Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/10 лютого 2019
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
| << | >> | |||||||||
|
Пам'ятайте, що статті вилучаються за підсумками обговорення, а не голосування. Неаргументовані голоси не враховуються!
↓ | Будь ласка, додавайте нові теми знизу. додати тему |
---|
Зміст
- Поставив: --Brunei (обговорення) 07:38, 10 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- За:
- Сумнівна значимість, не вказано незалежних джерел. Схоже на просування автором малопоширеного наукового неологізму. --Brunei (обговорення) 07:38, 10 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- розділ історія це окозамилювання чи то особисте уявлення про... не хотілося б, щоб були такі статті --Anntinomyобг 18:59, 15 березня 2019 (UTC)Відповісти
- знову ОД, самопіар і притягування за вуха джерел --Ілля (обговорення) 22:14, 15 березня 2019 (UTC)Відповісти
- погоджуюсь з вищеперерахованим. --لʈی (обг.) 06:57, 19 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Незалежні джерела? ось вони в статті: 1). Немировська Наталія. Використання блогодидактики в контексті вивчення життєтворчості Михайла Стельмаха // Михайло Стельмах у новітніх парадигмах наукового знання : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 105-річчю від дня народж. письменника / гол. ред. О. М. Куцевол [та ін.]. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. – 287 с. - С. 199-205. 2). Немировська Н.В. Блогодидактика на уроках // Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садка (тематичний випуск), 2018. - № 8. 3).Сахневич І.А. Педагогічні умови застосування блогодидактики в процесі вивчення англійської мови професійного спрямування і формування медіакультури студентів ВТНЗ// Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г.Сковороди», 2017. - № 37-1.- Т.6. - С.237-247. - К.: Гнозис.--Білецький В.С. (обговорення) 15:16, 24 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- стаття, презентація, блог. Написати про свій блог — це вже наука? До речі, де у статті показано, як "допомагають реалізувати творчий потенціал учителя та учнів", "розкрито шляхи активізації пізнавальної діяльності школярів за допомогою хмарних технологій"? --Ілля (обговорення) 23:27, 25 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- Сахневич - співавтор пані Онкович, тобто явно не є незалежним джерелом щодо терміну. Вчитель середньої школи Немировська явно не є авторитетним джерелом, здатним оцінити нововведення доктора педагогічних наук, а в нащих умовах узагалі через всезагальну сервільність можна очікувати лише на "розвиток вчення" й дифірамби. --Brunei (обговорення) 07:20, 26 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- І.А.Сахневич нині - один із провідних медіадидактів в Україні, аспірантка професора Ганни Онкович. Якби Ви подивились видання, де наші імена - на одній обкладинці, то побачили, що то - збірник авторських програм "Медіадидактика вищої школи", там у нас, кількох авторів,- різні програми. Мені важливо було у такий спосіб закріпити нове поняття - "медіадидактика вищої школи"... А про Вчительку я відповіла на сторінці "Дописувачі...". Вам би такий авторитет, відомість і шану... --Онкович Ганна (обговорення) 19:27, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
- До Користувач:Ilya та Користувач:Brunei. Ситуація така: Автор Н. В. Немировська. у Збірнику наукових праць "Михайло Стельмах у новітніх парадигмах наукового знання" друкує статтю ВИКОРИСТАННЯ БЛОГОДИДАКТИКИ В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА СТЕЛЬМАХА. Збірник наукових праць виходить під егідою таких організацій: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ. ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО. Тобто, це видання є Авторитетним Джерелом (АД). З цим незгоден Користувач:Ilya та Користувач:Brunei? Чому? Щось не подобається в статті? Неподобається автор? Напишіть свою. Головне в даному випадку не те ЩО написано в статті (кожен науковець описує своє бачення), а застосування терміну "Блогодидактика". Користувачу Brunei не подобається те, що Немировська "Вчитель середньої школи". За Користувач:Brunei "Вчитель середньої школи Немировська явно не є авторитетним джерелом...". Це за якими такими критеріями? Неважко бачити, що Користувач:Ilya та Користувач:Brunei порушують правила Вікіпедії, дають оціночні судження автору Немировській і її науковому рівню не беручи до уваги головне - рівень самого видання (НАН України, МОН). Крім того, абсолютно відсутні "добрі наміри" у Користувач:Brunei, який бачить тільки "дифірамби". --Білецький В.С. (обговорення) 12:37, 1 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Безумовно, це видання не є авторитетним джерелом. Неважливо під якою егідою воно публікується. Ця стаття не є науковою працею, оскільки в ній не заявлено мети наукового дослідження, не використано наукового методу та не отримано нового наукового знання. Ми тут якраз займаємося оцінкою джерел, ця сторінка якраз для цього призначена. А ось заяви "Щось не подобається в статті? Неподобається автор? Напишіть свою." явно не відповідають ВП:Е. Схоже на просування терміну з публікацій, у яких Ви теж є співавтором. Почитайте ВП:КОІ, таим цікаво. Нема нічого страшного, якщо в Вас є вподобання, але при редагуваннях на цю тему та їх обговоренні варто бути стриманішим.--Brunei (обговорення) 17:51, 1 березня 2019 (UTC)Відповісти
- До Користувач:Ilya та Користувач:Brunei. Ситуація така: Автор Н. В. Немировська. у Збірнику наукових праць "Михайло Стельмах у новітніх парадигмах наукового знання" друкує статтю ВИКОРИСТАННЯ БЛОГОДИДАКТИКИ В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА СТЕЛЬМАХА. Збірник наукових праць виходить під егідою таких організацій: МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ІМЕНІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАН УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ НАПН УКРАЇНИ. ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М. Т. РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ. ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО. Тобто, це видання є Авторитетним Джерелом (АД). З цим незгоден Користувач:Ilya та Користувач:Brunei? Чому? Щось не подобається в статті? Неподобається автор? Напишіть свою. Головне в даному випадку не те ЩО написано в статті (кожен науковець описує своє бачення), а застосування терміну "Блогодидактика". Користувачу Brunei не подобається те, що Немировська "Вчитель середньої школи". За Користувач:Brunei "Вчитель середньої школи Немировська явно не є авторитетним джерелом...". Це за якими такими критеріями? Неважко бачити, що Користувач:Ilya та Користувач:Brunei порушують правила Вікіпедії, дають оціночні судження автору Немировській і її науковому рівню не беручи до уваги головне - рівень самого видання (НАН України, МОН). Крім того, абсолютно відсутні "добрі наміри" у Користувач:Brunei, який бачить тільки "дифірамби". --Білецький В.С. (обговорення) 12:37, 1 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Термін "блогодидактика", дійсно, відносно новий і введений мною у 2017 р. (до речі, він не набагато молодший однокореневих понять "блог", блогосфера", "блогер"). Але з того часу він набув поширення в колах освітян-науковців вищої і середньої школи. Крім того, термін апробовано на міжнародних конференціях за межами України (Фінляндія (2018), Білорусь (2018), на ряді міжнародних і всеукраїнських конференцій в Україні (Київ, Харків, Дніпро, Луцьк, Бар). Матеріали опубліковано, вони є в прямому доступі, зокрема на платформі researchgate. Слід зауважити, що цьому термінові присвячено тематичний випуск журналу "Інформаційний збірник для директора школи та завідувача дитячого садка", де термін присутній на кольоровій обкладинці (2018, № 8). Таким чином, термін на сьогодні не є малопоширеним й вилучати його немає сенсу. До того ж сторінка редагується, поліпшується. --Онкович Ганна (обговорення) 16:13, 24 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- Не буває жодних "апробацій на конференції". Тези конференцій не рецензуються, в них можна опублікувати будь-що. Знов-таки: не справа Вікіпедії оцінювати наукові неологізми. Приживуться, можна буде писати. А поки це реклама й просування. Терміну "блог" близько 20 років, він використовується повсюдно, не тільки в науковому дискурсі певної галузі науки. Порівнювати некоректно.--Brunei (обговорення) 07:24, 26 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- До Користувач:Brunei. Ми ведемо мову про різні конференції. Тези на міжнародні форуми з медіаінформаційної грамотності, у яких я брала участь і доповідала про "свої" терміни, "народжені в Україні", рецензувалися трьома "закритими" рецензентами, редагувалися. Кожне редагування погоджувалося з автором. Після цього тези друкувалися у збірнику, їх пропонували подати до друку у вигляді докладної статті у престижне видання. Наразі наші зовсім "молоді" тези про різновиди блогодидактики у харківському збірнику активно переглядаються в прямому доступі на researchgate. Прикро буде, коли статті про це з'являться в інших мовних розділах Вікіпедії, а в Українській - не буде. --Онкович Ганна (обговорення) 18:08, 5 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Як пересвідитися, що ці тези рецензовані?--Brunei (обговорення) 19:13, 5 березня 2019 (UTC)Відповісти
- До Користувач:Brunei. Дуже прикро, що Ви, як кандидат наук не знаєте (не пам"ятаєте?), що кожна дисертаційна робота проходить апробацію САМЕ НА КОНФЕРЕНЦІЯХ. Подивіться практично будь-який АВТОРЕФЕРАТ. Там Ви побачите підрозділ "Апробація результатів дисертації" (не плутати з підрозділом "Публікації"). Так от, якщо Ви у своєму, чи іншом у Авторефераті подивитеся розділ "Апробація результатів дисертації", то побачите там ряд посилань на тези конференцій, які часто-густо не рецензуються, і в них публікуються авторські тексти. І саме на Конференції вони доповідаються, обговорюються, дискутуються. І або схвалюються науковою громадою, або критикуються аж до неприйняття. Це і є "кухня" апробації. Дивно, що кандидат наук такого не знає (пам"ятає).--Білецький В.С. (обговорення) 10:47, 1 березня 2019 (UTC)Відповісти
- В авторефераті написано багато канцеляризмів, які не стосуються реального життя та наукових досліджень. В даному випадку те, що десь щось опубліковано в тезах конференції, означає в термінах правил Вікіпедії "самвидав". Якби були опубліковані відгуки на ці виступи, тоді б можна було б казати про апробацію. А так їх нема. Можливо, учасники конференції сміялися над цим терміном, ми ж не можемо перевірити.--Brunei (обговорення) 17:51, 1 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Новітні відгалуження медіаосвіти і медіадидактики присутні в науково-освітньому просторі, вони пройшли апробацію й схвалені на багатьох міжнародних форумах, конференціях. Статті про них опубліковано в наукових виданнях, монографіях відділу теорії та методології гуманітарної освіти НАПН України.--Онкович Ганна (обговорення) 20:28, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Це не "самвидав", а видання МОН і НАН України. А такі видання за правилами Вікіпедії належать до АД. Що важко зайти і пересвідчитися?--Білецький В.С. (обговорення) 13:53, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Ви зараз про що? Про тези?--Brunei (обговорення) 19:13, 5 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Ще й про те, що у Західному світі термін "Блогодидактика" відомий з 2006 року. А вам ще ні? Читайте: What's a Blogodidact?--Білецький В.С. (обговорення) 15:12, 15 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Ви зараз про що? Про тези?--Brunei (обговорення) 19:13, 5 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Це не "самвидав", а видання МОН і НАН України. А такі видання за правилами Вікіпедії належать до АД. Що важко зайти і пересвідчитися?--Білецький В.С. (обговорення) 13:53, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
- До Користувач:Brunei. Ми ведемо мову про різні конференції. Тези на міжнародні форуми з медіаінформаційної грамотності, у яких я брала участь і доповідала про "свої" терміни, "народжені в Україні", рецензувалися трьома "закритими" рецензентами, редагувалися. Кожне редагування погоджувалося з автором. Після цього тези друкувалися у збірнику, їх пропонували подати до друку у вигляді докладної статті у престижне видання. Наразі наші зовсім "молоді" тези про різновиди блогодидактики у харківському збірнику активно переглядаються в прямому доступі на researchgate. Прикро буде, коли статті про це з'являться в інших мовних розділах Вікіпедії, а в Українській - не буде. --Онкович Ганна (обговорення) 18:08, 5 березня 2019 (UTC)Відповісти
- там немає про блогодидактИКУ ані слова. І статті там такої немає, а лише замітка на полі, що пояснює назву всього блогу (до речі, мова там виключно про самооосвіту) і у згадці про 2006 не уточнено власне джерело цього факту. Дивно спостерігати, як статтю нашпиговують джерелами, які зовсім не підтверджують її значимість. Вдуматися лише... опис персонального блогу... --Anntinomyобг 18:59, 15 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Самоосвіта з використанням блогів - теж блогодидактика. Її різновид.--Білецький В.С. (обговорення) 02:58, 16 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Дивно спостерігати, як замість конструктивної діяльності покращувати статтю, шукати АД тощо ну "смертним боєм" виступають за знищення такої статті просто ради знищення. Бо джерел вже багато. Термін все ширше використовується у наукових статтях, виданнях МОН і НАН. А деякі просто таки не бачать і бачити того не хочуть. Ось це дивно (якщо ставити мету створення Вікіпедії як Енциклопедії, а не щось інше).--Білецький В.С. (обговорення) 03:04, 16 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Вже якась блогодидактоапологетика пішла. :-)--Brunei (обговорення) 08:14, 16 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Дивно спостерігати, як замість конструктивної діяльності покращувати статтю, шукати АД тощо ну "смертним боєм" виступають за знищення такої статті просто ради знищення. Бо джерел вже багато. Термін все ширше використовується у наукових статтях, виданнях МОН і НАН. А деякі просто таки не бачать і бачити того не хочуть. Ось це дивно (якщо ставити мету створення Вікіпедії як Енциклопедії, а не щось інше).--Білецький В.С. (обговорення) 03:04, 16 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Самоосвіта з використанням блогів - теж блогодидактика. Її різновид.--Білецький В.С. (обговорення) 02:58, 16 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Не буває жодних "апробацій на конференції". Тези конференцій не рецензуються, в них можна опублікувати будь-що. Знов-таки: не справа Вікіпедії оцінювати наукові неологізми. Приживуться, можна буде писати. А поки це реклама й просування. Терміну "блог" близько 20 років, він використовується повсюдно, не тільки в науковому дискурсі певної галузі науки. Порівнювати некоректно.--Brunei (обговорення) 07:24, 26 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- Від 10 лютого статтю вже доопрацювали задається. Варто залишати --Jbuket (обговорення) 17:37, 19 травня 2019 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
- Вже видаляти вікідидактику, теледидактику, тощо. --Venzz (обговорення) 13:43, 11 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- Даремно видаляли. Моя монографія "Медиадидактика" вийшла в Німеччині кілька років тому. Там огляд моїх авторських термінів закінчується "інтернет-дидактикою" - зараз це "парасолькове" поняття. Нині ж, справді, на часі вести мову про видання "Медіадидактики" окремою книжкою. Давно на часі...--Онкович Ганна (обговорення) 19:15, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Вважаю, що слід було би розкрити місце "блогодидактики" й інших видів "медіадидактики" у структурі дидактики як науки загалом. Це засадниче питання сутності кожної з "медіадидактик". Скажімо, в хрестоматійних посібниках з дидактики І. Малафіїка (2004), В. Бондаря (2005), В. Чайки (2011), В. Максименка (2013), такі терміни не вживаються взагалі, і навіть більше того - взагалі не йдеться про поділ дидактики на окремі науки. Йдеться натомість про багатоманіття форм організації навчального процесу, багатоманіття методів навчання, і те як описана "блогодидактика" у нас спонукає думати, що "блогодидактика" - це скоріше один із новітніх методів навчання (або методів і форм організації навчального процесу одночасно), але не наукова дисципліна. В наукових статтях, на які посилається стаття Вікіпедії це питання також не розкрито. Цей недолік слід виправити. --A1 (обговорення) 12:11, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Посібники з дидактики названих авторів вийшли набагато раніше, ніж в освітньому просторі з"явилися новітні відгалуження медіадидактики. Для них (авторів цих видань) я - лінгводидакт, четвертий доктор в Україні з методики викладання української мови і перший, хто почав розглядати можливості використання ЗМІ в навчальному процесі. Коли вийшли друком названі посібники, поняття "медіадидактика" в Україні ще не було, активізували його Ганна Онкович та представники її наукової школи. До речі, в радянських словниках і слова "медіа" не було. --Онкович Ганна (обговорення) 19:15, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
- А от у німецькій Wiki таких "дидактик" багато. Вони розвивають цей напрямок у науці. Можна подивитися тут: https://de.wikipedia.org/wiki/Kategorie:Didaktik --Білецький В.С. (обговорення) 13:57, 3 березня 2019 (UTC)Відповісти
Підсумок ред.
Перш за все, зацитую ВП:Критерії значимості, щоб учасники обговорення змогли поновити його в пам'яті:
Якщо тему істотно висвітлено в незалежних надійних (авторитетних) джерелах, слід вважати, що вона задовольняє критеріям для окремої статті чи списку.
- «Істотне висвітлення» означає, що відповідні джерела звертаються безпосередньо до теми в подробицях, — і немає потреби в оригінальному дослідженні, щоб отримати відповідний зміст. Істотне висвітлення — це не просто згадка у джерелах, однак, не вимагається, щоб тема була для них основною.
- «Надійними (авторитетними)» вважаються джерела, які зберігають редакційну цілісність, що дозволяє верифікувати оцінки значимості відповідно до правил про авторитетні джерела. Ці джерела охоплюють опубліковані праці у будь-якому вигляді (паперовому чи електронному) всіма мовами. Наявність вторинних джерел, що висвітлюють тему, є вагомим свідченням значимості.
- «Джерела» для визначення значимості мають бути вторинними, оскільки саме вони надають найоб'єктивніше свідчення значимості. Кількість та характер необхідних надійних джерел може різнитися залежно від глибини висвітлення теми та якості самих джерел. Зазвичай очікується наявність кількох джерел[1][2]. Від джерел не вимагається аби вони були доступні on-line, як і не вимагається, щоб вони були українською. Численні публікації одного автора чи організації для визначення значимості розглядаються як одне джерело.
- «Незалежність» від суб'єкта виключає з розгляду роботи, створені пов'язаними особами. Наприклад, публікації про себе, рекламу, автобіографії та прес-релізи незалежними джерелами вважати не можна[3].
- «Слід вважати» означає, що широке висвітлення у надійних джерелах встановлює презумпцію, але не гарантію, що тема прийнятна. Скажімо, дописувачі можуть дійти консенсусу, що хоча тема і відповідає цим критеріям, проте вона неприйнятна для окремої статті. Наприклад, така стаття може порушувати правило Чим не є Вікіпедія[4].
Вважається, що тема, яка відповідає цим критеріям, зазвичай заслуговує на увагу і задовольняє одному з критеріїв окремої статті в енциклопедії. Верифіковані факти та зміст, які не підтримано численними джерелами, можуть бути прийнятними для включення до іншої статті.
А тепер перейдемо до аналізу джерел. Такі джерела були зазначені як додаткові при написанні статті:
- https://www.researchgate.net/publication/276974104_Blogging
- http://webdigest.com.ua/blogosfera/vse-pro-blogy/hto-takyj-bloher-abo-pro-scho-i-yak-pysaty-statti.html — мертве наразі джерело
- http://blogosphere.com.ua/2010/12/07/4-factors-which-kill-you-as-blogger/
- http://cityplan.in.ua/page/view/40
- http://blogosphere.com.ua/2009/09/01/blogging-history/
Як бачимо, ці джерела розповідають про Блогерство і Блоги як такі. Про блогодидактику там згадки відсутні.
А ось такі джерела були використані як такі, що безпосередньо висвітлюють термін «Блогодидактика»:
- Білецький, В. С., Онкович, Г. В., Онкович, А. Д. Нове в медіаосвіті: науково-педагогічна блогодидактика // Івано-Франківськ: Прикарпатський вісник НТШ. Слово. — 2018. — № 4(48). — С.380-391. ISSN 2304-7402.
- Онкович Г. В. , Білецький В. С. , Онкович А. Д. Нове у вищій освіті: інженерна блогодидактика (на прикладі підготовки спеціалістів для нафтогазової сфери) // Інновації та традиції у мовній підготовці іноземних студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару. — Х. : Видавництво Іванченка І. С., 2018. — 336 с. — С.199 — 204. ISBN 978-617-7675-44-9.
- Онкович Г., Ляліна О., Яцентюк М. Нове в медіаосвіті: медична блогодидактика // Інновації та традиції у мовній підготовці іноземних студентів: тези доповідей міжнародного науково-практичного семінару. — Х. : Видавництво Іванченка І. С., 2018. — 336 с. — С. 204—208. ISBN 978-617-7675-44-9.
Я ретельно їх дослідив, і дійшов такого висновку: термін висвітлений недостатньо. Критично недостатньо. Настільки недостатньо, що навіть його визначення і окреслення його суті у цих матеріалах не наводиться. Найбільш близьке, що можна окреслити як визначення, можна вибрати із цих (часом переформульованих) фраз:
[розвиток] медіакомпетентості фахівців через використанняу навчальному процесі й самоосвіті авторських сторінок із соціальних мереж, авторами яких є освітяни-практики.
Перед [утворенням ?] подібних сторінок в Україні вели шкільні вчителі, котрі сповна оцінили переваги блогодидактики у спілкуванні з учнями, у поширенні предметних знань, в обміні досвідом з колегами тощо.
«Педагогічна блогодидактика» — поширення передового досвіду педагогів-новаторів, котрі ведуть власні блоги.
Навіть у такому вигляді це — не визначення для поняття. Потрібно займатися оригінальними дослідженнями, щоб дати якесь визначення для поняття на основі цих матеріалів.
Ці матеріали можна обмежено використати у статтях Блог чи Медіаосвіта. Та й то, теза, якою можна доповнити ці статті, буде приблизно такою: учням корисно підписуватися на блоги своїх вчителів — так освітній процес йде значно ефективніше.
Отже:
- Відсутнє істотне висвітлення: навіть визначення явища (предмету статті) відсутнє, тільки поверхневі звертання до явища блогів. Цитую ВП:КЗ:
«Істотне висвітлення» означає, що відповідні джерела звертаються безпосередньо до теми в подробицях, — і немає потреби в оригінальному дослідженні, щоб отримати відповідний зміст.
- Відсутнє висвітлення у кількох джерелах. Цитую ВП:КЗ:
кілька одночасних публікацій різних статей не завжди становлять різні роботи, подібно до того, як серія публікацій одного й того ж автора зазвичай вважається одним джерелом.
- Відсутнє незалежне висвітлення: на захист збереження статті виступають безпосередні автори матеріалів. Цитую ВП:КЗ:
Праці, видані самими суб'єктами чи тими, хто пов'язаний із ними, навряд чи можна вважати серйозним свідченням значимості. Дивіться також Конфлікт інтересів.
Підсумок: вилучено. --VoidWanderer (обговорення) 15:55, 18 червня 2019 (UTC)Відповісти
Примітки ред.
- ↑ У разі нестачі відповідних джерел вважається, що тема більш придатна для включення до статті ширшої тематики.
- ↑ Зазвичай буває, що газети та журнали публікують одне й те ж повідомлення, іноді з невеликими відмінностями чи під різними заголовками. Тож кілька одночасних публікацій різних статей не завжди становлять різні роботи, подібно до того, як серія публікацій одного й того ж автора зазвичай вважається одним джерелом.
- ↑ Праці, видані самими суб'єктами чи тими, хто пов'язаний із ними, навряд чи можна вважати серйозним свідченням значимості. Дивіться також Конфлікт інтересів.
- ↑ Більше того, не всяке висвітлення у надійних джерелах є свідченням значимості для створення статті. Наприклад, бази даних, каталоги, реклама, оголошення та незначні новини є прикладами висвітлення, що можуть і не підтримувати значимість після їх дослідження, незважаючи на їх існування як надійних джерел.
- Поставив: --August (обговорення) 13:03, 10 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- За:
- Дублює Шаблон:Правителі України, перегружає сторінки однією є тіє ж інформацією. --August (обговорення) 13:02, 10 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- як Augustus-ua, а інше залишу при собі. --『 』 Обг. 13:48, 10 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- Черговий спам-шаблон --A1 (обговорення) 22:04, 10 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- Як вище, дублікат, до того ж, менш зрозумілий. --Рассилон 11:14, 11 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- Проти:
- Проти Я Автор шаблону і я його ще не доробив. Він не дублює правителів України.--NOSFERATU (обговорення) 09:18, 23 лютого 2019 (UTC)Відповісти
- NOSFERATU, так поясніть, в чому принципові відмінності? --Goo3 (обговорення) 16:58, 27 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Хіба не ясно? Правителі України - це про правителів, а тут виключно про монархів. Правителі України республіканської форми правління - їх тут немає.--NOSFERATU (обговорення) 17:00, 27 березня 2019 (UTC)Відповісти
- NOSFERATU, так поясніть, в чому принципові відмінності? --Goo3 (обговорення) 16:58, 27 березня 2019 (UTC)Відповісти
- Утримуюсь:
Попередній підсумок ред.
А хіба монархи України не були її правителями? Я загалом підтримую розбілення шаблону про правителів на менші, але не такі, а ще менші. Наразі ж сенсу в окремому такому шаблоні немає. Вилучити як дублікат Шаблон:Правителі України. @Piramidion:--DiMon2711 22:20, 2 травня 2019 (UTC)Відповісти
- Не вважаю, що цей підсумок можливо підбити без підбиття підсумку щодо Шаблон:Правителі України, який теж на вилученні — а я цього не можу зробити, бо підсумок до старого обговорення щодо того шаблону підбивав саме я.--Piramidion 22:33, 2 травня 2019 (UTC)Відповісти
Підсумок ред.
Причини — ті ж, які були і в Вікіпедія:Статті-кандидати_на_вилучення/16_лютого_2019#Шаблон:Правителі_України: спекулятивний шаблон, з невизначеними критеріями включення. Ненейтральний за самою своєю суттю: Скельдунґи є, Гедиміновичі є, Габсбурги є, Романових немає.
Набагато доречніше у статтях про монархів розміщувати значно більш точні навігаційні шаблони, що поєднують вужчі історичні періоди — в рамках певної держави древності.
Вилучено. --VoidWanderer (обговорення) 14:39, 18 червня 2019 (UTC)Відповісти