Демографічний вибух
Демографічний вибух, спалах народжуваності[1][2] — різке зростання кількості населення. У загальносвітових масштабах розпочався з середини ХХ століття. У цей період народжуваність значно випереджає смертність, що призводить до прискореного збільшення кількості населення, неузгодженого з об'єктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Перевищення кількості народжуваних над кількістю смертей досягає великих розмірів. Сучасні високі темпи росту чисельності населення Землі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються, де проживає 70 % населення світу. Під час демографічного вибуху середньорічний приріст перевищує 2 %. Це явище є тимчасовим.
Сучасний демографічний вибух
ред. 7-8 дітей 6-7 дітей | 5-6 дітей 4-5 дітей | 3-4 дітей 2-3 дітей | 1-2 дітей 0-1 дітей |
До XVII ст. населення Землі збільшувалося повільно. Воно становило приблизно 50 мільйонів в V ст. до н. е. і досягло 500 мільйонів до XVI ст. Потім темпи зростання різко збільшилися — чисельність населення світу щодня збільшувалася в 1992 році на 254 тис. осіб, менше 13 тис. з них припадало на частку промислово розвинених країн, інші 241 — на країни, що розвиваються. 60 % — Азія, 20 % — Африка, 10 % — Латинська Америка. Настільки разючі відмінності і обумовлюють сучасний демографічний вибух, за проектною потужністю сильно перевершує у Європі. Його початок припадає на 1950-ті роки, він триває аж до теперішнього часу, хоча і йде швидкими темпами на спад.
У даний час тенденція зниження народжуваності відповідно до норми демографічного переходу вже торкнулася всіх країн, що розвиваються, що обумовлено соціально-економічними змінами, що розвивається в цілому і змінами в сім'ї, у положенні жінки, її залученні в виробництво. Триває зниження загального рівня смертності, на тлі чого видно дуже молода структура населення в більшості країн, що розвиваються, що до деякої міри сприяє продовженню сучасного демографічного вибуху, особливо в країнах Південної Азії, Близького Сходу, Тропічної Африки, Латинської Америки. Згідно з дослідженнями німецького фонду народонаселення Deutsche Stiftung Weltbevölkerung (DSW), чисельність населення планети в даний час складає більше 7 мільярдів людей, а щорічний приріст населення становить близько 82 млн чоловік[4].
Особливості
ред.- в країнах, що розвиваються спостерігається швидке зростання населення, яке значно випереджає їх соціально-економічний розвиток, посилюючи і без того складні проблеми зайнятості, соціальної сфери, забезпечення продовольством, економіки;
- потужність істотно менша, ніж в минулому столітті;
- велике за масштабами явище.
- побічно зачіпає все світове співтовариство, перетворюючи локальну демографічну проблему в одну з глобальних проблем сучасності.
Закінчення демографічного вибуху
ред.Свого піку відносні темпи зростання чисельності населення Землі досягли в 1960-х роках; а з кінця 1980-х почалося зниження і абсолютних темпів зростання чисельності населення світу. В даний час темпи зростання населення знижуються практично у всіх країнах світу; і можна говорити, що ми живемо в епоху закінчення демографічного вибуху. Разом з тим, загроза досягнення рівнями відносного перенаселення катастрофічних значень досі зберігається стосовно до окремих країн, де швидкість демографічного росту залишається досі виключно високою, а сповільнюється вона недостатніми темпами (перш за все мова йде про країни Тропічної Африки, таких як Нігерія, ДРК, Ангола і т. д.).
Зниження народжуваності є невід'ємним наслідком економічного прогресу і доступу жінок до освіти. Аналітики ООН вважають, що для багатьох бідних країн пороговим рівнем освіти для жінок, при якому народжуваність знизиться на 20 % і більше, є семирічне навчання. Жінки з більш високим рівнем освіти пізніше створюють сім'ю, більш схильні не виходити заміж взагалі, підвищення рівня освіти жінок збільшує використання контрацептивних засобів, здатних запобігти вагітності[5].
Див. також
ред.Література
ред.- Вишневский А. Г. Світовий демографічний вибух і його проблеми. М.: Знание, 1978.
- Вишневский А. Г. Вибрані демографічні праці. У двох томах. Т. I. Демографічна теорія і демографічна історія. М.: Наука, 2005. ISBN 5-02-033776-5
- Капица С. П. Общая теория роста человечества: Сколько людей жило, живёт и будет жить на Земле. М.: Наука, 1999. ISBN 5-02-008299-6
- Ожован М.И., Лощинин М.Б. Евристичні парадокси теоретичної демографії С.П. Капіци. // European Researcher. — 2015. — № 92 (3).
- Коротаєв А. В., Малков А. С., Халтурина Д. А. Закони історії. Математичне моделювання розвитку Мир-Системи. Демографія, економіка, культура. [Архівовано 20 травня 2007 у Wayback Machine.] 2-е изд. М.: УРСС, 2007.
- Дольник В.Р. Чи існують біологічні механізми регуляції чисельності людей? // Природа. — 1992. — № 6.
Посилання
ред.- Демографічний вибух // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 60.
Примітки
ред.- ↑ Пономарів, Олександр (19 липня 2017). Блог проф. Пономарева: "ложимо" чи "кладемо"? (брит.). Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ «Демографічна низхідна». Смертність в Україні продовжує перевищувати народжуваність. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Total fertility rate. ЦРУ (США). Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 20 лютого 2018.
- ↑ Weltbevölkerung wächst ungebremst. Архів оригіналу за 8 червня 2009. Процитовано 22 травня 2016.
- ↑ Освіта — найкраща контрацепція. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 22 травня 2016.