Вікіпедія

Карпа Ірена Ігорівна

Українська письменниця, журналістка, актриса, співачка та телеведуча
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карпа.

Ірена Карпа (нар. 8 грудня 1980, Черкаси, Українська РСР) — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. Від жовтня 2015 року по липень 2019 року — перша секретарка з питань культури посольства України у Франції[1]. Член Українського ПЕН. Лауреатка премії Best Ukrainian Awards у номінації «Наймодніша письменниця» (2006).

Ірена Карпа
Ірена Карпа. Липень 2015 10 (cropped).JPG
На лекції в Києві (2015)
Псевдо Соя Лось
Народилася 8 грудня 1980(1980-12-08) (42 роки)
Черкаси, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця, співачка, журналістка, телеведуча
Alma mater Київський національний лінгвістичний університет
Знання мов українська, англійська, французька, російська і іспанська
Посада Перший секретар з питань культури посольства України у Франції
У шлюбі з Антон Фрідлянд (2008‒2009),
Норман Пол Хенсен (2009‒2014),
Людовик-Кирило Требюше (з 2018)
Діти Дочки Корена-Джіа і Кайя
Нагороди «Гранослов» (1999),
Best Ukrainian Awards (2006)
Сайт facebook.com/IrenaKarpa

БіографіяРедагувати

Ірена Карпа народилася 8 грудня 1980 року в Черкасах. Через два роки родина переїхала до Івано-Франківська, а звідти — в Яремче на Прикарпатті. Карпа вчилася у художній школі[2]. Щоліта відвідувала бабусю в Черкасах і у 11-річному віці твердо перейшла на спілкування українською на той час в російськомовних або суржикомовних Черкасах[3][4].

Не один раз жінка згадувала як тоді її однолітки з неї глузували і перекручували українські слова на свій лад, називаючи Ірену “селючкою”. Батько дівчинки завжди говорив їй не бути такою, як всі, а бути собою. Ці слова їй закарбувалися в пам’яті назавжди і саме через них вона не хотіла підвести батька і піддатися тиску однолітків. І врешті-решт у неї це вийшло.[5]

У 1998 році вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології. Закінчивши навчання у 2003 році, отримала ступінь магістра іноземної філології за спеціальністю «англійська та французька мови»[2]. Темою її диплома була «Прояви архетипу Великої Матері в романах Мішеля Уельбека „Елементарні частинки“ і Юрка Іздрика „Подвійний Леон“»[6].

МузикаРедагувати

Див. також: Qarpa
 
Карпа перед розігрівом концерту Меріліна Менсона у Києві (2012)

Ще навчаючись у школі, Карпа брала участь у духовому ансамблі. У 16 років записала свою першу пісню «Я чекатиму»[7]. Займалася вокалом під час навчання в університеті й в цей час познайомилася з Олегом Артимом, гітаристом і лідером гурту «Фактично Самі». Записавши з ним як експеримент електронний трек «Повітря», Карпа незабаром приєднується до «Фактично Самих» і стає вокалісткою і басисткою гурту. Перший альбом «D.дькова гра» був підпільно записаний за три ночі на студії, де працював Артим[8].

Після першого альбому до гурту увійшов друг Карпи Артур Данієлян, який перейняв роль басиста. У 2000 році вони втрьох починають запис другого альбому «Б. П. П. (Болєзні Пєвчіх Птіц)», завершеного 2001 року вже на своїй студії Fuck!Submarine. Наступний альбом «Космічний вакуум» був записаний роком пізніше[9]. Тоді ж був записаний і дебютний кліп гурту на пісню «Код» з «Космічного вакууму»[10].

У 2003 році Карпа записала вокальні партії відразу для двох наступних альбомів і поїхала на рік в Індонезію. За її відсутності Артим і Данієлян продовжили роботу над альбомами, а до гурту приєдналася віолончелістка Євгенія Смолянінова. Наприкінці 2004 року був виданий Kurva Cum Back, за ним у 2005 році вийшов альбом «Lo-Fi TRавми». Його супроводжував всеукраїнський тур разом з новим барабанщиком Андрієм Когутом[9].

У 2007 році «Фактично Самі» випустили раніше записаний «Космічний вакуум» і змінили свою назву на Qarpa[11]. Вже в новій якості гурт в тому ж році представив ще один альбом «IN ЖИР». Одну з пісень, «Клей», написав лідер «Скрябіна» Андрій Кузьменко, а в пісні «Леді Ду» разом з Карпою співає вокаліст «Тартака» Сашко Положинський[12].

У вересні 2011 року у київському клубі Crystal Hall пройшла презентація альбому «& I made a man». Альбом писався протягом десяти років і включив пісні англійською, іспанською та французькою мовами[13]. За жанром це мікс із трип-хопу, європопу, індастріалу і латини[14]. У грудні 2012 року Карпа разом з гуртом виступила на розігріві концерту Меріліна Менсона в Києві, вийшовши на сцену в сукні з сала[15].

У травні 2015 року Qarpa випустила альбом «Made in China», а в липні представила кліп «Розмір має значення» на пісню «Допобачення» з альбому[16]. В листопаді 2015 року гурт виступив на спільному концерті з Kozak System у київському клубі «Sentrum», виконавши треки з «Made in China»[17].

ЛітератураРедагувати

 
Ірена Карпа на Книжковому Арсеналі 2021

У 2001 році колишній продюсер гурту «Фактично Самі» Олег «Мох» Гнатів (який згодом став продюсером «Перкалаби») показав тексти Карпи своєму знайомому Юрію Іздрику, головному редактору літературного журналу «Четвер»[18]. В результаті у «Четверзі» була опублікована спочатку розповідь «Білявчік»[19], а потім «Сни Ієріхона»[20]. Тоді ж Карпа почала друкуватися в молодіжному журналі «Молоко», де до 2009 року під псевдонімом «Соя Лось» вела рубрику про секс[6].

Перша книга Карпи — «Знес Паленого» — була видана в 2002 році в Івано-Франківську. До неї, зокрема, увійшли повість «50 хвилин трави» та оповідання «Сни Ієріхона». Ці ж твори разом з розповіддю «Ґанеша и Синкопа» та інтерактивним романом «Полювання в Гельсінкі» склали книгу «50 хвилин трави», видану в 2004 році видавництвом «Фоліо». У тому ж році «Фоліо» видало роман «Фройд би плакав», що став підсумком подорожі Карпи Південно-Східною Азією. Четвертою її книгою став ще один роман — «Перламутрове Порно (Супермаркет самотності)», який вийшов у 2005 році у видавництві «Дуліби», а п'ятою — роман «Bitches Get Everything», виданий у 2006 році «Клубом сімейного дозвілля» (КСД).

У 2006 році вийшов польський переклад роману «Фройд би плакав», а також чеський і болгарський переклади роману «Перламутрове Порно», а 2007 року — польський переклад «50 хвилин трави» та російський переклад «Перламутрового Порна». У 2008 році КСД перевидав «Перламутрове Порно» під назвою «Супермаркет самотності. Перламутрове порно» і випустив нову книгу Карпи — «Добло і Зло», представлену на Форумі видавців у Львові. «Добло і Зло» складається з двох частин — «Привид моєї школи» з короткими сценками з дитинства та «Планета тьолок» з історіями з дорослого життя[6]. На початку 2009 року книга «Добло і Зло» отримала антипремію «Золота булька»[21]. У той же час, за рейтингом читачів журналу «Корреспондент», книга увійшла в десятку найкращих українських книг 2009 року[22].

У 2010 році новела Карпи «Цукерки, фрукти і ковбаси» увійшла до збірки «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років», випущеної до ювілею видавництва КСД[23]. У вересні 2011 року вийшла книга «Піца „Гімалаї“». Карпа написала її, перебуваючи в Гімалаях, і охарактеризувала її зміст як «діалог християнства з буддизмом»[24]. У 2012 році КСД зробив ще одне перевидання Карпи — «Bitches Get Everything» під назвою «Суки отримують все» — і випустив її нову книгу «З Роси, з Води і з Калабані». В останній з іронією описується життя в Яремчі в останні роки СРСР і після здобуття Україною незалежності, а також історії української дівчини Кропиви на заробітках у Парижі[25]. Книга посіла перше місце у топ-5 продажів видавництва КСД на «Книжковому Арсеналі».

У 2013 році стартував інтерактивний проект письменниці під назвою «Історії моїх жінок». Цей проект був створений, щоб жінки могли поділитися своїми історіями з іншими. Незабаром вийшло однойменне періодичне видання[26]. У 2014 році вийшла збірка Карпи «Письменниця, співачка, мандрівниця», до якої увійшло інтерв'ю з Карпою, її колумністика і свіжа есеїстика. У тому ж році у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшла книга «Baby travel. Подорожі з дітьми або, Як не стати куркою» з іронічними історіями про подорожі різними країнами світу разом з дітьми[27]. Навесні 2015 року Карпа стала укладачем збірки «Волонтери. Мобілізація добра», яка включила кілька творів самої Карпи, а також вірші, оповідання й есе інших українських авторів[28]. У 2019 році, після тривалої паузи, Карпа представила свій новий роман «Добрі новини з Аральського моря»[29]. Книга була представлена на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал». Видавництво «Книголав» назвав роман Карпи найпопулярнішою книгою фестивалю. Більше 1 000 примірників було куплено відвідувачами[30]

Кіно і телебаченняРедагувати

У 2005 році Карпа на короткий час стала ведучою програми SexCetera (проєкт Playboy) на ICTV[31]. У 2006 році Карпа пробує себе як акторка («Аутизм», режисер Анпілогов, Україна; «Компот», режисер Якушенков, Росія) і режисер короткометражного кіно «Kyiv. Limited Edition», представленого на кінофестивалі «Молодість».

Карпа також вела програму «Перша експедиція» (рубрика «Бортове чтиво») на телеканалі «Інтер»[32], поки її не закрили у 2007[33]. У вересні 2007 року стала обличчям нового каналу «MTV Україна» як ведуча випусків новин MTV News[34]. У вересні 2008 року перейшла на канал «Україна» як хронікер телепрограми «Шустер live»[35]. Наприкінці 2012 року вела програму «Наші в Раші» на «Новому каналі», присвячену російським зіркам шоу-бізнесу з українським корінням[36].

У грудні 2022 року в прокат вийшла романтична комедія «Сусідка» Наталії Пасеницької за сценарієм Ірени Карпи, головні ролі у якій виконали Ксенія Мішина і Артемій Єгоров[37].

ПолітикаРедагувати

 
Карпа на Євромайдані в Харкові (2013)

Напередодні президентських виборів 2004 року Карпа підписала «Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів про вибір і вибори» проти Януковича і на підтримку Ющенка[38]. У лютому 2010 року брала участь у протесті проти рішення Конституційного суду України визнати неконституційною постанову уряду, яка зобов'язувала загальноосвітні навчальні заклади «у робочий час постійно застосовувати українську мову»[39]. Під час візиту президента Януковича до Берліна у серпні 2010 року Карпа організувала там пікет проти згортання демократії в Україні[40]. До дня народження екс-прем'єрки Юлії Тимошенко у листопаді 2011 року, яка перебувала в ув'язненні, Карпа сфотографувалася з косою у стилі Тимошенко і висловилася на її підтримку[41]. У жовтні 2012 року брала участь у художньо-адвокаційному проекті «Відкритий світ для відкритої України», присвяченому проблемам отримання європейських віз українцями[42].

Під час Євромайдану була активним учасником протестів[43], регулярно виступала зі сцени[44], влаштовувала розпродаж свого гардероба для збору коштів на Майдан[45], їздила в регіони для підтримки місцевих мітингів[46], готувала їжу протестувальникам і вивозила поранених[47]. У березні 2014 року записала відеозвернення до жителів Криму з осудом російської агресії[48]. У серпні—вересні 2014 року Карпа продала свій кабріолет Peugeot[49] і провела кілька благодійних концертів свого гурту Qarpa — для допомоги українським військовим у зоні АТО[50]. Восени того ж року разом з сайтом podrobnosti.ua випустила серію мультфільмів про «ватників»[51] і «вишиватників»[52][53].

У жовтні 2015 року Карпа призначена першим секретарем з питань культури посольства України у Франції[1]. У 2016 році виступила куратором низки заходів у Парижі, зокрема виставки політичної карикатури Юлії Носар «25 неприємних малюнків»[54], виставки українських художників «Crimée — Lviv: Enjoy!»[55], українського артпавільйону на фестивалі «Береги Європи»[56]. У травні 2018 року на Паризькій книжній ярмарці вручила президенту Франції Еммануелю Макрону книгу незаконно ув'язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова — збірку «Оповідання» у французькому перекладі[57].

ІншеРедагувати

Знімалася в еротичних фотосесіях для журналів FHM (листопад 2004 року)[58], Penthouse (серпень 2005 року) і Playboy (липень 2007 року)[59]. Восени 2009 року проводила в компанії «Кругозір» майстер-класи з кулінарії і тайського масажу[60]. У 2015 році взяла участь у шоу «Селекція» радіостанції «Джем ФМ» і сайту Cultprostir[61][62].

Особисте життяРедагувати

У травні 2008 року Карпа вийшла заміж за київського журналіста і письменника Антона Фрідлянда. Влітку 2009 року Карпа і Фрідлянд розлучилися. У тому ж році вступила в шлюб з американським фінансистом Норманом Полом Генсеном. Церемонія одруження відбулася у Сан-Франциско[63]. У серпні 2010 року в Берліні у них народилася дочка, яку назвали Корена-Джіа[64]. У липні 2011 року в Барселоні Карпа народила другу дочку, яку назвали Кайя[65][66].

У березні 2014 року в інтерв'ю Каті Осадчій Карпа визнала, що розійшлася з Генсеном[67]. У жовтні 2015 року в новому інтерв'ю Осадчій вона зазначила, що вони не розлучалися і у них «цивілізовані американо-європейські відносини». Тоді ж прокоментувала чутки про свої стосунки з російським політтехнологом Ігорем Шуваловим, заявивши, що підтримує з ним дружбу[68]. У жовтні 2018 року було повідомлено про одруження Карпи з громадянином Франції Людовиком-Кирилом Требюше[69].

Карпа часто подорожує: перший раз поїхала до Франції у 20 років, близько року прожила на Яві в Індонезії[2], після цього була у Домініканській республіці й у Кордильєрах (на медовому місяці з Фрідляндом)[70], у королівстві Мустанг у Непалі (на медовому місяці з Генсеном)[71], у Гімалаях[72], Бутані та Індії[73], у Піренеях[2] тощо.

У Ірени є молодша сестра Галя Карпа — письменниця, співзасновниця і екс-шеф-редакторка артжурналу «Аж», авторка книги оповідань «Ппппппп».

НагородиРедагувати

  • Гран-прі конкурсу молодих письменників «Гранослов» (1999)[74]
  • Премія Best Ukrainian Awards у номінації «Наймодніша письменниця» (2006)[74]

БібліографіяРедагувати

Музичні альбомиРедагувати

Див. також: Qarpa
  • D.дькова гра (1999)
  • Б. П. П. (2001)
  • Космічний вакуум (2001)
  • Kurva Cum Back (2004)
  • Fuckтично Самі (Best Of 1995–2004) (2004)
  • Lo-Fi TRавми (2005)
  • IN ЖИР (2007)
  • & I Made A Man (2011)
  • Made in China (2015)

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б Ніщо так гарно не інтегрує, як культура, — Ірена Карпа, Громадське радіо (27 жовтня 2015)
  2. ↑ а б в г Ірена Карпа: «Коли тобі 20 років, то здається, що все написане — геніальне» [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Час і Події (11 лютого 2016)
  3. ↑ Ірена Карпа: «У Черкасах я перемогла бажання маскуватися під натовп». Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020. 
  4. ↑ https://www.facebook.com/andrij.bondar/posts/10156661223631599?comment_id=10156661261701599&reply_comment_id=10156661406771599 коментар Ірени Карпи на сторінці Андрія Бондаря в мережі Facebook
  5. ↑ Ірена Карпа: шлях до успіху. 
  6. ↑ а б в «Добло и зло» Ирэны Карпы, Експедиція XXI (2008)
  7. ↑ ФАКТИЧНО САМІ: Чекайте на скандали [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.], music.com.ua (14 травня 2004)
  8. ↑ Qarpa [Архівовано 23 вересня 2016 у Wayback Machine.], Гніздо
  9. ↑ а б Фактично Самі [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.], УМКА
  10. ↑ «Фактично самі» занимаются кодировкой [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.], music.com.ua (19 червня 2002)
  11. ↑ Фактично Самі видали свій останній альбом — «Космічний Вакуум» [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Український Формат (8 квітня 2007)
  12. ↑ Панк-гурт Qarpa презентував альбом «In жир» [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.], Gazeta.ua (18 грудня 2007)
  13. ↑ Ще та Карпа [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Тиждень.ua (26 вересня 2011)
  14. ↑ Карпа: безальтернативність дівчини-емансипе [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Тиждень.ua (10 березня 2012)
  15. ↑ Карпа на сцену к Мэнсону выйдет в платье из сала [Архівовано 21 грудня 2012 у Wayback Machine.], ТСН.ua (19 грудня 2012)
  16. ↑ «Розмір Має Значення». Прем'єра нового неполіткоректного кліпу Ірени Карпи. Відео [Архівовано 21 червня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (6 липня 2015)
  17. ↑ Ірена Карпа зіграє разом із Kozak System [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Cultprostir (29 жовтня 2015)
  18. ↑ Ірена Карпа: «Інтернет — це клоака, де кожне нічтожество має свої 15 секунд слави» [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (11 вересня 2008)
  19. ↑ Ірена Карпа Білявчик [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], Четвер (2001)
  20. ↑ Ірена Карпа Сни Ієрихона [Архівовано 3 червня 2017 у Wayback Machine.], Четвер (2002)
  21. ↑ Книжка року 2008 і задерта спідничка Ірени Карпи [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (7 лютого 2009)
  22. ↑ Лучшие украинские книги года: рейтинг журнала «Корреспондент» [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.], Rate1 (18 травня 2009)
  23. ↑ Український «Декамерон» об'єднав топ-10 вітчизняних прозаїків [Архівовано 14 листопада 2011 у Wayback Machine.], Сумно? Ком (15 квітня 2010)
  24. ↑ Ірена Карпа презентувала нову книжку «Піца „Гімалаї“» [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.], zaxid.net (18 вересня 2011)
  25. ↑ Книжки листопада: Карпа і Винничук [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (6 листопада 2012)
  26. ↑ Книжки листопада: Жінки, таємний щоденник, французький роман [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (28 листопада 2013)
  27. ↑ Дуже очікувані книжки осені 2014 [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (21 серпня 2014)
  28. ↑ Ірена Карпа упорядкувала збірку «Волонтери. Мобілізація добра» [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.], Gazeta.ua (30 березня 2015)
  29. ↑ «Рита»: отрывок из романа Ирены Карпы «Добрі новини з Аральського моря». Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019. 
  30. ↑ ВИДАВНИЦТВО #КНИГОЛАВ НАЗВАЛО НАЙПОПУЛЯРНІШЕ ВИДАННЯ НА «КНИЖКОВОМУ АРСЕНАЛІ». Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019. 
  31. ↑ Ведущей программы SexCetera на ICTV будет писательница Ирэна Карпа [Архівовано 2008-12-06 у Wayback Machine.], Телекритика (2 березня 2005)
  32. ↑ Ірена Карпа: Я — зелена з фіолетовим. Будяк від літератури [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.], Україна Молода (10 листопада 2006)
  33. ↑ Чи дочекаємося другої експедиції? [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Обозреватель (26 січня 2007)
  34. ↑ MTV — Украина начал полноценное вещание [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], Сегодня (4 вересня 2007)
  35. ↑ Телепрограма «Шустер live», канал «Україна», 22 вересня 2008 року[недоступне посилання з червня 2019], Телекритика (23 вересня 2008)
  36. ↑ Утренние шоу Нового канала: Геннадий Попенко прячет мотоцикл, а Антон Середа портит галстуки [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.], МедиаБизнес (8 жовтня 2012)
  37. ↑ https://gordonua.com/ukr/bulvar/news/komedija-susidka-za-dva-tizhni-u-prokati-zibrala-ponad-5-4-mln-grn-1645812.html
  38. ↑ Відкритий лист дванадцяти аполітичних літераторів про вибір і вибори [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (14 жовтня 2004)
  39. ↑ Карпа з гарбузом і чоловіком прийшла захищати українську мову [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (20 лютого 2010)
  40. ↑ Карпа і Жадан попсували Януковичу свято в Берліні [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда (30 серпня 2010)
  41. ↑ Карпа перевтілилася у Тимошенко [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (29 листопада 2011)
  42. ↑ Ірена Карпа, Мирослав Маринович та інші протестують проти віз в Європу. Фото [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (8 жовтня 2012)
  43. ↑ На Майдані треба роздавати цукерки і робити добро — Ірена Карпа [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Студвей (16 грудня 2013)
  44. ↑ Креативы Евромайдана. Подборка лучших авторских видеороликов о протестах в Украине [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.], korrespondent.net (17 грудня 2013)
  45. ↑ Карпа розпродає власний гардероб задля потреб Майдану [Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.], espreso.tv (6 лютого 2014)
  46. ↑ Ирена Карпа и музыканты поддержали харьковский Евромайдан (+видео, фото) [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.], Главное (14 грудня 2013)
  47. ↑ Ирена Карпа: «Если вдруг случится война, отправлю детей в безопасное место, а сама пойду служить» [Архівовано 6 серпня 2016 у Wayback Machine.], Факты (27 березня 2014)
  48. ↑ Ирена Карпа обратилась к жителям Крыма: «Те, кто пытаются силой захватить вашу землю, не думают о людях» (видео) [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], Сегодня (4 березня 2014)
  49. ↑ Ирэна Карпа продала свой кабриолет для помощи украинским военным [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.], JetSetter.ua (серпень 2014)
  50. ↑ Украинские группы дали концерт, чтобы купить бронеавтомобиль для бойцов в зоне АТО [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.], NEWSru.ua (29 вересня 2014)
  51. ↑ Ватнік обращонний: мультфильм Ирены Карпы (видео) [Архівовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.], podrobnosti.ua (5 жовтня 2014)
  52. ↑ Ирэна Карпа сняла мультфильм про вышиватников. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 21 січня 2021. 
  53. ↑ Вишиватники [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] // Youtube
  54. ↑ «25 неприємних малюнків» від українки в Парижі [Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.], Голос України (2 квітня 2016)
  55. ↑ В Париже состоится выставка украинских художников Crimée — Lviv: ENJOY! [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], L'officiel (21 травня 2016)
  56. ↑ У Парижі запрацював український артпавільйон фестивалю «Береги Європи» [Архівовано 22 червня 2016 у Wayback Machine.], 5 канал (20 червня 2016)
  57. ↑ Співачка і письменниця Карпа вручила Макрону книжку Сенцова [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], Еспресо TV (16 березня 2018)
  58. ↑ Ирена, come back [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.], FHM (листопад 2004)
  59. ↑ Письменниця Ірена Карпа розвішує білизну голяка [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (13 березня 2008)
  60. ↑ Майстер-клас тайського масажу від Ірени Карпи [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда _Життя (15 жовтня 2009)
  61. ↑ Селекція на Джем ФМ [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.], Джем FM
  62. ↑ Відомі артисти популяризуватимуть молодих українських музикантів [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.], Cultprostir (1 червня 2015)
  63. ↑ Ирэна Карпа снова вышла замуж — теперь в Сан-Франциско [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.], JetSetter.ua (4 листопада 2009)
  64. ↑ Ірена Карпа народила дочку [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.], УНІАН (18 серпня 2010)
  65. ↑ Ирэна Карпа родила на дому вторую дочку [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.], Mignews.com.ua (2 серпня 2011)
  66. ↑ Ирена Карпа назвала дочь марихуаной [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.], Like.lb.ua (10 серпня 2011)
  67. ↑ Американський чоловік Карпи втік від неї за кордон через її активну позицію на Майдані [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.], ТСН.ua (31 березня 2014)
  68. ↑ Новоспечений дипломат Ірена Карпа відхрестилася від роману із Шуваловим [Архівовано 17 липня 2016 у Wayback Machine.], ТСН.ua (31 жовтня 2015)
  69. ↑ Ірена Карпа вийшла заміж за нащадка Віктора Гюго і показала романтичні весільні фото [Архівовано 8 жовтня 2018 у Wayback Machine.], ТСН.ua (7 жовтня 2014)
  70. ↑ Ирэна Карпа: «Если у меня есть деньги, трачу их на путешествия» [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.], Сегодня (23 червня 2008)
  71. ↑ Карпа у медовий місяць зустріла «кіз з крилами» [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (28 грудня 2009)
  72. ↑ Карпа у Гімалаях смокче згущене молоко [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (26 квітня 2013)
  73. ↑ Карпа: Хороший алкоголь — невід'ємна складова життєвих радощів [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], ТаблоID (18 жовтня 2013)
  74. ↑ а б Ирена Карпа презентует новую книгу [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.], Фокус.ua (5 жовтня 2011)

73. [1]

ПосиланняРедагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Карпа Ірена Ігорівна
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Як виходити заміж стільки разів, скільки захочеться


  1. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карпа_Ірена_Ігорівна&oldid=38694894