Відкрити головне меню

Волокидін Павло Гаврилович

ЖиттєписРедагувати

Народився 22 грудня 1877 в російському селі Архарово.

У 1898-1905 навчався в Одеській малювальній школі (нині — Одеське художнє училище), а у 1905-1906 навчався в Петербурзькій академії мистецтв.

З 1907 жив в Одесі.

У 1922-1934 був професором Одеського художнього інституту, серед його учнів — Григорій Мінський.

У 1934-1936 був професором Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Його було поховано на Другому Християнському цвинтарі Одеси.[1][2]

ТворчістьРедагувати

Автор портретів («Курсистка», 1918; «Жіночий портрет», 1924), пейзажів («Херсонська пристань», 1914), натюрмортів («Айстри», 1920; «Квіти в синій вазі», 1934).

Часто мандруючи Україною, зобразив одне з її старовинних міст — Кам'янець-Подільський. Етюд, створений в 1930 у цьому місті, зображує його стародавню архітектуру та сповнений епічного звучання [3].

В українському мистецтві його ім'я займає одне з найпочесніших місць. Маючи великий живописний талант, він сприймав оточуючий світ поетично і піднесено. Є автором ліричних пейзажів, артистично виконаних натюрмортів, але, як вважає Ігор Шаров, найбільш майстерно проявився його талант у жанрі портрета, де художник завжди намагався розкрити високу цінність людської особистості.

Більшість робіт у 1915-1916 — портретні малюнки. Вони стали важливим етапом у розвитку майстерності, поступово набувають образної виразності. Володіє чіткою легкою лінією, що м'яко моделює форму, вміє підкреслити в портреті найсуттєвіші риси моделі. «Жіночий портрет» (1916), «Портрет професора О. О. Кіпена» (1915). З часом розробляє колористичні та пленерні завдання у складних портретних композиціях. Якщо раніше, створюючи портрет, він, в основному обмежується лише рисуванням обличчя, то тепер, розкриваючи образ, майстер надає великого значення позі і жесту. Художник намагається створити композиційний портрет, до якого вводить елементи пейзажу або інтер'єру, тим самим доповнюючи характер портретованого.

ПриміткиРедагувати

  1. «Художественный некрополь». День памяти К. К. Костанди. Офіційний сайт Одеського художнього музею. 2015-10-31. Архів оригіналу за 2016-07-29. Процитовано 2016-07-29. 
  2. Одесский музей привел в порядок могилы известных художников. dumskaya.net. 2015-11-02. Архів оригіналу за 2016-07-29. Процитовано 2016-07-29. 
  3. Ковальская Людмила. Павел Волокидин. — Москва: Советский художник, 1981. — С. 12.

ПосиланняРедагувати

Література та джерелаРедагувати