Ступка Остап Богданович
Сту́пка Оста́п Богда́нович (нар. 2 вересня 1967, Львів, Українська РСР, СРСР) — український актор театру, кіно та дубляжу, телеведучий. Народний артист України (2009), лауреат Мистецької премії «Київ» імені Амвросія Бучми. Син Богдана Ступки та батько Дмитра Ступки.
| Остап Богданович Ступка | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||
| Остап Ступка на Одеському міжнародному кінофестивалі, липень 2013 | ||||||||
| Ім'я при народженні | Остап Богданович Ступка | |||||||
| Народився |
2 вересня 1967 (56 років) Львів, Українська РСР, СРСР | |||||||
| Національність | українець | |||||||
| Громадянство |
 Україна | |||||||
| Діяльність | актор, телеведучий | |||||||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||||||
| Дружина |
Тетяна Капліна Ірина Ступка Дарина Ступка | |||||||
| Діти |
Дмитро Ступка Богдан Ступка Устина Ступка | |||||||
| Батьки | Ступка Богдан Сильвестрович | |||||||
| IMDb | ID 0836275 | |||||||
| Нагороди та премії | ||||||||
| ||||||||
|
| ||||||||
 Остап Богданович Ступка у Вікісховищі | ||||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||||||
Життєпис Редагувати
Народився 2 вересня 1967 року у Львові в родині актора Богдана Ступки.
У 1988 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Леоніда Олійника). З 1988 року актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.
Працював на телебаченні ведучим шоу-програми «Перший мільйон» — українська версія проєкту «Хто хоче стати мільйонером?».
Нерозбірливість у зображенні українців Редагувати
Зіграв роль командира загону УПА у стрічці «Ми з майбутнього 2», що викликало негативні відгуки телекритиків.[1]. Міністерство культури і туризму України не рекомендувало фільм до показу в Україні через його провокаційний зміст і розпалювання міжнаціональної ворожнечі[2][3] (також див. фільм «Матч» тощо).
Скандали Редагувати
4 квітня 2023 року в центрі Києва на своєму авто «Land Rover» виїхав на зустрічну смугу та влетів у припаркований автомобіль. Всередині перебувала людина, що зазнала травмування. У крові актора за допомогою «Драгера» виявили 1,62 проміле алкоголю. (Допустима норма – 0,3 проміле). За вчинене Остапові Ступці передбачене покарання у вигляді до трьох років ув’язнення.[4][5][6]
Хоча Ступка в суді обіцяв всіляко надавати допомогу потерпілому, але як розповів потерпілий на ім'я Ярослав, актор навідав його в лікарні лише через 6-7 днів. Деякі кошти за лікування Ступка повернув чоловікові, але лише за операцію на нозі та за деякі препарати, в сумі це близько 20 тисяч гривень. Утім, лікування коштує значно більше.
"Остапа Ступку я побачив на 6-7 день мого перебування в лікарні. За весь час він у мене був три рази. На дві хвилини максимум він забігав. Деякі кошти він мені повернув. Але якби я на нього розраховував, я був би без нічого. Я заплатив за операцію, під час якої мені вставляли шурупи титанові. Сума була 18 тисяч, пізніше він мені їх віддав. Ще декілька разів він мені деякі препарати купував, це до двох тисяч гривень. Більше він нічого не купував. А в мене ще буде одна операція. У всіх, які я проходив після лікарні, процедурах, він не брав жодної участі. Про подальше лікування після лікарні він не цікавився", – розповів Ярослав.
В червні Ступці подовжили запобіжний захід (нічний домашній арешт) до 5 липня.
Родина Редагувати
Батько — актор, Народний артист СРСР Богдан Ступка, художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Мати Лариса Семенівна Ступка (дів. — Корнієнко) — солістка Львівського театру опери й балету та Київського театру опери й балету ім. Шевченка, також знімалася в кіно.
Перша дружина — Тетяна Капліна, друга — Ірина, художник-модельєр за освітою, директор-розпорядник театру «Сузір'я»[7]. Сини: Дмитро Ступка (від першого шлюбу, актор київського театру імені Франка) та Богдан Ступка, дочка Устина Ступка. Третя дружина (з 2015 року) — Дарина, студентка театрального вишу[8].
Політична діяльність Редагувати
У серпні 2012 року приєднався до партії Україна — Вперед!,[9] очолюваною Наталією Королевською, за списком під третім номером якої балотувався до Верховної Ради України. Свою участь у цьому політичному проєкті коментувати відмовився.[10][11][12]. На виборах партію «Україна — Вперед!» підтримало 322 198 виборців, це - 1,58 %, до Верховної Ради України Наталія Королевська та її партія не потрапили.[13]
Роботи у кіно Редагувати
- 1979 — «Забудьте слово „смерть“» — хлопчик у «будьонівці» з яблуком (у титрах не вказаний)
- 1985 — «Женихи»
- 1987 — «Жменяки» — Степан Жменяк
- 1988 — «Камінна душа» — Іванко
- 1990 — «Я той, хто є…»
- 1991 — «Особиста зброя»
- 1991 — «Ніч самогубця»
- 1992 — «Господи, прости нас грішних» — Степан
- 1999 — «Як коваль щастя шукав»
- 2002 — «Молитва за гетьмана Мазепу» — Пилип Орлик
- 2004 — «Евіленко / Evilenko» — Доктор Амітрін
- 2007 — «Російський трикутник» — Капітан Шакальський
- 2008 — «Куплю друга» — Артем Кімович Сичов
- 2008 — «Богдан-Зиновій Хмельницький» — Тиміш
- 2008 — «Серце на долоні» / «Serce na dłoni»
- 2008 — «Тарас Бульба»
- 2010 — «Ми з майбутнього 2»
- 2011 — «Платон Ангел» — маляр, чоловік Клави
- 2012 — «Одеса-мама» — фарцівник Шуня
- 2012 — «Матч» — Дещеня
- 2014 — «Мажор» — Іван Петрович Смоленцев
- 2016 — «Диво за розкладом» — ректор університету
- 2016 — «Папараці» — Марат Генрихович Щєглов
- 2017 — «Гіркі жнива» / «Bitter Harvest» — Бойко
- 2017 — «Ізі» / «Izi» — Богдан, католицький священник з України
- 2017 — «Казка старого мельника» — чоловік Параски
- 2018 — «Крути 1918» — червоний комісар
- 2018 — «Ефір» — російський командир
- 2019 — «Моя ідеальна мама» — бізнесмен Микола Коренєв
- 2020 — «Карпатський рейнджер»
- 2020 — «Козаки. Абсолютно брехлива історія» — кошовий
- 2021 — «Джек & Лондон» — Віктор
Дублювання та озвучення Редагувати
- «Район Мелроуз» — (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Усі жінки — відьми» — (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Нічого втрачати» — (багатоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Цей шалений, шалений, шалений світ» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Молодий Франкенштейн» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Срібна стріла» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Чужий» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Чужі» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Колісниці вогню» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Помста придурків» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Поліцейська академія» (1—3 і 5—6 частини) — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Роман з каменем» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Перлина Нілу» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Людина дощу» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «До бою!» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Глорія» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Шанхайський сюрприз» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Робін Гуд» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «У ліжку з ворогом» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Доктор Голлівуд» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Тонка блакитна лінія» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Заряджена зброя» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Немовля на прогулянці» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Патруль часу» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Мандри Гулівера» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Великий білий чемпіон» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Роксана» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Канонерка» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Війна Роуз» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Страсний тиждень» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Хто боїться Вірджинії Вульф?» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Дуже страшне кіно 2» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Агентство моделей» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «1+1»)
- «Життя як диво» — всі чоловічі ролі (двоголосе закадрове озвучення студії «Контакт» на замовлення телеканалу «1+1»)
- «Супермен 2» — (багатоголосе закадрове озвучення телеканалу «Інтер»)
- «Космічні ковбої» — (багатоголосе закадрове озвучення телеканалу «Інтер»)
- «Кенан і Кел» — (багатоголосе закадрове озвучення телеканалу «ICTV»)
- «Пірати карибського моря» (1—3 і 5 частини) — Вілл Тернер (дубляж компанії «Невафільм Україна» і студії «Le Doyen»)
- «Тачки» (3 частини) — Блискавка Маккуїн (дубляж компанії «Невафільм Україна» і студії «Le Doyen»)
- «Одного разу в Римі» — Антоніо (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Вольт» — Вольт (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Аліса в країні чудес» — Божевільний Капелюшник (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Аліса в задзеркаллі» — Божевільний Капелюшник (дубляж студії «Le Doyen»)
- «Мулен Руж» — (дубляж студії «Pteroduction Sound»)
- «Мадагаскар 2» — Другий браконьєр (дубляж студії «Постмодерн»)
- «Роги та копита» — (дубляж студії «Lemma»)
- «Чарівний горох» — (озвучення студії «Укранімафільм»)
- «Бабай» — Чорт (озвучення студії «Укранімафільм»)
- «Ультиматум Борна» — Джейсон Борн (кінотеатральний дубляж)
Ролі у театрі Редагувати
- Паллант — «Енеїда» І. Котляревського
- Перчик — «Тев'є-Тевель» Шолом-Алейхема
- Хлоня — «Санаторійна зона» М. Хвильового
- Михась — «Гріх» В. Винниченка
- Принц — «Біла ворона» Ю. Рибчинського
- Альфредо — «Привиди» Едуардо де Філіппо
- Ілько — «Патетична соната» М. Куліша
- Наглядач — «Записки божевільного» М. Гоголя
- Лукаш — «Лісова пісня» Лесі Українки
- Буртінус — «Стережися лева» Я. Стельмаха
- Сер Модред — «Мерлін, або спустошена країна» Т. Дорста, В. Елера
- Люченцьйо — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра
- Писар — «Український водевіль, або вип'ємо й поїдемо!» М. Кропивницького
- Едгар — «Король Лір» В. Шекспіра
- Густав — «Бал злодіїв» Жана Ануя
- Тузенбах — «Три сестри» А. Чехова
- Джефрі — «Я, Генрі II» Дж. Голдмена
- Капітан Гарді — «Леді і Адмірал» Т. Реттігана
- Леон Венгожевський — «Мама, або несмачний витвір на дві дії з епілогом» Ст. Віткевича
- Лонгин — «Буквар миру» Г. Сковороди
- Креонт — «Цар Едіп» Софокла
- Хлестаков — «Ревізор» М. Гоголя
- Далі — «Істерія» Террі Джонсона
- Меркуціо — «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра
- Смердяков — «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського
- Фігаро — «Весілля Фігаро» Бомарше
- Отто фон Ф. — «Московіада» Ю. Андруховича
- 2018, 9 червня — «Війна» Ларса Нурена; реж. Давид Петросян — Дядько[14][15][16]
- 2018, 25 грудня — «Коріолан» за однойменною трагедією Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Сіціній Велут, народний трибун[17]
- 2020, 5 серпня — «Крум» Ханоха Левіна; реж. Давид Петросян — Дядько Крум[18][19][20]
- 2021, 5 травня — «Пер Гюнт» за п'єсою Генріка Ібсена; реж. Іван Уривський — Пер Гюнт[21][22][23][24]
Телепроєкти Редагувати
- «Танці з зірками» (1+1)
- «Перший мільйон» (1+1)
- «12 найкращих шахраїв» (документальний проєкт ICTV)
- «Останній герой» (ICTV)
Нагороди й номінації Редагувати
| Нагороди й номінації | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Премія | Номінація | Робота | Результат |
| 2006 | «Телетріумф» | Ведучий розважальної програми | Перемога | |
Мультимедія Редагувати
- Остап Ступка став прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь.
- 2012 — Разом з Іреною Карпою знявся в кліпі гурту KOZAK SYSTEM «Така Спокуслива» (реж. Тарас Дронь)[25]
Примітки Редагувати
- ↑ Пропаганда в кіно. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 1 червня 2012.
- ↑ Мінкульт не радить показувати російський фільм про УПА. Росіяни чекають Януковича. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ Міністерство культури і туризму України. web.archive.org. 23 лютого 2010. Архів оригіналу за 23 лютого 2010. Процитовано 6 січня 2021.
- ↑ З’явилися нові деталі «п’яної» ДТП за участю актора Остапа Ступки. Інформаційне агентство Вголос/Vgolos (укр.). Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Остап Ступка прокоментував ДТП, яку влаштував вночі в Києві. ТСН.ua (укр.). 5 квітня 2023. Процитовано 5 квітня 2023.
- ↑ Сів за кермо ПІД МУХОЮ і ВРІЗАВСЯ в чуже авто. Ступці обрали запобіжний захід (uk-UA). Процитовано 6 квітня 2023.
- ↑ Театр «Сузір'я» виселять, бо на його приміщення у чиновників свої плани. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
- ↑ Остап Ступка втретє одружився [Архівовано 26 жовтня 2017 у Wayback Machine.] «Високий замок»
- ↑ Телевізійний ролик - Королевська, Шевченко, Ступка (uk-UA). Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Остап Ступка був третім у партійному списку Королевської. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 11 серпня 2012.
- ↑ Остап Ступка став третім у партійному списку Королевської. ТСН.ua (укр.). 1 серпня 2012. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Королевська віддала Ступці третій номер у списку, - джерело. LB.ua. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Експерти оцінили агітацію Королевської в сотні мільйонів доларів. ТСН.ua (укр.). 31 жовтня 2012. Процитовано 15 квітня 2023.
- ↑ Війна за любов. Прем'єра, що перевертає душу. Укрінформ (укр.). 10 червня 2018. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ «Війна», або Любити не можна ненавидіти. Національний театр ім. І. Франка". PROТеатр (укр.). 13 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Іван БАБЕНКО (12 червня 2018). Істини для всіх (укр.). «День» №102. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2018-7-04.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (13 січня 2019). «Коріолан» — франківський маніфест Богомазова (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 12 жовтня 2022.
- ↑ Лімб для Крума. Прем'єра Давида Петросяна в Національному театрі Івана Франка. PROТеатр (укр.). 5 серпня 2020. Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (6 серпня 2020). Повернення блудного сина. Вперше в Україні поставлено п’єсу «Крум» сучасного ізраїльського драматурга Ханока Левіна (укр.). «День». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2020-8-7.
- ↑ Едуард ОВЧАРЕНКО (10 серпня 2020). Крок у невідомість (укр.). «Я-UA». Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2020-8-11.
- ↑ У пошуках норвезького Гамлета. Іван Уривський у галереї Генріка Ібсена (укр.). «Театрально-концертний Київ». 9 березня 2021. Архів оригіналу за 17 жовтня 2021. Процитовано 2021-3-09.
- ↑ Пер Гюнт // Репортаж телеканалу UA: Київ (укр.). «UA: Київ». 7 квітня 2021. Процитовано 2021-4-07.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (9 квітня 2021). «Пер Гюнт» на морі й на… локдауні. Про свою нову постановку на франківській сцені, яка є присвятою легендарним Сергієві Данченку та Богданові Ступці, розповідає Іван Уривський (укр.). «День» №63-64. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 2021-4-9.
- ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (6 травня 2021). «Пер Гюнт»… 25 років по тому. Столичні франківці запросили на першу прем‘єру після локдауну, яка вразила публіку (укр.). «День». Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 2021-5-6.
- ↑ KOZAK SYSTEM — Taka Spokuslyva, Така Спокуслива — official video
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ступка Остап Богданович |
- Остап Ступка на сайті IMDb (англ.)