Мамай Ігор Юрійович
Мамай Ігор Юрійович — радянський, український кінооператор.
| Мамай Ігор Юрійович | |
|---|---|
| Дата народження | 23 липня 1955[1] (68 років) |
| Місце народження | Полтава, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Професія | кінооператор |
| Членство | НСКУ |
| IMDb | ID 0540988 |
Біографічні відомості
ред.Народився 23 липня 1955 р. у м. Полтава в родині службовця. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1982).
Працює на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.
Член Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія
ред.- «Бачу ціль» (1978, асистент оператора)
- «Своє щастя» (1979, асистент оператора)
- «Побачення» (1982, асистент оператора)
- «Без року тиждень» (1982, 2-й оператор)
- «Украдене щастя» (1984, 2-й оператор)
- «Загублені в пісках» (1984, 2-й оператор. Диплом Всесоюзного конкурсу «За найкраще використання вітчизняної плівки»)
- «За покликом серця» (1985, у співавт. з М. Івановим)
- «Помилуй та вибач» (1988)
- «Помилуй і прости» (1989)
- «Провінційний анекдот» (1990, т/ф)
- «Подорож у країну Чаянова» (1990)
- «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали» (1991)
- «Градус чорного Місяця» (1992)
- «Оболонь» (1996) та ін.
Література
ред.- Телебачення і радіо України: Професіонали. К., 2001. — СІП.
Особисте життя
ред.- Перша дружина — Наталія В'ячеславівна Сумська (1956)
- донька — Дарина Мамай-Сумська (1982)
- Друга дружина — Катерина Медяник — акторка.[2]
Примітки
ред.- ↑ http://www.kinokolo.ua/cyclopedia/person.php/125
- ↑ Кинооператор Игорь МАМАЙ: «Свою первую супругу Наташу Сумскую я любил, люблю и, наверное, буду любить до конца своих дней». Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 11 липня 2020.
Посилання
ред.- Ігор Мамай на сайті IMDb (англ.)
- http://www.kino-teatr.ru/kino/operator/post/35898/works/ [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.]