Никаноров Віктор Федорович

український художник

Віктор Федорович Никано́ров (24 липня 1929, Стара Івановка — 24 жовтня 1996, Черкаси) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1967 року.

Никаноров Віктор Федорович
Народження24 липня 1929(1929-07-24) Редагувати інформацію у Вікіданих
Саратовська область, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть24 жовтня 1996(1996-10-24) (67 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Черкаси, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанржанрове малярство Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняСаратовське художнє училище (1950) і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1956) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительСельський Роман Юліанович, Щербатенко Юрій Володимирович, Манастирський Вітольд Антонович, Гуторов Іван Федорович і Любчик Василь Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожниця Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився 24 липня 1929 року в селі Старій Івановці (нині Саратовська область, Росія). 1950 року закінчив Саратовське художнє училище; у 1956 році — Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, де навчався у Романа Сельського, Юрія Щербатенка, Вітольда Манастирського, Івана Гутурова. Дипломна робота — розпис панно Саратовського будинку культури імені Степана Разіна (керівник Василь Любчик, оцінка — відмінно)[1].

Працював у Львівському товаристві художників; з 1964 року — у Львівському відділенні Художнього фонду УРСР; з 1965 року — у Черкаських художньо-виробничих майстернях. Мешкав у Черкасах в будинку на вулиці Свердлова/Байди-Вишневецького, № 32, квартира № 7. Помер у Черкасах 24 жовтня 1996 року.

Творчість

ред.

Працював у галузі декоративного мистецтва, станкового та монументально-декоративного живопису. Серед робіт:

  • «Рідні мотиви» (1960);
  • «Гуцулка» (1960);
  • «У парку» (1961);
  • «Карпатські мотиви» (1963);
  • «Бандуристи» (1964);
  • «Визволене місто» (1964);
  • «Бійці Першої кінної» (1967);
  • «Доярки» (1967);
  • «На довгу згадку» (1968);
  • «Жнива» (1969);
  • «Перші жнива» (1979);
  • «О. Тканко» (1979);
  • «Перемога» (1984).

Розписав аудиторію імені Тараса Шевченка у Львівському університеті (1961, у співавторстві).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1965 року.

Окремі полотна зберігаються у Черкаському художньому музеї.

Примітки

ред.

Література

ред.