Жолдак Андрій Валерійович

Андрій Валерійович Жолдак (нар. 3 листопада 1962, м. Київ) — український театральний режисер. Заслужений діяч мистецтв України (2004). Лауреат низки відзнак міжнародних театральних фестивалів, а також премії ЮНЕСКО (2004). Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2009)[1]. З 2006 року проживає у Німеччині.

Жолдак Андрій Валерійович
Народився 3 листопада 1962(1962-11-03) (57 років)
Київ
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність театральний режисер, сценограф
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Роки активності 1989 — тепер. час
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч мистецтв України

БіографіяРедагувати

Свою першу режисерську освіту Андрій отримав у Київському державному інституті мистецтв ім. Івана Карпенка-Карого (1986). В 1989 році закінчив Державний Інститут театрального мистецтва в Москві (курс А. Васильєва). Ставив спектаклі в Київському національному театрі ім. І.Франка, театрі «Балтійський дім», театрі Раду Верстата (м. Сибіу, Румунія), театрі «Фольксбюне» (м. Берлін), Люцернському театрі опери й драми. В 2002—2005 роках — художній керівник Харківського драматичного театру ім. Т. Шевченка.

Належить до найбільш знаних у світі діячів українського драматичного театру. Широко використовує прийоми сучасного, зокрема, аванґардного театру, через що зажив слави невтомного експериментатора.[2]. Прагне до естетичної провокації, аби розбурхати свідомість і уяву глядача. Деякі його вистави тривають 4-5 годин і є випробуванням для акторів, яких він садить у клітки, змушує бігати голими на сцені й виставляти на показ все, що є гарного і поганого в людській природі.[2]. На думку Андрія Жолдака театр жорстокості, театр шоку є театром майбутнього. Цю думку режисер мотивує так:

"Треба розуміти, що сьогодні глядач, особливо західний глядач, існує в пластиковому, комфортному світі, якість життя настільки висока в усьому, що люди постійно існують наче під лампою, яка їх зігріває. Тому у них і популярний жорсткий радикальний театр."[3]

Андрій Жолдак переконаний, що Україні потрібна «культурна Аль-Каїда»[4], тобто, оновлення культурного процесу новими ідеями та проектами, які не залишать поза увагою не лише масового читача, а й державників та політиків[5].

Був одружений із Вікторією Спесивцевою, син драматурга Валерія Жолдака[6] , племінник Богдана Жолдака.

За сімейною легендою, яка не підтверджена документально, походить зі знаменитої династії Тобілевичів-Тарковських. Андрій взяв псевдонім Тобілевич ІУ , вважаючи себе праправнуком українського драматурга Івана Карпенка-Карого[7] та Надії Тарковської, внучатим племінником Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, Марії Садовської-Барілотті, Олександра, Арсенія та Андрія Тарковських.

ВиставиРедагувати

  • «Гамлет. Сни», вистава, 2002 рік
  • «Один день Івана Денисовича», вистава, 2003 рік
  • «Місяць кохання», вистава, 2003 рік
  • «Гольдоні. Венеція», вистава, 2004 рік
  • «Ромео і Джульєтта. Фрагмент», вистава, 2005 рік
  • «Медея в місті», вистава, 2005 рік
  • «Життя з ідіотом», вистава, 2007 рік
  • «Войцек», вистава, 2008 рік
  • «„Ленін Love. Сталін Love.“», вистава, 2008 рік

НагородиРедагувати

  • 2004 — Лауреат премії ЮНЕСКО в галузі виконавських мистецтв[8]
  • За постановку у 2008 році спектаклю «Ленін Love. Сталін Love.» його було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня (за здійснення мистецьких проектів на вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні)[9].

ПриміткиРедагувати

  1. Жолдак Андрій Валерійович — Енциклопедія Сучасної України
  2. а б Андрій Жолдак шокував Берлін
  3. Андрій Жолдак. Митець без держави. Архів оригіналу за 21 квітень 2009. Процитовано 7 квітень 2009. 
  4. http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/10/121001_zholdak_interview_nk.shtml BBC Україна: Андрій Жолдак: «В культурному значенні мій паспорт не має візи», 5 жовтня, 2012
  5. Андрій Жолдак: «Нам потрібна своя Аль-Каїда в культурі»[недоступне посилання з липень 2019]
  6. Жолдак Валерій Семенович. Енциклопедія Сучасної України [1]
  7. http://gazeta.ua/articles/history/_ivan-karpenkokarij-buv-chesnim-policejskim-i-horoshim-dramaturgom/516533 Gazeta.ua: Іван Карпенко-Карий був чесним поліцейським і хорошим драматургом, 16 вересня 2013
  8. UNESCO. Laureates 2004 Performing Arts. 
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 984/2009 Про відзначення державними нагородами України

ПосиланняРедагувати