Вікіпедія

Збройні сили Російської Федерації

(Перенаправлено з ЗС Росії)

Збро́йні Си́ли Росі́йської Федерáції (абревіатура — ЗС РФ) (рос. Вооружённые силы Российской Федерации) — російська армія, створена за наказом Бориса Єльцина від 7 травня 1992 року, яким він створив Міністерство оборони РФ та підпорядкував йому радянські збройні формування на території РФ.

Збройні Сили Російської Федерації
рос. Вооружённые силы Российской Федерации
Емблема ЗС РФ
Емблема ЗС РФ
Прапор ЗС РФ
Прапор ЗС РФ
Види збройних сил
Сухопутні війська
Військово-морський флот
Повітряно-космічні сили
Ракетні війська СП
Повітряно-десантні війська
Сили спеціальних операцій
Штаб Москва
Командування
верховний головнокомандувач Президент
Володимир Путін
Міністр оборониБєлоусов Андрій Ремович
Начальник генерального штабугенерал армії
Валерій Герасимов
Людські ресурси
Вік18—27 років[1]
Призов12 місяців (2014)[1]
Населення у
призовному віці		34.765.736 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
35.410.779 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Придатних для
військової служби		22.597.728 ч., віком 16-49 (оц. 2010[1]),
23.017.006 ж., віком 16-49 (оц. 2010[1])
Щорічно досягають
призовного віку		696.768 ч. (оц. 2010[1]),
664.847 ж. (оц. 2010[1])
Активні службовці766.055 (2014)[2]
1 150 628 (2023)[3]
Резерв2.485.000 (2013)[4]
Витрати
Бюджет₽
$ 60.400.000.000 (2015)[5]
Відсоток у ВВП▲3,49 % (2014)[1]
Промисловість
Національні постачальники
Річний імпорт
Річний експорт$ 15.700.000.000 (2013)
Історія
Однострої та звання
Військові звання Росії
Нагороди
Військові нагороди Росії
Збройні сили Російської Федерації у Вікісховищі

Чисельність активних Збройних Сил — 771 тис. осіб (4-ті у світі)[6]. Військові резерви становлять близько 2 млн осіб,[7] у напіввійськових формуваннях перебуває 359 100 осіб. Загальна чисельність військовослужбовців — 3 396 100 осіб (8-мі у світі).

Головнокомандувачем Збройних Сил є Президент РФ (Володимир Путін).

У Росії існує загальна військова повинність для чоловіків 18-27-ми років з терміном служби — 1 рік. Планувалося довести кількість військових за контрактом до 70 % у 2010 році.

Військовий бюджет Росії на 2008 рік становив 956 млрд рублів ($36,8 млрд у цінах 2008 року), на 2010 — 1 трлн. 320 млрд рублів ($52 млрд у цінах 2010 року). У 2012 році планувалося близько 1 трлн. 540 млрд рублів ($ 64 млрд у цінах 2012 року).

17 листопада 2017 р. президент Путін підписав Указ № 555 «Про встановлення штатної чисельності Збройних Сил Російької Федерації», яким чисельність Збройних Сил РФ визначена в 1 902 758 одиниць, у тому числі 1 013 628 військовослужбовців. Указ набрав чинності 1 січня 2018 року[8][9].

Від 1 січня 2023 року встановлено штатну чисельність Збройних Сил Російської Федерації в кількості 2 039 758 одиниць, у тому числі 1 150 628 військовослужбовців[3].

В Указі, який Путін підписав у грудні 2023 року, штатна чисельність Збройних Сил РФ збільшувалася до 2 209 130 осіб, в т.ч 1 329 000 військовослужбовців[10].

Згідно Указу Путіна, який набирає чинності з 1 грудня 2024 року, штатна чисельність ЗС РФ становитиме 2 млн 389 тисяч 130 осіб, у тому числі 1,5 млн військовослужбовців, тобто на 180 тисяч більше, ніж було[11].

Історія

ред.

У лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями[12].

Державне оборонне замовлення на 2018 рік склало 1,5 трлн російських рублів (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі[13].

Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С[13].

У травні 2019 року в Збройних Силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще 2011 року.

Аналогічна посада існує в країнах НАТО, де головний сержант координує та контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів[14].

Склад

ред.

Збройні Сили Російської Федерації складаються з:

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

Військова присутність за кордоном

ред.

Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса в ефірі ВВС Radio 4, 97 % усієї російської армії знаходиться в Україні[15][16].

Сухопутні війська

ред.

 

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників. До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Російської Федерації

ред.

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:

Генеральний штаб і бункери

ред.

Генеральний штаб Збройних Сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька[17].

У Москві існує система бункерів, пов'язаних системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцька в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни[18].

Воєнні злочини

ред.
Докладніше: Воєнні злочини Росії

ЗС РФ у збройних конфліктах, в яких брали участь, здійснили безліч дій, які мають всі ознаки воєнних злочинів[19][20][21][22][23][24][25][26][27].

Чечня

ред.

Грузія

ред.

Сирія

ред.

Україна

ред.

Див. також

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Збройні сили Російської Федерації

Література

ред.
  • Scott Boston, Dara Massicot (2017). The Russian Way of Warfare. A Primer (Звіт). Perspectives. RAND Corporation. с. 16. doi:10.7249/PE231. PE-231-A. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.

Примітки

ред.
  Зовнішні відеофайли
  Ганебне озброєння «другої армії світу». Таємне життя матрьошки. Епізод 63 на YouTube // ГРОШІ. — 2022. — 28 серпня. (рос.)
  1. ↑ а б в г CIA The World Factbook. «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  2. ↑ Active Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 7 вересня 2015.
  3. ↑ а б У Росії збільшать штатну чисельність ЗС Росії з 2023 року. https://mil.in.ua/. Мілітарний. 25 серпня 2022. Архів оригіналу за 1 січня 2023. Процитовано 1 січня 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=live (довідка)
  4. ↑ Active Reserve Military Manpower. «Global Firepower». Архів оригіналу за 16 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
  5. ↑ Defence Budget by Country. «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
  6. ↑ Russia's Armed Forces, CSIS (Page 32) (PDF). 25 липня 2006. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2018. Процитовано 21 серпня 2008.
  7. ↑ ЦРУ Книга фактів 2006, https://www.cia.gov/cia/publications/factbook/geos/rs.html [Архівовано 28 листопада 2006 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Путин сократил штат Вооруженных Сил. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 5 лютого 2018.
  9. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 17 ноября 2017 года № 555 «Об установлении штатной численности Вооруженных Сил Российской Федерации». Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  10. ↑ Путін своїм указом збільшив чисельність армії РФ до 1,5 мільйона військових. 16.09.2024, 16:24
  11. ↑ Путін збільшив чисельність армії РФ до 1,5 мільйона військових. 16.09.2024, 16:38
  12. ↑ Назад до СРСР: у російську армію хочуть повернути політруків. https://www.unian.ua/. УНІАН. 5 лютого 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2018.
  13. ↑ а б Dylan Malyasov (21 травня 2018). Russia allocates $24 billion for state defence order 2018. Defence Blog. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.
  14. ↑ Головний сержант: Росія копіює досвід НАТО. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 27 травня 2019. Архів оригіналу за 27 травня 2019. Процитовано 27 травня 2019. {{cite web}}: Текст «MIL.IN.UA» проігноровано (довідка)
  15. ↑ LIVEWallace: 97 % of Russian army is in Ukraine. 11:57 15 Feb. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  16. ↑ 97 % усієї російської армії перебуває в Україні, — міністр оборони Британії. 16.02.2023, 00:00. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
  17. ↑ http://www.globalsecurity.org/wmd/world/russia/c3i_fac.htm [Архівовано 12 січня 2003 у Wayback Machine.] Strategic C3I Facilities
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 21 серпня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Україна: Нові подробиці здійсненого Росією обстрілу залізничної станції. Human Rights Watch (укр.). 21 лютого 2023. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  20. ↑ «Воєнні злочини і геноцид в Бучі вимагають додаткових санкцій проти Росії»: світ реагує на масові вбивства цивільних в Бучі. web.archive.org. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  21. ↑ Удар по Дніпру: кількість загиблих зросла до 40. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 17 березня 2023.
  22. ↑ Macias, Amanda. UN report details horrifying Ukrainian accounts of rape, torture and executions by Russian troops. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  23. ↑ Coles, Daniella Cheslow and Isabel. U.N. Sees Wide Range of War Crimes by Russian Forces in Ukraine. WSJ (амер.). Архів оригіналу за 16 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  24. ↑ Цензор.НЕТ. Десятки тіл цивільних зі зв'язаними руками та розстріляних окупантами в Бучі: Так виглядає геноцид. ФОТО 18+. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  25. ↑ Цензор.НЕТ. "Я чув, як вони катували людей з інших камер, бідні кричали від болю, а потім їх просто розстрілювали", - студент з Маріуполя розповів, що роблять росіяни з тими, хто намагався виїхати з міста. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 17 березня 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  26. ↑ A Reminder of the Importance of the Crime of Aggression: Considering the Situation of Russia and Ukraine. Opinio Juris (амер.). 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 17 березня 2023.
  27. ↑ Росіяни підтвердили вбивство цивільних чоловіків в Маріуполі. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 17 березня 2023.
  28. ↑ Бучанська різанина. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
  29. ↑ Авіаудар по лікарні в Маріуполі. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 11 червня 2023.
  30. ↑ Руденко, Євгенія (28 квітня 2023). Депортація та примусове вивезення українських дітей до РФ: що саме ухвалила ПАРЄ в резолюції про ознаки геноциду?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 11 червня 2023.
  31. ↑ "Никогда не забудем": звезды эмоционально вспоминают авиаудар по драмтеатру Мариуполя год назад. 24 Канал (рос.). 16 березня 2023. Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  32. ↑ Ракетний удар по колонії в Оленівці: загинули близько 40 українських полонених, ще 130 поранені — Delo.ua. delo.ua (укр.). 29 липня 2022. Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  33. ↑ Масова загибель українських полонених в Оленівці. Що відомо. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 29 липня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
  34. ↑ Зв'язані руки і мотузка на шиї. В Ізюмі розкопали масові могили з сотнями людей. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2022. Процитовано 24 червня 2023.
  35. ↑ У соцмережах поширюють відео, на якому окупанти вбивають імовірно українського полоненого. Громадське радіо (укр.). 6 березня 2023. Архів оригіналу за 9 серпня 2024. Процитовано 24 червня 2023.
  36. ↑ Ракетний удар по багатоповерхівці у Дніпрі: в ОВА розповіли перші деталі та показали фото. ТСН.ua (укр.). 14 січня 2023. Архів оригіналу за 24 червня 2023. Процитовано 24 червня 2023.
  37. ↑ Лобанок, Даша (11 червня 2023). Через підрив Каховської ГЕС збитки навколишньому середовищу перевищили 55 мільярдів гривень. Ґвара Медіа (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 11 червня 2023.
  38. ↑ У Києві внаслідок ракетного удару рф 5 загиблих і 9 постраждалих, є влучання в Охматдит — КМВА. АрміяInform. 8 липня 2024. Архів оригіналу за 8 липня 2024. Процитовано 4 вересня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Збройні_сили_Російської_Федерації&oldid=43844664