Казимир Сіхульський
Казими́р (Казімеж) Сіху́льський (пол. Kazimierz Sichulski; 17 січня 1879, Львів — 6 листопада 1942, там само) — польський живописець і графік; член товариства «Зеспул» з 1911 року (пол. Zespół)[8], товариства польських художників «Мистецтво» та віденського «Гаґенбунду».
| Казимир Сіхульський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Kazimierz Sichulski | ||||
|
| ||||
| Народження |
17 січня 1879[1][2][…] Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] | |||
| Смерть | 6 листопада 1942[1][4][5] (63 роки) | |||
| Львів, Українська РСР, СРСР[1] | ||||
| Поховання | Личаківський цвинтар[6] | |||
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | ЛНУ ім. І. Франка, Краківська академія мистецтв, Віденська академія мистецтв і Академія Колароссі | |||
| Діяльність | художник, викладач університету, карикатурист, графік | |||
| Роки творчості | 1900[7] — 1942[7]–1942[7] | |||
| Відомі учні | Кульчицький Юрій Петрович і Симонович Юрій Семенович | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Національний музей у Варшаві і Національний музей у Кракові | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
 Казимир Сіхульський у Вікісховищі | ||||
Життєпис ред.
Народився 17 січня 1879 року у місті Львові (тепер Україна) в сім'ї інженера-залізничника. Після закінчення гімназії з 1899 року навчався у Львівському університеті, пізніше — у Краківській академії образотворчих мистецтв, яку закінчив у 1908 році. Його викладачами, серед інших, були Юзеф Мегофер, Леон Вичулковський, Станіслав Виспянський. У 1904 році був відзначений серед найкращих випускників Краківської академії срібною медаллю. Продовжив навчання у Віденській академії мистецтв та в академії Колароссі у Парижі. Різдво 1904 року відзначив в Татарові на Гуцульщині, що в подальшому вплинуло на мистецтво художника.
У 1920—1930-х роках — професор Державної промислової школи Львові, у 1930—1939 роках — Краківської академії мистецтв.
Помер у Львові під час німецької окупації 6 листопада 1942 року, після тяжкої хвороби. Був похований у родинному склепі Лянґнерів на Личаківському цвинтарі.
Творчість ред.
Займався живописом, рисуванням карикатур, співпрацював з часописами «Хохол», «Liberum Veto», «Вперед». Пробував себе в архітектурі та декоративно-ужитковому мистецтві — створював ескізи-картони килимів, вітражів, мозаїк, виконував плакати. Серед робіт:
- гуцульської тематики
- «Хата» (1905);
- «Чорне ягня» (1904);
- «Гуцулка» (1906);
- «Гуцульські діти-сироти» (1906);
- «Вербна неділя» (1906);
- «Гуцульська Мадонна» (1914);
- «Гуцульське весілля» (1924);
- «Похід з полонин» (1925);
- «Баба з когутом» (1926);
- «Дівчина з ягнятком» (1940);
- «Гуцул з возом» (1942);
- портрети гуцулів;
- інші
- «Архангел Михаїл» (1913, літографія);
- «Океаніда» (1913, гуаш);
- «Іриси» (1917);
- «Вакханалія» (1924);
- «Ангел».
Автор плакатів:
- «Wieczór Wyspiańskiego w piątek, dnia 20 marca w Sali Filharmonii» (1908);
- «XV Wystawa „Sztuki“ Kraków» (1911);
- «V Międzynarodowe Targi Wschodnie we Lwowie 1925» (1925).
У 1910—1930-х роках брав участь у виставках у Німеччині, Австрії, Італії, Нідерландів, Бельгії, Фінляндії, США.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #135612411 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Kazimierz Sichulski
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 275. — ISBN 978-966-8955-00-5
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ Architekt. — № 6, 1911. — S. 87.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 210—211.
- Кравченко Я. Гуцульська сецесія Казимира Сіхульського // День. — 2013. — Вип. 125.;
- Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 94. — ISBN 966-5467-23-4.