«Тев'є-Тевель» — вистава Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, поставлена за українським перекладом Миколи Зарудного п'єси російського драматурга Григорія Горіна «Панахидна молитва» (рос. Поминальная молитва), написаною за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема «Тев'є-Молочар»[1].

«Тев'є-Тевель»
Написана Григорій Горін
Шолом-Алейхем (першотвір)
Режисер Сергій Данченко
Автор музики Міхаіл Глуз
Хореографія Борис Каменькович
Герої Богдан Ступка
Дата прем'єри 23 грудня 1989
Місце прем'єри Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Мова вистави українська
Перекладач Микола Зарудний
Жанр трагікомедія
Хронометраж 3 години 30 хвилин

Прем'єра вистави відбулася 23 грудня 1989 року. Незмінним виконавцем головної ролі протягом багатьох років залишався Богдан Ступка. Вистава є одним з найуспішніших проектів української театральної сцени останніх двох десятиріч — завжди проходила з аншлагом, а квитки на спектакль були надзвичайним дефіцитом.

Анотація ред.

…Тягне свій візок з молоком анатівський молочник Тев'є, розмірковуючи над такими звичними для кожної простої людини проблемами: як навести лад у великій родині, як зробити так, щоб п'ять дочок видати заміж за порядних людей, як заробити побільше грошей, від яких залежить існування.

Різних людей зустрічає герой на своєму шляху, по різному складаються їхні долі. Зустріч з київським студентом Перчиком, якого Тев'є приводить у свою сім'ю, закінчується від'їздом дочки Годл до далекого Сибіру, куди заслано її чоловіка-студента. Старша дочка Цейтл після невдалого сватання за м'ясника Лейзера, виходить за бідного, але рідного по натурі Тев'є кравця Мотла. Хава, найулюбленіша дочка Тев'є, поєднує свою долю з російським хлопцем Федором. І батько, проклинаючи її, знов звертається до єдиного свого порадника — Бога, чекаючи надії на краще. Сподівання розбиваються одне за одним, але Тев'є, великий мрійник з Анатівки, навіть після смерті дружини, тримаючи в обіймах маленьку онуку Голду, оповідає їй про закономірність й логічність життєвого кола.

Ідея бажаного та недосяжного проходить крізь всі події вистави, яка вирішена в трагікомічному жанрі, де крізь сльози лунає сміх, де є місце гумору, дотепності. І, звичайно, колоритній музиці, без якої також не обходиться життя…[2]

Творчий склад ред.

Дійові особи та виконавці ред.

 
Виконавець ролі Тев'є Богдан Ступка після завершення ювілейної вистави «Тев'є-Тевель» у день 20-річчя по прем'єрі

Вистава у фестивалях та на гастролях ред.

Виставу було показано на фестивалях:

  • «Березіль» (Україна)
  • «Театральні зірки Росії»
  • I Міжнародний фестиваль ім. А. Чехова (Росія, Москва)
  • IV Міжнародний фестиваль мистецтв імені Соломона Міхоелса
  • Всеросійський фестиваль «Театр Григорія Горіна»

Під час гастрольних поїздок театру виставу було показано у Росії, Німеччині, Польщі, США (тричі — у Нью-Йорку, Чикаго та Філадельфії).

Хронологія вистави ред.

  • 1989, 23 грудня — Прем'єра вистави
  • 2004 — 300-й показ вистави
  • 2008, 23 грудня — 350-й показ вистави у день 19-річчя[4]
  • 2009, 23 грудня — Ювілейна вистава на честь 20-річчя (Богдан Ступка вийшов на сцену у ролі Тев'є 362-й раз)[5]
  • 2012 — Після смерті Богдана Ступки вистава не виконувалась на честь поваги пам'яті актора, натомість, проводиться відеопоказ вистави.[6]

Факти ред.

  • У 1993 році сценограф Данило Лідер та виконавці головних ролей Богдан Ступка (Тев'є) та Наталія Лотоцька (Голда) були нагороджені за виставу «Тев'є-Тевель» Шевченківською премією, що становила на той момент 200 тисяч карбованців.
  • Після 300-го показу вистави (у 2004 році) Богдан Ступка був удостоєний титулу «Жива легенда».
  • Онука Шолом-Алейхема Бел Кауфман під час гастролей вистави у Нью-Йорку визнала Богдана Ступку «найкращим Тев'є-молочником».

Поновлення 2019 ред.

До 100-річного ювілею зі дня створення театру ім. Івана Франка було оголошено про відновлення легендарної вистави під назвою «Поминальна молитва»[7]. Прем'єру зіграли 11 вересня 2019 року. У ролі Тев'є на сцену вийшов Богдан Бенюк, режисер поновлення — Дмитро Чирипюк[8]. Театральна критика майже повністю промовчала щодо постановки[9], критичний розбір на порталі «Театральна риболовля» вийшов під заголовком «„Поминальна молитва“ у стилістиці „Старих пісень про головне“»[10], а театрознавиця та дружина Данила Лідера Кіра Пітоєва відмітила:

Ця вистава про інше, з іншими і в інший час! Та стара вистава заворожувала, у ній був якийсь гіпнотичний вплив: стояла людина на порожній сцені і розмовляла з Небом. А тут багато людей, і не на порожній сцені. І Небо… не відповідає[11].

Оригінальний текст (рос.)
Так и времени того нет, и нет того зрителя! Это спектакль о другом, с другими и в другое время! Тот старый спектакль завораживал, в нем было какое-то гипнотическое воздействие: стоял человек на пустой сцене и разговаривал с Небом. А здесь много людей, и не на пустой сцене. И Небо… не отвечает.

Кіра Пітоєва-Лідер про виставу «Поминальна молитва», потрал «InKyiv» від 10 березня 2020 року

Примітки ред.

  1. Тев'є-Тевель. Театр імені І. Франка (Київ). Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017. 
  2. Офіційний сайт театру ім. І. Франка. Архів оригіналу за 15 вересня 2012. Процитовано 26 грудня 2009. 
  3. Сергій ТРИМБАЧ (22 липня 2019). Чорні мітки польоту білого птаха. Сім літ без Богдана Ступки (укр.). «День» №129. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 2019-7-22. 
  4. Тетяна Поліщук. «Мудрець. Сьогодні в 350-й раз Богдан Ступка зіграє свою зоряну роль Тев'є-молочника» [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — День, 23 грудня 2008
  5. Двадцять життів «Тев'є-Тевеля» — День, 23 грудня 2009
  6. Маловідомі факти про Богдана Ступку [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] — Фотогорафії Старого Львова, 28.08.2016
  7. Вистава «Поминальна молитва». Театр ім. І. Франка. OpenTheatre — театр онлайн. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 10 грудня 2020. 
  8. Тетяна ПОЛІЩУК (31 липня 2019). Нова історія легендарної вистави. Першою прем’єрою ювілейного сезону франківців стане «Тев’є-Тевель» з Богданом Бенюком у головній ролі (укр.). «День» №136. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 10 грудня 2020. 
  9. Костянтин РИЛЬОВ (18 грудня 2019). Прем'єра «Поминальної молитви»: перезавантаження шедевра Богдана Ступки. У чому різниця у виконанні ролі Тев'є-молочника в театрі Франка Ступки і Бенюка (укр.). Mind.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 10 грудня 2020. 
  10. Сергій ВИННИЧЕНКО (13 квітня 2020). «Поминальна молитва» у стилістиці «Старих пісень про головне» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 10 грудня 2020. 
  11. Миф о пролитом молоке, или Тевье Тевель (рос.). InKyiv. 10 березня 2020. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 10 грудня 2020. 

Джерела ред.