Відкрити головне меню

1+1

Телевізійний канал
(Перенаправлено з 1+1 (телеканал))

«1+1» (читається «один плюс один»; розм.-жарг. «Плюси»[2][3][4]) — український загальнонаціональний телеканал, який входить до медіаконгломерату «1+1 Media». Кінцевим бенефіціарним власником телеканалу є Ігор Коломойський, а власником істотної участі — Ігор Суркіс.[5]

1+1
ТОВ «ТРК „Студія 1+1“»[1]
1+1 logo.svg
Країна Україна Україна
Зона мовлення Україна Україна
Андорра Андорра
Вірменія Вірменія
Білорусь Білорусь
Європейський Союз Європейський Союз
Північна Македонія Північна Македонія
Молдова Молдова
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Азербайджан Азербайджан
Швейцарія Швейцарія
Туреччина Туреччина
Чорногорія Чорногорія
Грузія Грузія
Ізраїль Ізраїль
Сербія Сербія
Час мовлення цілодобово (з 14 лютого 2005)
Мова мовлення українська
російська
Центр керування Київ
Формат
зображення
576i 16:9 (SDTV)
1080i (HDTV)
Тематика каналу Загальна
Дата початку
мовлення
3 вересня 1995 (як телекомпанія)
1 січня 1997 (як телеканал)
Замінив УТ-2
Цифровий
мультиплекс
MX-1 (3)
Аудиторія 18—54+
Доля аудиторії 9,43% (2018) (, )
Засновник Олександр Роднянский
Вадим Рабінович
Борис Фуксман
Власник(и) ТОВ "Медіа Сервісез Україна" (42%)
"1+1 Продакшн" (30%)
Грізард Інвестменс Лімітед (22,98%)
Грінтвуд Інвестментс Лімітед (5,02%)
Керівник(и) В'ячеслав Мієнко (голова Правління «1+1 Media»)
Споріднені канали Україна 2+2
Україна 1+1 International
Україна ПлюсПлюс
Україна ТЕТ
Україна УНІАН ТБ
Україна Бігуді
Україна Квартал TV
Україна Paramount Comedy Україна
Голос каналу Олександр Даруга (1997—2007),
Григорій Решетник (2007—2009),
Євген Сінчуков (2009—2018),
Сергій Могилевський (2014—н. ч.)
Слоган Ти не один!
Сайт 1plus1.ua

Про каналРедагувати

Телеканал заснований у вересні 1995 року. Програми виробництва студії вийшли в ефір у вересні того ж року на УТ-1. Як самостійний канал «1+1» мовить з 1997 року в мережі УТ-2.

З березня 2006 року в кабельних мережах США й Канади стартувала міжнародна версія телеканалу 1+1 — «1+1 International».

З 17 січня 2017 року телеканал мовить у форматі 16:9.[6]

19 вересня 2019 року почав мовлення у стандарті високої чіткості (HD)[7].

ПокриттяРедагувати

Технічне покриття території України — 95 % (другий за покриттям український телеканал після телеканалу UA: Перший) (до вимкнення аналогового телемовлення 1 вересня 2018).

СтатистикаРедагувати

РейтингиРедагувати

Протягом багатьох років спостерігалося зниження рейтингів і частки «1+1». За підсумками 2004 року вона становила 21,02 % (за традиційною методикою вимірювання «50+»), 2005 року — 20,1 %, 2006 року — 18,3 %, 2007 року — 16,15 %, 2008 року — 11,79 %. У 2009 році частка знизилася до 9,1 % і 1+1 уперше за всю історію поступився другим місцем, серед українських телеканалів, «Новому каналу» (за комерційною аудиторією 1+1 втратив другу позицію ще минулого разу). Лише у 2011 році частку досягла 9,16 % (4-е місце).

У 2012 доля каналу склала 9,67 %, у 2013 — 9,71 %, у 2014 — 8,89 %, у 2015 — 9,51 %. У 2016 канал вперше за багато років вийшов на перше місце з показником 9,98 %. Проте вже у 2017 році телеканал поступився першістю і завершив рік з долею 9,49 % (за даними системи рейтингів Nielsen)[8].

У 2018 році канал зберіг частку на рівні 9,43 %[9].

Походження контентуРедагувати

За результатами моніторингів активістів кампанії «Бойкот російського кіно», за період з 8 по 14 вересня 2014 року на телеканалі «1+1» демонстрували по 4 год 5 хв російського контенту на добу.[10][11]

Окрім того, активісти оприлюднили дані, відповідно до яких за даними моніторингу 27 вересня 2014 року на телеканалі «1+1» частка російськомовного контенту становила близько 29 %.[12]

ВласникиРедагувати

З часу заснування телекомпанія «Студія 1+1» належала трьом власникам: 20 % — голові ради директорів каналу Олександру Роднянському, 30 % — американській медіакорпорації Central European Media Enterprises Ltd. (CME, засновник і головний акціонер Рональд Лаудер), 50 % — компанії «Інтер-медіа», що в свою чергу належить німецькій компанії Innova-Film, яку до останнього часу контролював Борис Фуксман.

У 2005 — 2008 CME поступово викупила в партнерів ще 70 % акцій і довела свою долю до 100 %[13].

Протягом 2009 — 2010 років СМЕ продала телеканал своєму міноритарному акціонеру Ігору Коломойському. Остаточно угода з продажу завершилася у квітні 2010 року.

Починаючи з квітня 2010 року 100 % акцій телекомпанії належить «1+1 медіа», якою повністю володіє Ігор Коломойський.

МовленняРедагувати

Технічні характеристикиРедагувати

Стандартна роздільна здатність 1920x1080 16:9.

  • Супутник — Astra 4A, 4,8°Е
  • ID tag: 1+1 HD
  • Частота — 12245
  • Символьна швидкість — 30000
  • Поляризація — вертикальна (V)
  • FEC — 3/4
  • Формат: MPEG-4
  • Кодування: Verimatrix
  • ID tag: 1+1
  • Частота — 11766
  • Символьна швидкість — 27500
  • Поляризація  — горизонтальна (H)
  • FEC — 3/4
  • Формат: MPEG-2
  • Кодування: FTA
  • ID tag: 1+1.
  • Частота — 12265
  • Символьна швидкість — 30000
  • Поляризація  — горизонтальна (H)
  • FEC — 3/4
  • Формат: MPEG-4
  • Кодування: Verimatrix/VideoGuard

ЧасРедагувати

До 2005 року обсяг мовлення «1+1» був різним.

З початку існування каналу в 1995 року до 1996 року програмна продукція виробництва «Студії 1+1» транслювалась на УТ-1.

У 1997 році «1+1» почав мовлення як самостійний телеканал на Другому каналі українського телебачення, почергово з «УТ-2», який мовив в денному слоті. З 1997 по 1998 роки обсяг мовлення каналу «1+1» кожного дня — з 07:00 до 10:00 і з 18:00 до 02:00. З 1998 по 1999 роки обсяг мовлення каналу «1+1» становив від 13 до 15 годин на добу: кожного дня — з 07:00 до 10:00 і з 16:00 до 02:00. З 1999 по 2001 роки у будні — з 07:00 до 10:00 і з 16:00 до 02:00, та у вихідні — з 07:00 до 10:00 і з 15:00 до 02:00.

З 19 листопада 2001 до 4 липня 2004 року обсяг мовлення «1+1» становив 15 годин на добу щодня — з 07:00 до 10:00 і з 14:00 до 02:00.

З 19 липня по 15 серпня 2004 року обсяг мовлення «1+1» був таким, як і у будні з 1997 по 2001 рік. Різниця полягала лише у тому, що каналу надали час для мовлення до 04:00. Це було зумовлено тим, що в липні 2004 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оголосила конкурс на право мовлення на другому загальнонаціональному телеканалі («УТ-2») у вільні відрізки часу: щодня з 04:00 до 07:00 і з 10:00 до 16:00, тобто 9 годин на добу. Тим не менш, нічне мовлення «1+1» зазвичай завершувалося близько 02:00 або пізніше.

З 30 липня 2004 року канал отримав право на збільшення обсягу мовлення до 24 годин на добу, що дало змогу зробити цілісну та логічно завершену сітку мовлення. Перехід на цілодобове мовлення розпочався 16 серпня 2004 року, він був поетапним:

  • з 30 серпня по 3—5 вересня 2004 року обсяг мовлення «1+1» становив 18 годин на добу: з 06:00 до 10:00 та з 14:00 до 04:00;
  • в період з 4 по 5 вересня 2004 року «УТ-2» припинив своє існування, канал «1+1» почав 22-годинне мовлення: з 06:00 до 04:00; так тривало до 13 лютого 2005 року;
  • З 14 лютого 2005 року «1+1» остаточно розпочав цілодобове мовлення.

Заставки й оформленняРедагувати

ЛоготипРедагувати

Телеканал змінив 9 логотипів. Нинішній — 10-й за рахунком.

  • З 3 вересня 1995 по 1 вересня 1996 року, та з 16 вересня 1996 по 31 серпня 1997 року, логотипом були щільно з'єднані дві сірі одиниці та синій плюс. Знаходився у правому нижньому куті.
  • З 2 по 15 вересня 1996 року, логотип був змінений. Він виглядав так: дві одиниці, між ними був образ місяця, закінчення яке було в західно-північній області, у вигляді плюса, над одиницями і плюсом у вигляді місяця, також була зображена дуга. Одиниці мали звичайний вигляд («1»). Логотип був синього кольору. Знаходився у правому нижньому куті[14][джерело?].
  • З 1 вересня 1997 по 18 листопада 2001 року логотипом були дві жирні одиниці та жирний плюс, які були розщільнені та з'єднані по кінцях. Колір логотипу — синій градієнт. Знаходився у правому верхньому куті.
  • З 19 листопада 2001 по 15 вересня 2010 року логотипом були дві сірі одиниці та сірий плюс, що мав помітні білі контури по краях логотипу, і логотип був напівпрозорим. Знаходився там само.
    • з 13 вересня 2007 по 25 серпня 2009 року логотип мав білий лівий край.
    • з 26 серпня 2009 по 15 вересня 2010 року у логотипа був відсутній контур «плюсу».
  • З 16 вересня 2010 по 26 червня 2013 року логотипом були дві білі одиниці та білий плюс, злегка зменшений у розмірі і логотип був трохи прозорим. Знаходився там само.
  • З 26 червня по 26 липня 2013 року логотипом були дві сірі одиниці та сірий плюс, що мав чорні чіткі контури і логотип був напівпрозорим.
  • З 26 липня по 5 грудня 2013 року логотипом були дві білі одиниці та білий плюс, злегка зменшений у розмірі і без чітких контурів.
  • З 6 грудня 2013 року по 16 жовтня 2019 року логотипом були дві сірі одиниці та сірий плюс, під якими знаходиться напис «ТИ НЕ ОДИН» і логотип був напівпрозорим.
  • З 31 грудня 2014 по 30 листопада 2015 року використовувався той самий логотип, але праворуч від нього був прапор України. Знаходився там само.
  • З 17 жовтня 2019 року по теперішній час логотипом є дві білі одиниці та сірий плюс, під якими знаходиться напис «ТИ НЕ ОДИН», і логотип став непрозорий.

Палітра оформлення каналуРедагувати

  • З 31 серпня 1997 по 4 вересня 2005 року основним кольором в оформленні «1+1» був синій.
  • З 5 вересня 2005 року основними кольорами в оформленні «1+1» є червоний та білий.

ВиробництвоРедагувати

  • 1995—2009 — студія «1+1 Video Design»
  • 2009—наш час — студія «1+1 Production»

КолективРедагувати

Станом на 2019 рік генеральним директором каналу є Олександр Ткаченко.[15]

Телеканалом керували: Олександр Роднянський, Володимир Оселедчик, Юрій Морозов, Ольга Герасим'юк, Максим Варламов, Олександр Ткаченко.

 
Кореспондент ТСН Олександр Моторний.

На телеканалі працювали наступні журналісти: Юрій Макаров, Микола Вересень, Данило Яневський, Олександр Кривенко, Олексій Мустафін, Андрій Шевченко, Віктор Коваленко, Ганна Безулик, Олесь Терещенко та інші.

Вміст телеефіруРедагувати

Інформаційні програмиРедагувати

Розважальні програми (транслюються зараз)Редагувати

Серіали власного виробництваРедагувати

Російською
Двомовні (українською та російською)
Українською

Зарубіжні серіалиРедагувати

ПередачіРедагувати

Програми:

Розважальні передачі:

Телесеріали:

НагородиРедагувати

КритикаРедагувати

Засилля російськомовного продуктуРедагувати

У новорічну ніч на 1 січня 2015 року в ефірі телеканалу 1+1 показали телепередачу «Дискотека 80-х» за участю Олега Газманова, який є одним із підписантів звернення на підтримку дій Президента Росії Володимира Путіна в Криму та Україні. Через це в українському суспільстві здійнявся скандал. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення пообіцяла розглянути всі факти порушень умов мовлення українськими телерадіокомпаніями в новорічну ніч.[17]

На каналі домінувала кінопродукція російського виробництва. За даними моніторингу, 1+1 був одним з українських каналів, що транслюють значно більше фільмів та серіалів, знятих в Росії, аніж вітчизняних.[18] За це канал піддавався критиці противниками російських кінопродуктів, але на його роботу це не вплинуло.[19] Незважаючи на це, служба новин каналу ТСН розповідала про протести глядачів проти телеканалів «Інтер» та «Україна», які також транслюють російські продукти.[20]

Судові позовиРедагувати

  • в березні 2019 року тодішній Президент Порошенко подав до суду на «1+1» за «систематичну брехню в особливо великих розмірах, за поширення гігантських масштабів дезінформації, що завдають шкоди честі та гідності кандидата в президенти і президента».[21][22]
  • в липні 2019 на канал подав до суду мер Києва Віталій Кличко разом з братом Володимиром. Причина: кампанія з дискредитації політика[23].

Можлива націоналізація каналу (2017)Редагувати

Наприкінці грудня 2016 — на початку 2017 року телеканал 1+1 опинився під загрозою закриття через борги державі власника Ігоря Коломойського, пов'язані із фінансовими махінаціями «ПриватБанку», спів-власником якого був Коломойський до його націоналізації[24].

За словами власника 1+1 Коломойского, ініціаторами націоналізації виступили п'ятий президент України Петро Порошенко, голова Нацбанку України Валерія Гонтарева та Перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова[25]. Проте прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що чутки про позбавлення ліцензії телеканалу «1+1» безпідставні[26].

ПриміткиРедагувати

  1. ТРК Студія 1+1 ТОВ. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Процитовано 2019-01-15. 
  2. Лубчак, Вадим (2012-08-03). «Плюси» заснували сімейний канал. Газета «День». Процитовано 2015-11-09. 
  3. Ткачук, Тарас (2014-10-24). “Новий канал” і “Плюси” судяться через одіозну “ревізорку” Фреймут. Галицький Кореспондент. Процитовано 2015-11-09. 
  4. «Плюси» спробують додати оптимізму. web.archive.org. 2015-02-01. Процитовано 2019-01-15. 
  5. Власники українських телеканалів: хто вони? Інфографіка. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-04-05. 
  6. «1+1» змінює формат телевізійного мовлення. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (uk). Процитовано 2017-02-09. 
  7. «1+1 медіа» та «Медіа Група Україна» запустили HD-версії своїх каналів. detector.media (uk). 2019-09-18. Процитовано 2019-10-25. 
  8. Игры с долей. Итоги года. Как канал «Украина» уделал всех мелодрамами. МедиаНяня - таблоид для и про медиа. Процитовано 2019-01-04. 
  9. «Україна» стала лідером телеперегляду у 2018 році, друге місце – в «1+1», ICTV та «Інтера». detector.media (uk). Процитовано 2019-01-08. 
  10. Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. espreso.tv. Процитовано 2019-01-15. 
  11. Патріот. Українські канали показують у день по 7,5 годин російських передач. tvoemisto.tv. Процитовано 2019-01-15. 
  12. Бойкот російського кіно. www.facebook.com (en). Процитовано 2019-01-15. 
  13. Телекритика — Новини — Фуксман і Роднянський остаточно вийшли з «1+1» , не скориставшись опціоном у «Гравісі». web.archive.org. 2008-10-19. Процитовано 2019-01-15. 
  14. (На жаль логотип втрачений назавжди, його в мережі знайти неможливо)
  15. Менеджмент. media.1plus1.ua. Процитовано 2019-01-15. 
  16. Плюсы сняли с эфира сериал «Кандидат». МедиаНяня - таблоид для и про медиа. Процитовано 2017-11-29. 
  17. Нацрада обіцяє зайнятися не тільки "Інтером", але і 1+1. www.theinsider.ua. Процитовано 2019-01-16. 
  18. Російське кіно все ще домінує на українському телепросторі. espreso.tv. Процитовано 2016-03-30. 
  19. Канал «1+1» пікетували представники «Комітету ТелеЕтики», який виступає проти показу російських серіалів (ОНОВЛЕНО). Телекритика. Процитовано 2016-03-30. 
  20. У соцмережах повстали проти "Інтера" за концерт зірок, які підтримали агресію РФ. ТСН.ua. Процитовано 2016-03-30. 
  21. Порошенко подає до суду на канал Коломойського. pravda.com.ua. 25.03.2019. 
  22. Порошенко подає до суду на канал "1+1" за систематичну брехню в особливо великих розмірах - заява Артура Герасимова. pp2019.org. Архів оригіналу за 25 березень 2019. Процитовано 25 березень 2019. 
  23. Кличко подав до суду на "1+1" через дискредитацію. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-26. 
  24. Мінус на плюс. Що насправді може статися з «1+1». Без Табу (en). 2016-12-29. Процитовано 2019-01-16. 
  25. telekritika (2018-11-21). Коломойський розповів, що захистило телеканал «1+1» від рейдерства з боку влади. Telekritika (ru-RU). Процитовано 2019-06-10. 
  26. Гройсман: заяви про можливе позбавлення ліцензії «1+1» безпідставні. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2019-01-16. 

ПосиланняРедагувати