Відкрити головне меню

Хостікоєв Анатолій Георгійович

український актор, народний артист України

Хостіко́єв Анато́лій Гео́ргійович (нар. 15 лютого 1953, Київ) — український актор театру і кіно, антрепренер. Народний артист УРСР, повний кавалер ордену «За заслуги».

Хостікоєв Анатолій Георгійович
Народився 15 лютого 1953(1953-02-15) (66 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності з 1974
Дружина Сумська Наталія В'ячеславівна
Діти Хостікоєв Георгій Анатолійович
Провідні ролі Сулейман І Пишний
IMDb nm0451857
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1996

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
Сиртакі у виконанні акторів Київського театру імені Франка Анатолія Хостікоєва та Тараса Постнікова

Переможець конкурсу загальнонаціональної премії «Людина Року 2001» та «Людина Року 2003» у номінації Актор Року[1].

Зміст

ЖиттєописРедагувати

Анатолій Георгійович Хостікоєв народився 15 лютого 1953 року в місті Києві. За батьком наполовину осетин, мати — українка[2]. Громадянин України.

Освіту здобув у Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, який закінчив 1974 року за спеціальністю «актор театру і кіно».

З 1974 по 1976 та з 1977 по 1978 роки — актор Львівського театру ім. М. Заньковецької. Відслужив у лавах радянської армії з 1976 по 1977 роки. З 1978 по 1980 — актор Київського академічного російського театру ім. Лесі Українки, з 1980-го — актор Київського національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

У 1999 році разом з Богданом Бенюком засновує Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв»[3].

Депутат Київської міської ради 2006—2011 років скликання. Безпартійний.

РодинаРедагувати

Театральні работиРедагувати

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
  1. 1980 — «Дядя Ваня» А. Чехова; реж. Сергій Данченко — Астров
  2. 1980 — «Загибель ескадри» О. Корнійчука; реж. Сергій Данченко — Фрегат
  3. 1981 — «Моя професія – синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі; реж. Володимир Оглоблін — Антоніо
  4. «Благочестива Марта» Тірсо де Моліно; реж. Володимир Оглоблін — Дон Філіппе
  5. «Санітарний день» О. Коломійця; реж. Володимир Оглоблін — Федя
  6. «Мата Харі» Н. Йорданова — Іван Попов
  7. «Фронт» О. Корнійчука — Огнєв
  8. «Бунт жінок» Н. Хікмета, В. Комісаржевської — Роберто
  9. 1986 — «Енеїда» І. Котляревського; реж. Сергій Данченко — Еней
  10. «Аукціон» М. Гараєва — Валера
  11. 1987 — «Майстер і Маргарита» М. Булгакова; реж. Ірина Молостова — Воланд
  12. 1988 — «Камінний господар» Лесі Українки; реж. Сергій Данченко — Командор
  13. «Різдвяна ніч» М. Гоголя — Дяк
  14. 1989 — «Тев'є-Тевель» Г. Горіна; реж. Сергій Данченко та Дмитро Чирипюк — Менахем
  15. 1990 — «Санаторійна зона» М. Хвильового; реж. Сергій Данченко — Анарх
  16. 1991 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка; реж. Сергій Данченко — Жульєн
  17. «Талан» М. Старицького — Антон Квітка
  18. 1995 — «Крихітка Цахес» Я. Стельмаха; реж. Сергій Данченко — Бальтазар
  19. 1996 — «Мерлін, або спустошена країна» Т. Дорста, У. Елера; реж. Сергій Данченко — Модред
  20. 1997 — «Кармен» А. Жолдака-Тобілевича, А. Хостікоєва за новелою П. Мериме; реж. Андрій Жолдак — Хосе
  21. 1999 — «Швейк» Я. Гашека; реж. Мирослав Гринишин и Андрій Жолдак — Шпик / жандарм / пан-отець / поручник Лукаш
  22. 1999 — «Кін IV» Г. Горіна; реж. Анатолий Хостикоев — Едмунд Кін
  23. 2000 — «Пігмаліон» Б. Шоу; реж. Сергій Данченко — Генрі Хіггінс
  24. 2001 — «Отелло» В. Шекспіра; реж. Віталій Малахов — Отелло
  25. 2010 — «Грек Зорба» Н. Казандзакіса; реж. Віталій Малахов — Алексіс Зорба
  26. 2015 — «Ліс» О. Островського; реж. Дмитро Богомазов — Геннадій Нещасливцев, пеший мандрівник
  27. 2016 — «Незрівнянна» Питра Квилтера; реж. Анатолій Хостикоєв — Сейнт Клер
Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв»
  1. 2003 — «Синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі; реж. Анатолій Хостикоєв — Леонида Папагатто
  2. 2004 — «Про мышей і людей» Дж. Стейнбека; реж. Віталій Малахов — Ленни
  3. 2005 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка; реж. Анатолій Хостикоєв — менестрель
  4. 2008 — «Задунаец за порогом» за мотивами опери С. Гулака-Артемовского; реж. Анатолій Хостикоєв — Султан
  5. 2011 — «Люкс для иностранцев» Девида Фримана — спонсор Фестиваля
Інші театри
  1. 2015 — «Він — моя сестра»; реж. Віталій Малахов — Рой (антреприза)

Режисерські работиРедагувати

  1. 1999 — «Кін IV» Г. Горіна
  2. 2003 — «Синьйор з вищого світу» Д. Скарначчі, Р. Тарабузі
  3. 2005 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського, Г. Татарченка
  4. 2008 — «Задунаец за порогом» за мотивами опери С. Гулака-Артемовского; реж. Анатолій Хостикоєв
  5. 2016 — «Незрівнянна» Питра Квилтера

ФільмографіяРедагувати

Громадська позиціяРедагувати

У квітні 2015 року Анатолій Хостікоєв висловився щодо заборони російських фільмів в Україні. На його думку, вона мала відбутися давно:

Це не є привід для радощів. Такі фільми як «Брат», «Брат 2». Ще тоді треба було зрозуміти. Це такі фільми, які потім приведуть до того, що зараз сталося. Але дуже б хотілося, щоб у нас в Україні знімалися свої серіали, свої фільми. Я переконаний, що будуть режисери, будуть сценаристи, які писатимуть для українських акторів.

У червні 2018 долучився до проекту ТСН на підтримку незаконно ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 619—620;
  • Хто є хто в Україні. — К., 1997. — С. 543;
  • Хто є хто в Україні. — К., 2000. — С. 513;
  • Шевченківські лауреати: 1962—2001. — К., 2001. — С. 589—591.