Відкрити головне меню

Тадеуш Міцинський

польський письменник
(Перенаправлено з Тадеуш Міциньський)

Тадеуш Міцинський (пол. Tadeusz Miciński, 9 листопада 1873 —1918) — польський письменник, поет, драматург, один з провідних представників польського експресіонізму.

Тадеуш Міцинський
Tadeusz micinski.jpg
Народився 9 листопада 1873(1873-11-09)
Лодзь
Помер 1918(1918)
Малий Малиніш
·вбито
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність поляк
Діяльність письменник, поет
Alma mater Яґеллонський університет
Володіє мовами польська[1]
Конфесія католицтво
Батько Рудольф Міцинський
Діти Ярослав Міцинський

ЖиттєписРедагувати

Походив з родини середнього статку. Народився у м. Лодзь у 1873 році, тут закінчив початкову школу. Після цього перебрався до Варшави, де отримав середню освіту. У 1893 році поступив до Яґеллонського університету, де вивчав історію та філософію. Згодом продовжив навчання в університетах Лейпцига та Берліна. Тут він захопився окультизмом, сатанізмом, і книгами таємного знання.

У 1896 році дебютував у літературі. У 1897–1898 роках подорожував Іспанією. У 1915 році перебирається до Російської імперії. Брав участь у Першій світовій війні. Міцинського було вбито у 1918 році у Могильовській губернії (неподалік м.Чериков сучасної Білорусі) за не з'ясованих обставин.

ТворчістьРедагувати

Тадеуш Міцинський був відомим як поет, драматург і прозаїк. Найвідомішими є праці — віршована збірка «У темряві зірок» 1902 року, драма «Князь Потьомкін» 1906 року (присвячена революційним подіям 1905 року), трагедія «Імператриця Теофану» 1909 року, романи «Нетота» 1910 року, «Ксьондз Фауст» 1913 року. Особливо знаний роман «Ксьондз Фауст», який є відродженням традиції просвітницького дидактичного та пригодницького роману, але у творчості письменника-містика, зануреного в таємничу атмосферу релігій стародавнього Сходу, зайнятого проблемами окультизму. В розповіді про життя ксьондза Фауста, повної фантастичних пригод, вплітаються реалії європейської та польської дійсності початку XX століття.

У публіцистиці — статті «До витоків польської душі», 1906 рік; «Боротьба за Христа», 1911 рік — Міцинський розвиває ідеї польського романтичного месіанізму і своєрідної «філософії любові», закликаючи до дружби польського і російського народів (був прихильником панславізму), мріючи про відродження Польщі на основі морального удосконалення своїх співвітчизників.

ДжерелаРедагувати

  • Krzyżanowski J., Neoromantyzm polski, Wr. — Warsz. — Kr., 1963, s. 39—51, 383—84.
  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.