Дужки́[1] — символи, що зазвичай використовуються парно для виокремлення частини інформації (уточнення на письмі, пріоритет операторів в математиці, функціональні групи в хімії тощо). В письмовому мовленні використовуються як пунктуаційний знак для виділення частини тексту, як то уточнення, вставні слова, ремарки тощо[2].

Дужки

Пунктуація

апостроф (' , ’)
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка (:)
кома (,)
тире (, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику (!)
крапка (.)
дефіс (-, )
знак питання (?)
лапки (« », “ ”, „ “)
крапка з комою (;)
Скісна риска (/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт (·)
Основні друкарські знаки
амперсанд (&)
равлик (@)
зірочка (*)
обернена скісна риска (\)
маркер списку ()
циркумфлекс (^)
макрон (¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса (°)
перевернутий знак оклику (¡)
перевернутий знак питання (¿)
октоторп (#)
символ номера ()
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле ()
базисний пункт ()
символ абзацу ()
штрих (′, ″, ‴)
символ параграфа (§)
тильда (~)
підкреслення (_)
вертикальна риска (|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права (©)
символ правової охорони товарного знаку (®)
символ знаку обслуговування ()
знак охорони суміжних прав
для фонограми
()
символ товарного знаку ()
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
฿ ฿ ¢ R$ $ £ ƒ £ ¥

Вираз у дужках або саму дужку (зазвичай, фігурну) можуть також називати паранте́з[3] або паренте́за[4] (від грец. parénthesis — внесення, через фр. parenthèse)[5].

Різновиди ред.

Розрізняють:

  • круглі або заокруглені — ();
  • квадратні — [ ];
  • фігурні — { };
  • кутові або ламані — <> та інші.

В українській мові використовуються три види дужок: круглі, квадратні та кутові[2].

Круглі дужки ред.

()

Мовлення ред.

  • Частіше за все використовуються в письмовому мовленні як пунктуаційний знак для пояснень та уточнень: найвищою точкою України є гора Говерла (2061 м). Також вживається для виділення вставних слів, наприклад, автор, рік, джерело цитування, коментар редактора абощо: «Життя — се мій скарб…» (І. Франко)[2].
  • В драматичних творах може позначати ремарки серед прямої мови героїв[2]: Хіба хочете, щоб вам на весіллі сю пісню співали? Ось слухайте. (Виборний співає)[6].
  • Одинарна закривна кругла дужка використовується в нумерованих списках разом з літерами або арабськими цифрами: Комп’ютер складається з: а) системного блока; б) монітора; в) клавіатури[2].
  • Так позначаються бібліографічні цитати в деяких стилях: наприклад, (Schmidt & Oh, 2016) в стилі APA.
  • Три дужки[en] або (((echo))) використовуються в англомовному середовищі антисемітами для надання негативного забарвлення поняттю, пов'язаному з євреями.

Наука ред.

  • В математиці такі дужки часто називаються операторними, бо використовуються для вказання пріоритету дій: наприклад, (2 + 3) · 4 означає, що спочатку виконується додавання, а потім вже множення (тобто, оператор додавання є більш пріоритетним). В достатньо великих формулах часто для цього використовують також квадратні та фігурні дужки.
  • Позначення векторів:  ; та матриць:  .
  • Біноміальні коефіцієнти:  .
  • В дужках зазвичай записують аргументи функцій, наприклад:  
  • Скалярний добуток:  
  • Періодичні дроби, для позначення повторюваних цифр:  
  • Числові проміжки:  . Тут кругла дужка позначає, що межа проміжку не належить до нього. Тобто, для другого випадку:  
  • У фізиці має місце запис абсолютної похибки вимірювання вигляду 6,67408(31)·10−11 Н·м2·кг−2, ця формула еквівалентна запису 6,67408·10−11 Н·м2·кг−2 ± 0,00031·10−11 Н·м2·кг−2.
  • В хімії використовують круглі дужки для виділення повторюваних функціональних груп: (C2H5)2O та для позначення ступеня окислення елемента: хлорид заліза(ІІІ) тощо.
  • Номери рівнянь, рисунків, таблиць абощо зазвичай позначають в круглих дужках близько правого поля.

Програмування ред.

  • В багатьох мовах програмування використовуються такі дужки для задання аргументів функцій та як операторні дужки.
  • В мові Python круглі дужки позначають кортежі.

Квадратні дужки ред.

[ ]

Мовлення ред.

  • Квадратні дужки використовують, коли потрібне уточнення в цитатах: Їх [заручників] було близько 100 осіб. Зокрема, таким чином можна позначити і деякі пропущені частини цитати, за допомогою трикрапки у квадратних дужках: [ … ][2].
  • В драматичних творах може використовуватись для позначення дійової особи: [Наталка (кланяється):] Здорові були, добродію, пане возний![2][6].
  • Часто так позначаються бібліографічні цитати: наприклад, [77, с. 20-21] значить, що інформація в реченні/абзаці взята з 77-го за номером джерела зі сторінок 20-21. Також у надстроковому вигляді пишуться зноски (наприклад, така є в кінці цього речення)[7].

Наука ред.

  • Як було зазначено вище, у великих формулах квадратні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають вищий рівень підпорядкування, як тут:   — так краще видно, які дії застосовуються.
  • Ціла частина від числа:  ,  . Для цього також використовують спеціальні дужки   та  .
  • Векторний добуток:  .
  • Числові проміжки:  . Тут квадратна дужка позначає, що межа проміжку належить до нього, а кругла — навпаки.
  • Комутатор   і антикомутатор  , але для останнього іноді використовують фігурні дужки без нижнього індексу.
  • Сукупність рівнянь або нерівностей. Тобто, це позначає, що має виконуватись хоча б одне із тверджень. Наприклад,   рівносильне твердженню «x менший за -2, або х більший за 2».
  • Так можуть позначатись: символ Кронекера, характеристична функція, функція Гевісайда, Signum-функція, інколи матриці та вектори тощо.
  • В хімії так позначають комплексні аніони та катіони: наприклад, K3[Fe(CN)6]. Крім того, згідно з номенклатурою IUPAC, в квадратні дужки записується кількість атомів в містках між двома атомами в назвах органічних поліциклічних сполук: трицикло[3.3.1.13,7]декан.
  • У фонетиці квадратні дужки позначають транскрипцію: слово обличчя транскрибується як [ɔˈblɪt͡ʃʲːɑ] або [обли́ч’:а].

Програмування ред.

  • В вікірозмітці використовуються подвійні дужки для внутрішніх посилань, перенаправлень, категорій та інтервікі, а одинарні — для зовнішніх посилань. Посилання за допомогою квадратних дужок також реалізовані в Markdown.
  • В мовах програмування часто так відбувається індексація масивів, списків абощо: наприклад list[0] у Python поверне перший елемент списку.
  • В мові Python квадратні дужки також позначають списки.
  • Можуть позначати необов'язковість (див. Нотація Бекуса — Наура). Зокрема, в мові розмітки LaTeX необов'язкові аргументи функцій передаються саме так.

Фігурні дужки ред.

{ }

Наука ред.

  • Як було зазначено вище, у великих формулах фігурні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають найвищий рівень підпорядкування (тобто, квадратні та круглі дужки мають знаходитись всередині фігурних.
  • Дуже часто одинарною дужкою позначають деяку сукупність понять, наприклад, доданки у довгій сумі та подібних записах:  .
  • Дробова частина від числа:  .
  • Позначення множин:  .
  • Система рівнянь або нерівностей. Більш загально це значить, що мають виконуватись всі твердження, об'єднані такою дужкою. Наприклад,  рівносильне твердженню «x менший за 5, та х більший за 2». Аналогічним чином працює задання кусково-заданих функцій.
  • Так можуть позначатись: характеристична функція, антикомутатор тощо.

Програмування ред.

  • У вікірозмітці використовуються подвійні та потрійні фігурні дужки для шаблонів, змінних, функцій абощо. Подібні явища також є в Django, Jinja та інших.
  • В мовах програмування (зокрема С-похідних) фігурні дужки задають інтендацію. Подібне застосування вони мають і в LaTeX.
  • В мові Python фігурні дужки позначають словники та множини.
  • Широко використовуються у вебшаблонізаторі Jinja для шаблонів, функцій, змінних абощо.

Кутові дужки ред.

< >

Кутові дужки мають кілька основних форм: <…> та ⟨…⟩. Перші зазвичай використовуються в мовах програмування та розмітки (а в одинарному вигляді — як знаки нерівності), а другі для позначення вузькоспеціалізованих понять в точних науках.

Мовлення ред.

  • ⟨ ⟩
    Кутові дужки використовуються в українській мові для передачі пропущених частин цитат (аналогічно квадратним): Про цей переклад «Іліади» І. Франко сказав: «< … > се не популяризований, але справді націоналізований наш український Гомер, і то націоналізований так щасливо, що я не знаю нації, яка могла б похвалитися подібною працею» [2].
  • В японській, корейській та китайській мовах використовуються символи (т.з. шеврони), схожі на кутові дужки:〈…〉або《…》. Проте, в японській мові часто використовуються та європейські круглі дужки.

Наука ред.

  • Можуть позначати середнє значення: наприклад, середнє значення функції за часом може бути записане як  .

Програмування ред.

  • В HTML та XML складають основу синтаксису, задаючи теги.
  • В C++ кутові дужки позначають, що необхідний заголовковий файл потрібно шукати в одній із стандартних директорій, наприклад: #include <stdio.h>.
  • В деяких програмах та мовах розмітки подвійні < перетворюються на лапки.

Інші дужки ред.

  • В МФА використовуються скісні риски як дужки — для фонематичного запису слів: /…/, на противагу фонетичному, який позначається квадратними дужками.
  • Для багатьох класичних дужок також існують подвійні варіанти: ⸨…⸩, ⟦…⟧, ⫽…⫽, ⟪…⟫. Наприклад, ⟦…⟧ позначають дуже точний фонетичний запис.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ДУЖКИ — СЛОВОЗМІНА | Горох — українські словники. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023. 
  2. а б в г д е ж и Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні | «Український правопис». Електронна версія офіційного видання. web.archive.org. 22 січня 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 8 лютого 2023. 
  3. парантез — Великий тлумачний словник сучасної мови. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023. 
  4. парентеза — Словник з творів Івана Франка. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023. 
  5. парантез — Словник іншомовних слів Мельничука. web.archive.org. 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023. 
  6. а б Іван Котляревський. Наталка Полтавка
  7. NaUKMA Library (19 грудня 2016). Складання бібліографічних списків до наукових робіт. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021. 

Джерела ред.