Се́льський Рома́н Юліанович (21 травня 1903, Сокаль — 3 лютого 1990, Львів) — український художник-імпресіоніст.

Сельський Роман Юліанович
Народження 21 травня 1903(1903-05-21)
Сокаль
Смерть 3 лютого 1990(1990-02-03) (86 років)
  Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Національність українець
Країна  Республіка Польща
 СРСР
Жанр живопис
Навчання Краківська академія мистецтв
Діяльність художник, графік, art educator
Напрямок імпресіонізм
Відомі учні Андріяшко Василь Дмитрович, Литовченко Іван Семенович, Михайлюк Володимир Якович, Боєчко Петро Миколайович, Вонсик Дмитро Федорович, Паук Наталія Петрівна, Медвецький Микола Вікторович, Бокшай Йосип Йосипович, Сухоруков Олександр Олександрович, Кріп Євген Михайлович, Зельдич Ася Давидівна, Винницька Ірина Гнатівна, Катрушенко Іван Гордійович, Маркович Петро Костянтинович, Лобанов Володимир Миколайович, Карась Валерій Юрійович, Андрущенко Микола Дмитрович, Яців Мирон Ількович, Максисько Теофіл Степанович, Марчак Валерій Феофанович, Бабков Сергій Андрійович, Голяк Едуард Адольфович, Кічула Григорій Федорович, Галицький Богдан Іванович, Сопєлкін Олександр Леонідович, Глущук Федір Тимофійович, Безніско Євген Іванович, Козін Петро Дмитрович, Никаноров Віктор Федорович, Широков Володимир Олександрович, Онищенко Сергій Степанович, Ошева Клавдія Миколаївна, Кристопчук Микола Антонович, Звенигородський Віталій Борисович і Ганжа Петро Олександрович
Працівник Львівська національна академія мистецтв
Батько Семигинівський Юліан
У шлюбі з Сельська Марія Іванівна
Нагороди
народний художник УРСР Заслужений художник УРСР

Життєпис ред.

Родом із Сокаля (Галичина). Син правника, перекладача Юліяна Сельського та його дружини Юлії Штекель (нім. Stöckel).

Через постійні зміни місця праці батька сім'я часто переселялася, урешті-решт зупинилися у Львові. Батько хотів, щоб син став юристом, але під час навчання в гімназії Роман зустрів учителя Леона Довжицького, який першим помітив юний талант і зрозумів, що йому дорога у мистецтво.

Одного разу друзі привели його до відомого на той час уже Олекси Новаківського. Пізніше Сельський приносив йому картини на корекцію, став його учнем.

З 18 років вчиться у рисувальному класі при Львівській мистецько-промисловій школі. 1922 року (19 років) вступає до Краківської академії мистецтв, до майстерні професора Юліана Мегоффера, через два роки — до майстерні професора Юзефа Панькевича.

1925 року їде до Парижа. Там познайомився і потоваришував із Миколою Глущенком. 1926 року одружився з львівською художницею Маргіт Райх. Їде з нею у весільну подорож на Корсику.

Член АНУМ і учасник її виставок; морські («Порт», «Море», «Рибальська гавань») і гірські (серія з Чорногори, 1969—1971) пейзажі; портрети; натюрморти.

Співзасновник і перший голова (1929—1930) мистецького угрупування «Артес».[1]

На творчості відбилися тогочасні модерні течії європейського мистецтва, особливо сюрреалізм. Окрім того, в творчості Р. Сельського помітні впливи абстракціонізму, особливо це стосується пізньої творчості художника.

Його картини є в колекціях Київського, Львівського і Варшавського музеїв.

З 1947 — викладач Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва.

 
Будинок Сельських у Львові
 
Меморіальна дошка на честь Романа і Маргіт (Марії) Сельських

Був двічі одруженим. Перша дружина — Марґіт Райх, друга — Аґнес Бачинська (з 1982 року), дітей не мав.

Вибрані твори ред.

  • Натюрморт із книжкою. 1926 р.
  • Натюрмот з каталогом радянської виставки. 1926 р.
  • Зима. 1929 р.
  • Порт в Гелі. 1930 р.
  • На узбережжі Геля. 1932 р.
  • Двері. 1932 р.
  • Човни в Гелі. 1936 р.
  • Натюрморт.1944 р.
  • Натюрморт з мандоліною. 1944 р.
  • На львівських околицях. Полотно, олія. 1945
  • Повалені смереки. 1960 р.
  • Дзембронський натюрморт.1965 р.
  • Хащі. 1968 р.
  • Натюрморт. 1968 р.
  • Бурелом. 1968 р.
  • На веранді. 1970 р.
  • Чорногора. 1972 р.
  • Гуцульський інтер'р. 1975 р.
  • На пляжі. 1976 р.
  • Жовта фіранка. 1976 р.
  • Мушлі. 1978 р.
  • Кримське вікно. 1981 р.
  • Квіти в Дземброні 1983 р.
  • Натюрморт зі свічником. 1983 р.
  • Карпатський пейзаж. р. невідомий

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. Пйотр Лукашевич (2021). Об’єднання Митців “аrtes” (1929–1935) та інші історії львівського модернізму. Львів: Центр міської історії Центрально-Східної Європи. ISBN 978-617-95025-0-7. 

Посилання ред.