких підрозділах. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги» (20 липня 1944), орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (22 листопада 1944)[1]. Член ВКП(б) з 1944 року.

З 1944 року викладав рисунок Львівській художньо-промисловій школі; з 1947 року — викладач, з 1954 року — доцент, з 1974 року — професор Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. Серед учнів: Балла Павло Карлович, Бокшай Йосип Йосипович, Вашуров Андрій Іванович, Ващенко Гавриїл Харитонович, Винниченко Василь Миколайович, Гайдай Іван Якович, Гришин Сергій Іванович, Зуєв Борис Григорович, Караффа-Корбут Софія Петрівна, Карпинець Ірина Іванівна, Кисельов Георгій Петрович, Кипріян Мирон Володимирович, Кітела Ярослав Іванович, Коваленко Семен Дмитрович, Кушнір Веніамін Володимирович, Медвецька-Лутак Едіта Федорівна, Михайлюк Володимир Якович, Никаноров Віктор Федорович, Островський Володимир Олексійович, Присяжнюк Артем Васильович, Санжаров Володимир Тимофійович, Ушаков Володимир Андрійович.

Жив у Львові, у будинку на проспекті Леніна, № 1/3, квартира № 36 та в будинку на вулиці Івана Франка, № 127, квартира № 1-а[2]. Помер у Львові 13 листопада 1998 року.

Творчість ред.

Працював в галузі станкового живопису і графіки, майстер тематичної картини. Серед робіт:

живопис
  • «Штурм райхстаґа» (1947);
  • «Весна» (1948);
  • «Гуцулка» (1948);
  • «Переділ землі у 1939 році» (1949; Національний музей у Львові);
  • «Бориславські вишки» (1950, полотно, олія; Національний художній музей України)[3];
  • «Нова свердловина» (1950);
  • «Пробна лекція Івана Франка у Львівському університеті» (1956; Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка);
  • «Коваль» (1957);
  • «Старий гуцул» (1958);
  • «Околиця села Жаб'є» (1958);
  • «Тюльпани на вікні» (1958);
  • «Квітучий Львів» (1959);
  • «Борислав уранці» (1959);
  • «Бурова» (1959);
  • «У закарпатському селі» (1960);
  • «Ранок у Карпатах» (1960);
  • «Карпатські нафтовики» (1960);
  • «Лісоруб» (1960);
  • «Натюрморт із трояндою» (1960);
  • «Квіти і народна кераміка» (1960);
  • «Гомін верховини» (1961);
  • «Говерла» (1961);
  • «Львів. Зимовий день» (1962);
  • «Дощовий день» (1962);
  • «Яхти» (1962);
  • «Вітряно» (1962);
  • «Околиця Львова» (1963);
  • «Зимовий Гурзуф» (1966);
  • «Виноградники зимою» (1966);
  • «Зима в Криму» (1966);
  • «Рота імені Тараса Шевченка в інтернаціональній бригаді в Іспанії» (1967);
  • «У 1920-му році» (1967);
  • «На трасі дружби» (1968; Пензенська обласна картинна галерея імені К. А. Савицького);
  • «Спілка боротьби і дружби (Володимир Ленін і Надія Крупська в Петербурзі у 1895 році)» (1969);
  • «Ні кроку назад» (1975);
  • «Іван Франко з робітниками» (1979);
графіка
  • «Автопортрет» (1945);
  • «Бій у руїнах» (1945);
  • «У центрі Берліна» (1945);
  • «Берлін. Барикада на мосту Мольке» (1945, папір, наклейка на картон, графітний олівець; Національний художній музей України)[4];
  • «Зв'язківець» (1945);
  • серія «Про солдата Вітчизняної війни» (1945—1947; Харківський художній музей, Одеський художній музей);
  • «Партизанський рейд Сидора Ковпака в Карпатах» (1946);
  • «Трембітар» (1953);
  • «Художник Михайло Ліщинер» (1955);
  • «Бахчисарай. Ханський палац» (1963);
  • «Скульптор Іван Севера» (1964);
  • «Ратуша у Львові» (1969);
  • «Чоловік у вишитій сорочці» (1971);
  • «Під Говерлою» (1989);
  • «Музей Івана Франка» (1991);
  • «Львів восени» (1993);
  • «Вулиця Івана Франка» (1994);
  • «Весняний Львів» (1994);
  • серії
    • «Берлінські зарисовки» (1945, Національний художній музей України);
    • «Радянський Борислав» (1950—1952; Національний музей у Львові, Алупкинський палац-музей);
    • «У роки білогвардійщини» (1969—1988).

Брав участь у республіканських виставках з 1947 року. Персональні виставки відбулися у Львові у 1956, 1961, 1973 роках.

Примітки ред.

  1. ↑ Гуторов Иван Федорович / Память народа.(рос.)
  2. ↑ Гуторов Іван Федорович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 41.
  3. ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 56.
  4. ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 80.

Література ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гуторов_Іван_Федорович&oldid=40750902