Молода Польща
«Молода́ По́льща» — епоха в історії польської культури, що тривала одночасно із епохою європейського модерну (1891—1918 рр.)
Існувала у межах загальноєвропейських тенденцій схожої направленості — Молода Європа: Молода Бельгія, Молода Німеччина, Молода Франція тощо, що характеризувалися прагненням до ліризму, творенням нових естетичних та етичних цінностей, культом особистості.
Вперше термін прозвучав у циклі програмних статей Артура Гурського, опублікованих 1898 р. у краківському часописі «Життя» під спільним заголовком «Молода Польща».
Згодом термін підтримали у своїх публікаціях Станіслав Бжозовський і Ян Лорентович.
Історичне тло
ред.Кінець ХІХ ст. став епохою швидкого прогресу, а отже — демографічного буму у світовому масштабі. Із цим пов'язуються процеси зростання агломерацій, розвиток промисловості, хвилі еміграції. З боку політичного життя спостерігалося масове запровадження парламентаризму і занепад монархічної системи. Суспільство активно витворювало різноманітні спілки та угруповання — від профспілок до політичних партій. Особливою популярністю користувалася соціалістична ідеологія, зародилася націоналістична ідея (зокрема пангерманізм). У зв'язку з останнім явищем у 1914 р. почалася І світова війна, що безпосередньо зачепила Польщу та неабияк вплинула на її подальшу історію. Для території Польщі період також характеризується посиленням активності політичних партій: створювалося багато угруповань, зокрема соціалістичних. Основним завданням будь-яких угруповань була боротьба за незалежність Польщі. Серед найбільших партій — ППС (Польська соціалістична партія) та Соціал-демократія Королівства Польського (до якої входили Фелікс Дзержинський та Роза Люксембург). До корпусу націоналістичних партій входили ЛП (Польська Ліга на чолі із Романом Дмовським), до народовців — Польська селянська партія (ПСЛ) тощо. Під час І світової війни сформувалися два основні напрями орієнтації — проросійський та проавстрійський (в залежності від ідейного спрямування партій).
Польські збройні сили брали активну участь у битвах І світової війни: йдеться про Польські легіони (бригади на чолі із Юзефом Пілсудським, Юзефом Халлером і Станіславом Шептицьким). Ця активність була помічена світовою громадськістю і стала причиною здобуття Польщею незалежності 11 листопада 1918 р.
Філософія та світогляд
ред.Серед основних світоглядних тенденцій Молодої Польщі можна виділити:
| тенденція | прояви | витоки |
|---|---|---|
| декаданс | криза існування, сумніви, зневіра, відчуття безсилля | філософія Ніцше, Шопенгауера, Бергсона |
| культ краси і мистецтва | втеча від реальності, сприйняття мистецтва як єдиної цінності[1] | філософія Ніцше, Раскіна, |
| діонісійські цінності | занепад моральності, культ алкоголю і наркотиків, крайній гедонізм | світогляд Бодлера,есхатологічні і катастрофічні настрої |
| фемінізм | фамм-фаталь, метафізика статі, рух суфражисток | перша хвиля фемінізму (Велика Британія, рух суфражисток кін. ХІХ — поч. ХХ ст.) |
Течії
ред.На польську культуру впливали загальноєвропейські тенденції розвитку мистецтва та світогляду. Основні європейські течії адаптувалися на польському ґрунті і набували національних ознак.
| течія | ознаки змісту чи форми |
|---|---|
| модернізм | нерозривність життя і страждання, втеча від життя у надії зменшити «біль існування»[2] |
| символізм | переконання у існуванні ідеального трансцендентного життя поза межами раціонального сприйняття[3] |
| декаданс | занепад культури, невідворотня криза культури та всіх ідеологій |
| неоромантизм[4] | індивідуалізм, потужний культ особистості, зацікавлення духовною сферою |
| імпресіонізм | захоплення красою моменту, гра асоціацій, фрагментарна композиція[5] |
| експресіонізм | поетика «крику душі», зображення внутрішнього життя людини, використання контрасту, гротеску, гіперболізації |
| сецесія[6] | «відсторонення», «відхід», абстрагованість |
| fin de siècle | «кінець віку», схилковість, кінець цивілізації та смерть культури |
Ознаки кількох течій можна було помітити у творі одного автора, тобто течії перепліталися й перегукувалися між собою.
Реалізація у різних видах мистецтва
ред.Література
ред.Проза авторів Молодої Польщі була представлена наступними жанрами:
- конфесійний («Діти сатани»(пол. Dzieci szatana, нім. Satanskinder Станіслава Пшибишевського, 1897 р.)
- епопея («Селяни»(пол. Chłopi) Владислава Реймонта, 1906—1908 рр.
- психологічний («Тлін» (пол. Próchno) Вацлава Берента, 1901 р.
- імпресіоністичний з елементами реалізму та психологізму («Бездомні» (пол. Ludzie bezdomni) Стефана Жеромського, 1899 (1900) р.
- новела — представлена у творчості Стефана Жеромського
Поезія займає особливе місце у доробку літераторів Молодої Польщі. Часто вірші мають у собі ознаки різних естетичних течій, як-от, поєднання символізму та імпресіонізму або натуралізму та експерсіонізму. Загалом, тематика поезії обертається навколо ідейних основ епохи — захоплення природою, втеча від реальності, оніризм, образність, віщування кінця світу, напруженість, безвихідь, філософування, бунт тощо. Найвизначнішими поетами епохи були:
Драма знайшла вираження у різних ідейних напрямах, таким чином драму Молодої Польщі можна поділити:
- натуралістична (Габріеля Запольська, Тадеуш Ріттнер, Ян Август Киселевський)
- поетично-настроєва (Казимеж Пшерва-Тетмаєр, Єжи Жулавський)
- символічна (Станіслав Пшибишевський, Станіслав Виспянський)
- реалістична (Тадеуш Ріттнер)
- експресіоністична (Тадеуш Мічінський)
- історична (Станіслав Виспянський)
- комедія (Габріеля Запольська)
Малярство
ред.У образотворчому мистецтві епохи Молодої Польщі панують ті ж ідейні засади, що й у інших видах тогочасного мистецтва. Щоправда, продовжує свою діяльність із ХІХ ст. легендарний Ян Матейко, суголосна йому творчість родини Коссаків — Юліуша і Войцеха, що зображували життя давньої Польщі або батальні сцени. Решта митців відповідали новим віянням часу:
.jpg)
| символісти | імпресіоністи | експресіоністи |
|---|---|---|
| Яцек Мальчевський | Владисав Подковінський | Войцех Вайсс |
| Фердинанд Рущиц | Ян Станіславський | Владислав Подковінський |
| Вітольд Войткевич | Леон Вичулковський | Леон Вичулковський |
| Леон Вичулковський | ||
| Юзеф Хелмонський | ||
| Олександр Ґєримський | ||
| Вітольд Прушковський | ||
| Владислав Подковінський |
Серед інспірацій художників Молодої Польщі були:
- середньовічне мистецтво
- мистецтво Далекого Сходу
- архаїчні та народні елементи
- природа
- людина як індивід, оточений Всесвітом
- жінка, природу якої складно пояснити і розгадати (особливо продуктивно у сецесії)
- світ міфології, народних вірувань і казок
Архітектура
ред.Для аріхектурного стилю Молодої Польщі особливо характерна була сецесія.
Рисами сецесійної архітектури є:
- естетизм
- абстрактна форма і багата орнаментальність
- оздоблення, інноваційність
- відсунення функціональності будівлі на задній план
- романтичні, неороманські і неоготичні мотиви
- рослинний орнамент, постаті і маски жінок, фігури у вигляді драпірування чи шкіри
- м'які криві лінії, випуклості
Характерні пам'ятки архітектури Молодої Польщі:
- кам'яниця «Під жабами», архітектор — Емануель Рост молодший; Бєльско-Бяла, площа Війська Польського, 1905 р.
- каплиця Найсвятішого Серця Христового, проект Францішека Мончинського; Краків, вул. Коперника 26.
- Дім під глобусом, Краків.
- Залізничний вокзал, Новий Сонч.
- Пам'ятник Фредеріку Шопену, Варшава.
- Поморські мости (Північний, Центральний, Південний), Вроцлав.
- Торговий дім братів Бараш, Вроцлав.
- Старий театр, Краків.
Музика
ред.Молодопольська музика перебувала під скрайнім впливом культу Шопена[7]. Із цим намагалися опосередковано боротися Станіслав Пшибишевський (як теоретик мистецтва і автор ідеологічних трактатів) та деякі тогочасні композитори. Широку популярність здобув польський піаніст Ігнаци Ян Падеревський, манера якого, щоправда, мала небагато спільного із новими ідейними віяннями і залишалася у руслі традиції. На початку ХХ ст. було створено перший симфонічний оркестр Варшавської філармонії. Ця подія вплинула на становлення композиторської діяльності у столиці. На музичній арені з'явилися Мечислав Карлович, що намагався поєднати народні елементи із інноваційними європейськими зразками, Гжегож Фітельберг, який захоплювався російським фольклором і Людомир Ружицький, творчість якого відрізнялася небувалою різноманітністю жанрів. Найвідомішим же польським композитором поч. ХХ століття став Кароль Шимановський. На його манеру вплинула попередня традиція, а саме музика Шопена, Штрауса та Вагнера.
Примітки
ред.- ↑ Ніцше Ф. Народження трагедії, або еллінство і песимізм [Архівовано 4 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Згідно: Світ як воля і уявлення [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.] А. Шопенгауера і Так казав Заратустра [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] Ф. Ніцше
- ↑ Jean Moreas «Le Symbolisme» // «Le Figaro». — 1886.
- ↑ У польському культурному середовищі термін вперше з'явився: Edward Porębowicz Poezja polska nowego stulecia (1902)
- ↑ Клод Моне — Враження, схід сонця [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ У Франції називався Art nouveau, в Англії — Arts and Crafts, в Німеччині — Jugendstil або Sezessionsstil, в Італії — Stile floreale або Stile liberty, у Польщі — secesja, Młoda Polska або Styl 1900.
- ↑ Jan Tomkowski Dom chińskiego mędrca, Państwowy Instytut Wydawniczy, 2000
Посилання
ред.- Молода Польща // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 70.
- Charakterystyka epoki http://mloda-polska.klp.pl/ [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Opis epoki w pigułce
- Stanisław Brzozowski Legenda Młodej Polski — Studia o strukturze duszy kulturalnej
- Stanisław Przybyszewski Requiem aeternam, Confiteor
Джерела та література
ред.- М. М. Варварцев. Молода Польща [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 39. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Boy we Lwowie, red. Barbara Winklowa, Warszawa 1992.
- Boy-Żeleński T., Ludzie żywi, Warszawa 1956.
- Burt D., 100 najwybitniejszych pisarzy wszech czasów, Warszawa 2001.
- Gutowski W., W poszukiwaniu życia nowego. Mit a światopogląd w twórczości Tadeusza Micińskiego, Warszawa-Toruń 1980.
- Hutnikiewicz A., Stanisław Przybyszewski. Legenda i rzeczywistość, w: Portrety i zarysy literackie, Warszawa 1976.
- Kolińska M. Stachu, jego kobiety i jego dzieci, Kraków 1978.
- Osica J. Prasa, radio i telewizja w Polsce, Warszawa 2001.
- Podlawska D., Płóciennik I. Leksykon nauki o języku, Bielsko-Biała 2002.
- Studia o Tadeuszu Micińskim, pod red. Marii Podrazy-Kwiatkowskiej, Kraków 1979.
- Tomkowski J. Młoda Polska, Warszawa 2001.
- Tyniecki J. Inicjacje mistyka. Rzecz o Tadeuszu Micińskim, Łódź 1976.
- Zawadzki A. Młoda Polska, [w:] Ilustrowane dzieje literatury. Od Antyku do Współczesności, Bielsko-Biała 2003.