Спесивцева Вікторія Ігорівна
українська акторка
Вікторія Ігорівна Спесивцева (нар. 25 грудня 1973[1]) — українська акторка театру, кіно та телебачення. Лауреатка Державної премії України імені Олександра Довженка.
| Вікторія Спесивцева | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Вікторія Ігорівна Спесивцева | |||
| Народилася | 25 грудня 1973 (51 рік) | |||
| Громадянство |  СРСР Україна  | |||
| Діяльність | кіноакторка, акторка | |||
| Діти | Янек, Адам | |||
| IMDb | ID 1533089 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис
ред.Народилася 25 грудня 1973 року.
Була одружена з режисером Андрієм Жолдаком. Кум — актор театру і кіно Богдан Ступка. Грала головні ролі у виставах Андрія Жолдака[2]. Була акторкою Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
2012 року зіграла головну жіночу роль у кінострічці «Люби мене».
З 2005 року мешкає у Берліні[1]. У Німеччині освоїла професію медика, за якою працює. Діти — Янек, Адам, обидва двомовні — розмовляють як українською, так і німецькою мовами[3].
Ролі у театрі
ред.- 1995 — «Не боюсь сірого вовка» за п'єсою Едварда Олбі «Хто боїться Вірджинії Вульф?»; режисер-постановник: Андрій Жолдак — Гані[4]
- 2002 — «Гамлет. Сни» Вільяма Шекспіра; режисер-постановник: Андрій Жолдак — Офелія[5]
- 2004 — «Брати Карамазови» Федора Достоєвського; режисер-постановник: Юрій Одинокий — Грушенька
- 1999 — «Три сестри» Антона Чехова; режисер-постановник: Андрій Жолдак — Ірина
- 1999 — «Кохання у стилі бароко, або Любов з неохоти» Ярослава Стельмаха; режисер-постановник: Сергій Данченко — Оляна[6]
Фільмографія
ред.- 2012 — «Люби мене» / Sev beni — Саша[7]
- 2003 — «Мамай» — татарська жінка
- 2003 — «Атлантида» — епізод
Нагороди
ред.- Державна премія України імені Олександра Довженка 2004 року — за визначний творчий внесок у створення повнометражного художнього фільму «Мамай» (у складі колективу)[8].
Примітки
ред.- ↑ а б Виктория Спесивцева // VOGUE.ua, 17 февраля 2014 [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ультимативно-принциповий епатаж. Україна Молода. 11.11.2005. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 9 липня 2019.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (24 січня 2014). Актриса Вікторія Спесивцева: «Тандему з Жолдаком давно немає. Його мистецтва останніх років я не розумію». «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 7 грудня 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
- ↑ Бояться ли серого?
- ↑ Примарні сни Андрія Жолдака у виставі “Гамлет”. Архів оригіналу за 5 червня 2015. Процитовано 9 липня 2019. [Архівовано 2015-06-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Історія кохання у стилі бароко. День. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 9 липня 2019.
- ↑ Український кінопрорив у Монреалі. Віче. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 8 липня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 920/2004 від 18 серпня 2004 року «Про присудження Державної премії України імені Олександра Довженка 2004 року». Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 10 серпня 2014.
Посилання
ред.- Актриса Вікторія Спесивцева: «Тандему з Жолдаком давно немає. Його мистецтва останніх років я не розумію» // Олег Вергеліс, Дзеркало тижня, 24 січня 2014 [Архівовано 6 серпня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |