Відкрити головне меню

Макаренко Микола Омелянович

Український археолог і мистецтвознавець

Мака́ренко Мико́ла Омеля́нович (4 лютого 1877, Москалівка — 4 січня 1938, Томськ) — український археолог і мистецтвознавець.

Макаренко Микола Омелянович
Микола Макаренко.png
Народився 4 лютого 1877(1877-02-04)
Москалівка, Роменський повіт, Полтавська губернія,
Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 4 січня 1938(1938-01-04) (60 років)
Томськ, Новосибірська область, Російська РФСР, СРСР СРСР
Громадянство Flag of the Ukrainian State.svg УНР, СРСР СРСР
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність археолог
Alma mater Петербурзький археологічний інститут, Санкт-Петербурзька художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца
Сфера інтересів археологія, мистецтвознавство, музеєзнавство
Заклад ВУАН, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Відомий завдяки: археологічними та мистецтвознавчими дослідженнями, вивченням монументального зодчества

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Макаренко Микола Омелянович у Вікісховищі?

Жертва сталінського терору. Страчений окупаційною владою через відмову (1934) підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в селі Москалівка (нині село Роменського району Сумської області). Після Лохвицької гімназії навчався в Петербурзькій школі технічного малювання барона О. Л. Штиглиця, з 1902 — 1905 рік — у петербурзькому Археологічному інституті.

Дослідницьку діяльність розпочав в Ермітажі, тісно співпрацюючи з Імператорською Археологічною комісією, друкувався в часописі «рос. Старые годы», викладав на Вищих жіночих архітектурних курсах, вивчав мистецьку спадщину Михайла Ломоносова та Тараса Шевченка.

В УкраїніРедагувати

 
Меморіальна дошка Макаренку М. О. на стіні Михайлівського Золотоверхого собору в Києві. Скульптор Юрій Багаліка

1918 року отримав громадянство УНР та оселився в Києві. У складі Софійської комісії та Археологічного Комітету досліджував Софійський собор, пам'ятки Київської держави, Києво-Печерської лаври, Михайлівського Золотоверхого собору. Брав участь у археологічних розкопках Ольвії, Спаського собору в Чернігові, Крейдищанського комплексу поблизу Сум, Маріупольського могильника.

Упродовж 1920 — 1925 років — директор музею Мистецтв ВУАН, що відкрився на основі унікальної збірки Ханенків. Макаренко багато зробив для її збереження і дослідження.

1934 заарештований за відмову підписати акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору, засланий на три роки до Казані, де викладав у художньому технікумі, був консультантом Центрального музею. 1936, після повторного арешту, засуджений на три роки і відправлений у Томську виправно-трудову колонію № 2. 15 грудня 1937 року втретє заарештований і постановою «трійки» НКВС СРСР убитий в тюрмі 4 січня 1938. Місце поховання кати приховали.

Реабілітований Постановами Верховного суду Татарської АРСР від 07.07.1960 та Томського обласного суду від 28.01.1965, Президією Верховної Ради СРСР від 16.01.1989.

ПраціРедагувати

Науковий доробок вченого:

Бібліографія друкованих праць М. О. Макаренка складає щонайменше 164 позиції. (Їх перелік див. у біографічному дослідженні Дмитра Єлисейовича Макаренка «Шлях до храму»)

Джерела та літератураРедагувати

  • Р. В. Маньковська. Макаренко Микола Омелянович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 439. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  • Цвейбель Д. С. Микола Омелянович Макаренко (До 40-річчя відкриття Маріупольського могильника) // УІЖ. — 1970. — № 8.
  • Макаренко Д. Є. Микола Омелянович Макаренко. — К., 1992.
  • Макаренко Д. Є. Невтомний просвітитель // Україна. Наука і культура. Вип. 28. — К., 1994. — С. 232—236.
  • Німенко Н. А. Велет українознавства (До 125-річчя від дня народження Миколи Омеляновича Макаренка) // Сумська старовина. — 2002. — №Х.
  • Макаренко Д. Є., Шлях до Храму. — К.: Хрещатик, 2006. — 128 с.
  • Принь О. В. Археологічні дослідження М. О. Макаренка на території заводу «Азовсталь» у 1931 році: невідомий рукопис спогадів історика П. В. Клименка // Праці Центру пам'яткознавства. — К., 2015. — Вип. 28. — С. 212—216.
  • Принь О. В. Археологічна експедиція професора М. О. Макаренка 1931 року на теренах будівництва заводу «Азовсталь»: персональний склад, фінансування, знахідки // Праці Центру пам'яткознавства. — 2016. — Вип. 30. — С. 93–98.

ПосиланняРедагувати