Ка́роль Мацей Шимано́вський (пол. Karol Maciej Szymanowski; 21 вересня (3 жовтня) 1882(18821003), с. Тимошівка, нині Кам'янського району Черкаської області — 29 березня 1937, Лозанна, Швейцарія) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист. Брат Станіслави Корвін-Шимановської.

Кароль Мацей Шимановський
пол. Karol Maciej Szymanowski
Зображення
200px
Основна інформація
Дата народження 24 вересня (6 жовтня) 1882(1882-10-06)
Місце народження с. Тимошівка, нині Кам'янського району Черкаської області
Дата смерті 29 березня 1937(1937-03-29) (54 роки)
Місце смерті Лозанна, Швейцарія
Поховання
 : 
зображення місця поховання
Роки активності 1899—1934
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Польща Польща
Професія композитор, піаніст
Освіта Єлисаветградське земське реальне училище
Вчителі Зигмунт Носковський
Інструменти фортепіано
Нагороди
Order of St. Sava Великий Хрест ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі офіцерський хрест ордену Відродження Польщі Золотий Хрест заслуги Золоті академічні лаври
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографічні даніРедагувати

Композитор народився 3 жовтня (21 вересня ст. ст.) 1882 р. у селі Тимошівка Чигиринського повіту Київської губернії в родинному маєтку (нині належить до Кам’янського району Черкаської області), був охрещений у костьолі м. Сміли (нині райцентр Черкаської обл.).[1] Головним чином там (а також в Єлисаветграді (нині Кропивницький) та маєтку Орловій Балці (нині с. Петрове Знам’янського р-ну Кіровоградської обл.) пройшли його дитячі та юнацькі роки. У віці від 10 до 19 років він зробив свої перші композиторські спроби, написавши опери «Золотиста вершина» й «Роланд» (останню у співавторстві зі старшим братом Феліксом), пісні на вірші Поля Верлена, Фрідріха Ніцше та «молодопольського» поета Казімєжа Тетмайєра, ранні фортепіанні твори.[2]

Навчався у музичній школі Густава Нейгауза, свого триюрідного дядька й батька піаніста Генріха Густавовича Нейгауза в Єлисаветграді, у 190105 роки — у Варшаві.

Восени 1905 р. К. Шимановський, Людомир Ружицький, Ґжеґож Фітельберґ та Аполінарій Шелюто під меценатом князя Владислава Любомирського організували Видавничу спілку молодих польських композиторів. Критики назвали цю групу "Молода Польща у музиці". Тоді ж К. Шимановський заприятелював зі скрипалем Павлом Коханським і піаністом Артуром Рубінштейном, які стали, разом із Генр. Нейгаузом та диригентом Ґжеґожем Фітельберґом головними виконавцями його творів.

У 1905-1914 рр. зимові, весняні й перші літні місяці композитор проводив у польських, німецьких і австрійських містах, подорожував по Європі й Північній Африці. Другу половину літа, осінь, інколи початок зими жив й творив переважно у Тимошівці.

Під час Першої світової війни, у 1914-1917 рр., К. Шимановський зимові й весняні місяці проводив, головним чином, у Києві.

Від жовтня 1917 р. до кінця листопада 1919 р. жив у родинному будинку в Єлисаветграді. [3]

Від 25 грудня 1919 р. - у Варшаві. Був ректором консерваторії (1927—1929) і Академії музики (1930—1932).

У 1930-1935 рр. жив у Закопане.

У 1921-1935 рр. К. Шимановський концертував у кільканадцяти країнах Європи та в США. У 1933 році гастролював з авторськими концертами в СРСР.

Помер 29 березня 1937 р. в клініці Дю Сігнал у Лозанні. Похорон відбувся 7 квітня 1937 року в Кракові, у базиліці св. Архангела Михаїла на Скалці.

Почесний член кількох музичних академій. 5 листопада 1935 року відзначений Золотим академічним лавровим вінком за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[4]

ТвориРедагувати

  • Опери
    • «Хагіт» (1913),
    • «Король Рогер» (1924).
  • Балети:
    • «Мандрагора» (1920),
    • «Гарнасі» («Розбійники з Татр», 1932).
  • Чотири симфонії.
  • Чотири кантати (зокрема, «Stabat Mater», 1926.
  • Перший (1916)та Другий концерти для скрипки з оркестром (1933).
  • Два струнні квартети.
  • Три сонати, мазурки, етюди, прелюдії та цикли «Маски» і «Метопи» для фортепіано.
  • Вокальні цикли для голосу з фортепіано та для голосу з оркестром (більше 20-ти).
  • Соната (1904) та цикл «Міфи» (1915) для скрипки з фортепіано.

Публіцистичні твори зібрано в книзі «Вибрані статті та листування» (видано 1963).

Шимановський і УкраїнаРедагувати

Життя та творчість Шимановського пов'язані з Україною. До 1917 кожного літа жив у Тимошівці, взимку 1914—1917 — у Києві. 1915 виступав у Києві й Умані з концертами, кошти від яких передав у фонд жертв Першої світової війни.

1917—1919 жив у Єлисаветграді. Працював, зокрема, у музичному відділі Народного комісаріату освіти, брав участь у шефських концертах, виступав у пресі.

Серед творів, які Шимановський написав в Україні, найвідоміші:

  • Друга симфонія (1910).
  • Третя симфонія (1916).
  • Перший скрипковий концерт.
  • Цикл «Міфи» (1915).
  • Цикл «Маски» (1916).

Пам'ятьРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Калениченко А. Кароль Шимановський і Україна: нові погляди, матеріали, перспекти-ви // Україна – Польща: історія і сучасність: Зб. наук. ст. і спогадів пам’яті П. М. Калениченка (1923–1983): У 2-х ч. – Ч. 1. – К., 2003. – С. 461–493.
  2. Шимановський і Україна / Szymanowski a Ukraina: Мат-ли наук. конф., Кіровоград, 28–30 верес. 1993 / Наук. ред., передм. А. Калениченко. – Кіровоград: Кіровогр. держ. вид-во, 1998. – 152 с.
  3. Полячок Д. Композиторська, піаністична та літературна творчість Кароля Шима-новського в Єлисаветграді в 1917–1919 рр. // Музична україністика: сучасний вимір. Вип. 6. – К.: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, 2011. – С. 199–211.
  4. Monitor Polski. — 1935. — № 257. — Poz. 305.

ЛітератураРедагувати

  • Гусейнов Г. Друга соната. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2014. – 220 с.
  • Гамкало І. Шимановський Кароль // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 652.
  • Шимановський і Україна. Матеріали наукової конференції. — Кіровоград : Кіровоградське державне видавництво, 1998. — 152 с. — 1 000 прим. — ISBN 966-7385-02-7. (укр.) (рос.) (пол.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати